Зала для урочистих подій Львівської політехніки увесь тиждень була заповнена шахістами – учасниками міжнародного турніру, який цього року носив назву “Укренерго-опен”, і став поки що найсильнішим за складом змаганням, що проходили цього року в Україні.
Головний турнір “А”, в якому грали 82 шахісти, зібрав десять гросмейстерів, список яких очолив львів’янин, а нині студент Техаського університету в Далласі (США) Ярослав Жеребух (2619), що приїхав додому на канікули відзначити 14 липня свої двадцять років.
Але не вони задавали тон турнірній боротьбі – поки приглядалися один до одного, їх усіх “безцеремонно розштовхав” 22-річний міжнародний майстер з Угорщини Ервін Тот, який здобув найбільшу кількість перемог (7) і зробивши у заключному турі швидку нічию, став недосяжним для конкурентів, набравши 7,5 очок. Цікаво, що Ервін у списку учасників стартував з “нещасливим” номером “13”, але, мабуть тепер, як і екс-чемпіон світу Гаррі Каспаров, буде цей номер дуже поважати.
Наступні п’ять місць посіли українські шахісти, які набрали по 6,5 очок, але за додатковими показниками другий приз забрав Сергій Овсеєвич із Закарпаття. Кращий результат серед жінок показала львів’янка Наталя Букса – 5,0 очок, що принесло їй загальне 28-е місце.
Коли граю з людиною вперше, то після партії можу зробити висновок щодо цієї особи – за його поведінкою, стилем гри, навіть манерою пересувати фігури. За шахівницею люди дуже відкриті
Серед учасників, різниця у віці яких коливалася в межах п’ятдесяти років, чи не найстаршим виявився кандидат у майстри з Києва Віктор Мусіяка. Саме той, хто був заступником Голови Верховної Ради перших скликань, віце-президентом Федерації шахів України, а потім – професором права Києво-Могилянської академії. Ми давно знайомі, тому пан Віктор охоче поділився своїми враженнями від турніру.
“Завжди отримую велике задоволення від перебування у Львові. А тут ще п’ять днів провів за улюбленим заняттям – грою у шахи. Свого часу навіть вигравав двічі турніри серед депутатів. Не раз говорив, що добрий політик має бути шахістом. Я хотів би, за великим рахунком, щоб наша політика була схожа на шахове поле, де є свої конкретні правила, відкрита гра: якщо знаходиш кращий хід – виграєш. У цій грій партнери поважають одне одного: узяв у руки фігуру – мусиш нею ходити. А часто у нас люблять брати ходи назад. Між іншим, коли граю з людиною вперше, то після партії можу зробити висновок щодо цієї особи – за його поведінкою, стилем гри, навіть манерою пересувати фігури. За шахівницею люди дуже відкриті. Тут зустрічався з деякими дуже юними шахістами, декому й програв, але щасливий, що Україна має такий невичерпний шаховий потенціал. Вдячний організаторам за запрошення на цей турнір”.
Стало модним під час таких масових змагань проводити в один з днів також бліц-турнір, де теж розігрувалися призи. Тут найшвидшим вдалим гравцем став юний Микола Бортник з Миколаєва, який на очко випередив суперників. На урочистому закритті турніру переможців було нагороджено не тільки кубками та дипломами, а й грошовими призами (перший приз склав одну тисячу євро), свої нагороди отримали й інші учасники, адже організатори вибрали чимало різних номінацій (вікових, гендерних тощо).
Іван Яремко