Жіноча українська збірна з біатлону здобула четверту нагороду в сезоні в естафетних перегонах 

У неділю в російському Сочі завершився  восьмий етап Кубка світу з біатлону. Для української команди він вийшов неод­нозначним. Після неочікуваної “бронзи” Сергія Семенова в індивідуальних перегонах у перший день змагань наші біатлоністи в наступних чотирьох перегонах демонстрували посередні результати, не потрапляючи навіть у десятку кращих. Причинами такого виступу було чимало факторів. Це і високогірна траса, до якої слід було адаптуватися, це не зовсім комфортні умови, це і не завжди правильний підбір змазок для лиж, за рахунок чого наші спортсмени катастрофічно багато поступалися своїм конкурентам. Проте найголовнішою була втома, що накопичилася у наших лідерів під час непростого, але цілком успішного сезону. Не дивно, що на тлі втоми лідерів у Сочі головною героїнею в нашій жіночій команді стала Марія Панфілова. Спортсменка, яка нещодавно змінила російську команду на українську, була кращою серед наших дівчат як в індивідуальних перегонах (12 місце), так і в спринті (15 місце). Не підвела вона партнерів по команді і в естафетних перегонах, що завершилися для нашої збірної четвертою в сезоні нагородою в цій дисципліні. 

Загалом вибір тренерів української збірної складу на естафету здивував багатьох. Вони довірили останній етап Марії Панфіловій, яка хоч і була в сочинських гонках на лижні найшвидшою з українок, проте за українську естафетну команду виступала лише вдруге. Дебют Панфілової в естафетах відбувся на чемпіонаті Європи в болгарському Бансько, де спортсменка виступила не кращим чином. Так вона зуміла вибороти для України континентальну “бронзу”, але на своєму етапі заробила штрафне коло, і лише завдяки тому, що суперниці значно поступалися в швидкості, зуміла піднятися на п’єдестал пошани. Тож можна говорити, що тренери ризикували, але в підсумку вони не прогадали.  

Спершу передбачалося, що Панфілова замінить Олену Підгрушну, але в останній момент у запасі залишилася Віта Семеренко. Дії тренерів були зрозумілі. Підгрушна після трьох промахів у спринті відмовилася від подальшого продовження боротьби, заощадивши тим самим сили.

Цікаво, що українській команді було за що боротися у Сочі. Наші дівчата ще зберігали шанси на здобуття малого Кришталевого глобуса у естафетах. Збірна України, яка в нинішньому сезоні мала в своєму активі три естафетні нагороди – “золото” та два “срібла” (одне з яких – на чемпіонаті світу) посіла  друге місце в загальному заліку дисципліни. Лідирувала у класифікації збірна Норвегії, що випереджала українок на 22 очки. Щоб випередити скандинавок, нашим дівчатам необхідно було виграти заключну естафету і розраховувати, що норвежки не піднімуться в гонці вище сьомого місця. Звичайно це більше виглядало на фантастику, але віддамо належне українкам, вони в неділю зробили усе що могли, аби втілити цю фантастику в життя, принаймні в підсумку норвежок наша команда обійшла.

Щодо самих перегонів, то на першому етапі за нашу збірну виступала Юлія Джима, яка використала запасний патрон і трималася поруч з лідерами – на четвертому місці. До неї не було б претензій, якби не момент передачі естафети, під час якого Джима проїхала повз Олену Підгрушну, не торкнувшись її, і була змушена розвертатися, втративши більше 10 сек. Підгрушна на заминку не звернула уваги і, використавши один запасний патрон, зробила українок другими, обійшовши на заключному колі свого етапу екс-чемпіонку світу з лижних гонок Еві Захенбахер-Штеле з Німеччини.

На третьому відрізку дистанції Валя Семеренко дочекалася помилок конкуренток при стрільбі і захопила лідерство. А команда Чехії, що до цього очолювала перегони через штрафне коло Їтки Ландової відкотилася на п’яту позицію. На другому місці опинилася збірна Німеччини, яка  попри штрафне коло Міріам Ґесснер відставала від українок лише на 8,4 сек.

 Заключний етап естафети викликав найбільші побоювання серед українських уболівальників. Проте Марія Панфілова практично бездоганно відпрацювала на вогневих рубежах, використавши лише один запасний патрон, а на лижні довгий час утримувала на комфортній відстані німкеню Лауру Дальмайєр і норвежку Туру Берґер. На останнє коло більше сил все-таки залишилося у представниці Німеччини, яка на одному з підйомів втекла від Панфілової. Щоправда Марія, всупереч усім старанням Берґер, “срібло” все-таки не упустила. Збірна Німеччини здобула “золото”, а команда Норвегії завоювала “бронзу” і малий Кришталевий глобус. Українки отримали свою четверту естафетну нагороду в сезоні і фінішували в загальному заліку дисципліни другими.

Наостанок хотілось би відзначити реакцію російських спортивних коментаторів телеканалів “Росія” та “Євроспорт”, які нещадно критикували керівництво федерації біатлону Росії, а особливо головного тренера команди німця Вольфгана  Піхнера за те що Панфілова змінила громадянство. Майже крилатою стало висловлювання  коментатора каналу “Росія” Дмитра Губернієва: “Якщо це робота кращого тренера світу, то весь світ котиться до пекла”. А критикувати було за що, адже росіяни заради етапу в Сочі проігнорували попередні змагання в Голменколлені. І якщо чоловіки загалом виступили непогано, то жіноча частина збірної відверто провалилася. В естафеті росіянки, як і наша збірна, були одними з кращих у стрільбі, використавши лише шість додаткових патронів, але на лижні збірна Росії поступилися нашій команді майже півтори хвилини і підсумкове шосте місце на тлі інших команд, що значно більше припускалися помилок на вогневих рубежах, виглядає більш ніж провалом.