Напевно, чимало вболівальників, які з різних причин не змогли подивитися матч Чорногорія – Україна, дізнавшись його результат, були дуже здивовані. Так само і ті, хто спостерігав за дійством у Підгориці, після першого тайму аж ніяк не могли спрогнозувати такий рахунок. Збірна України зуміла здивувати багатьох, розгромивши сильних чорногорців із рахунком 0:4.

Після трьох стартових поєдинків відбірного циклу до чемпіонату світу 2014 року, який відбудеться у Бразилії, збірну України майже похоронили. Два очки у трьох матчах та тренерська плутанина змусили вболівальників зневіритися в національній команді. Як виявилося, даремно.

Потрапивши у цейтнот, “синьо-жовті”, граючи практично в режимі плей-оф, де кожна поразка ставить хрест на надіях, наразі справляються з поставленим завданням. Три двобої, у яких наші хлопці здобули три перемоги, не лише повернули віру в збірну, а й перетворили українську команду із невдах на одного з головних фаворитів групи.

Напередодні матчу проти Чорногорії тренери обох команд не приховували, що ця зустріч є дуже важливою. Для чорногорців перемога майже гарантувала спокійне життя в останніх турах. Найцікавіше, що балканці були впевнені: вони спокійно обіграють українців. Навіть тренер збірної Чорногорії Бранко Брнович більше переймався тим, що не зуміє виправдати очікування громадськості: “Нас чекає важкий матч не тільки через непростого суперника, а й через те, що відбудеться він у складний момент. Громадськість чекає перемоги, а Україна – кваліфікований і незручний опонент. Втім я впевнений: якщо ми зіграємо так, як уміємо, то проблем не буде”.

А ось його опонент Михайло Фоменко насамперед оцінював силу чорногорців: “Наш суперник – це передусім добре організована команда, укомплектована кваліфікованими футболістами, які грають у європейських клубах. Найперше, що буде небезпечним з боку чорногорців, – це організація їх атак, а також стандартні положення. Нічия практично нічого не дає ні нам, ні Чорногорії. Вони також налаштовані на перемогу”.

Із перших хвилин чорногорці заволоділи м’ячем. Чого, власне, і треба було очікувати від господарів поля. Україна почала грати під другим номером і ледь не забила. Ярмоленко відправив м’яч у напрямку Зозулі, того випередив голкіпер, який відбив “круглого” у напрямку Гармаша. Але останньому пробити не дозволив один із захисників чорногорців, у підкаті вибивши “снаряд”. Згодом українці пробивали небезпечний штрафний. Ротань вистрілив у ближній від себе кут воріт, але м’яч потрапив у сітку із зовнішнього боку.

Українці в ці хвилини перехопили ініціативу. Як виявилося, даремно. Для балканців грати під другим номером набагато звичніше. Взагалі нинішня збірна Чорногорії нагадує українську команду зразка початку 2000 років – середній склад і зірковий напад, а також ставка на швидкі контратаки.

Вучинич та Йоветич буквально розривали захист української команди. Варто відзначити, що поняття захисту в українців було дуже відносним – лише Ракицький номінально є захисником. Тимощука центральним оборонцем можна назвати лише умовно, а на флангах діяли Гусєв та Федецький, для яких атака є значно ріднішою стихією, аніж оборона. Тож не дивно, що в середині першого тайму лише фортуна допомогла уникнути гола в наші ворота. Особливо запам’ятався показовий контрвипад господарів, коли Йоветич відмінною передачею вивів на побачення з П’ятовим Вучинича. На щастя для нас, м’яч після удару Мірко влучив у штангу.

А ось фінал першої половини гри залишився за українцями. Саме вболівальники нашої команди хапалися за голови, коли фантастичні моменти не використали Зозуля та Ярмоленко. Окрім того, буквально на рівному місці травму отримав Йоветич. Здавалося, на цьому перший тайм себе вичерпав, але українці примудрилися залишитися в меншості. Зозулю спровокували в центрі поля, і гравець “Дніпра” не стримався. Після легкого удару по нозі в неігровому епізоді він вдарив суперника ліктем по корпусу, той схопився за обличчя – Україна в меншості, а Федецький за суперечки дістав жовту картку.

У ці хвилини здалося, що збірну України очікує катастрофа. Якщо до вилучення українці грали без захисту, то тепер не було ще й нападу. Неприємні хвилини продовжилися і на початку другого тайму, коли чорногорці ледь не відкрили рахунок. Вучиничу вдалося зачепитися за м’яч на правому фланзі, а потім відмінно прострілити вздовж воріт на Касаліца. Останній, замість того, аби вдарити, зробив щось незрозуміле і з семи метрів не зміг вразити ціль.

Але на 51-й хвилині відбулося неймовірне. Українська збірна несподівано вийшла вперед. Ярмоленко пробив здалеку, голкіпер із цим пострілом не впорався, відбив прямо перед собою, а Гармаш, який опинився першим на добиванні, спокійно зупинив м’яч та відправив його точно в ціль – 1:0. Цей гол буквально деморалізував господарів, і нерви у них не витримали. А потім чорногорці зрівнялися з українцями і за складом. Волков у простій ситуації на чужій половині поля грубо зіграв проти Ярмоленка, отримав другий “гірчичник” та залишив гру.

Після цього збірна України розцвіла, і на 77-й хвилині якось буденно подвоїла перевагу. Ярмоленко отримав м’яч на правому фланзі, відвернув увагу захисників, а потім відправив “снаряд” до Коноплянки, який у дотик пробив точно в дальній нижній кут воріт – 2:0. 

Після цього чорногорці взагалі “поплили”... Павичевич у грубому підкаті збив Едмара, отримав другий “гірчичник” та пішов відпочивати. Українці добили господарів. Спершу Федецький прострілив із правого флангу практично з нульового кута, але м’яч зрізався з ноги та по траєкторії, не зрозумілій нікому, залетів у ворота Божовича – 3:0. Згодом вже в компенсований час Безус отримав м’яч майже в центральному колі і побіг, тікаючи то від одного, то від іншого суперника. Опинившись у штрафному майданчику, він спокійно перекинув через голкіпера – 4:0.

Таким чином українська команда ефектно помстилася за домашню поразку 0:1 і наздогнала чорногорців за втраченими очками. Попереду у нашої збірної чотири матчі проти Сан-Марино (два матчі), Англії та Польщі. У чорногорців практично такий самий графік, але замість двох матчів проти сан-маринців їх очікує зустріч із молдаванами, а з англійцями та поляками вони зіграють в гостях. Наша команда прийматиме цих суперників вдома. Тож шанси українців побачити на власні очі бразильську самбу виглядають значно кращими, однак найголовніше – не розслаблятися і спробувати взяти максимум очок в усіх матчах, що залишилися.