Із мрією про Сочі

В данському містечку Войенс стартує вирішальний хокейний олімпійський кваліфікаційний турнір

Сьогодні розпочинається турнір, в якому хокейні збірні Данії, Білорусі, Словенії та України, яких звів рейтинг в одну групу “F”, розіграють єдину путівку на Зимові олімпійські ігри в Сочі 2014 року. Крім нашої групи, ще дві путівки будуть розіграні в групах “D” (Німеччина, Австрія, Італія та Голландія) і “Е” (Латвія, Франція, Казахстан, Великобританія). Таким чином переможці груп заповнять три вакансії на турнір у Сочі, куди вже автоматично потрапили дев’ять перших команд світового хокейного рейтингу збірних.

Екскурс в історію

Як відомо, збірна України з хокею лише раз виступала на Олімпійських іграх. В далекому 2002-му вона пробилася у попередній турнір в Солт-Лейк-Ситі. Тоді за збірну грали майже всі найсильніші на той час хокеїсти – молоді Руслан Федотенко та Олексій Понікаровський, зірковий і досвідчений Дмитро Христич, легенда “Сокола” Валерій Ширяєв… Очолювана Анатолієм Богдановим збірна обіграла Швейцарію – 5:2 і Францію – 4:2, але ще до того поступилася Білорусі – 0:1. Білорусь, своєю чергою, програла Швейцарії, але в підсумку за особистими зустрічами обійшла Україну і вийшла з групи. А Україна в грі за 9-те місце була розгромлена Латвією – 2:9.

Щодо інших кваліфікаційних турнірів, то тут здобутки українців більш ніж скромні. 1998 року наша команда з невеличкими пригодами подолала перше коло (познущавшись із двозначними рахунками з команд Болгарії, Югославії, Румунії, українці зіграли внічию з поляками і лише завдяки кращій різниці закинутих і пропущених шайб виграли турнір). У другому зуміла набрати лише пункт у матчі з господарем турніру Німеччиною (програвши Словаччині та Швейцарії).   

В 2006-му українці відразу ж потрапили до другого етапу кваліфікації, матчі якого відбулися в Австрії,  і знову посіли останнє місце в групі з однією перемогою в активі. Варто зазначити, що єдина звитяга була в зустрічі з господарями турніру, а ось казахам і французам вони програли з мінімальним рахунком.

Чотири роки тому збірна України, очолювана Олександром Сеукандом, боролася за єдину путівку з господарями відбору Латвією, Італією та Угорщиною. Що цікаво, наша група тоді теж позначалася літерою “F”. У стартовому турі синьо-жовті не без проблем обіграли Італію – 3:2, після чого у впертій боротьбі, ведучи в рахунку після першого періоду 1:0, поступилися Латвії – 2:4, втративши, по суті, шанси на перемогу в кваліфікації. У останньому турі наші хлопці лише в серії булітів обіграли Угорщину  – 4:3, а Латвія, здобувши три перемоги в трьох іграх, вирушила на Олімпіаду до канадського Ванкувера. 

Серед гравців, котрі виступали чотири роки тому, до Данії поїхало лише вісім: воротар Ігор Карпенко, захисники Віталій Люткевич, Юрій Наваренко, Олександр Побєдоносцев, нападники Артем Гніденко, Андрій Міхнов, Олег Шафаренко та Олег Тимченко. Могло бути й дванадцять, але, на жаль, Костянтин Касянчук через сімейні обставини поїхати не зміг, і це напевно найголовніша втрата команди. Сергій Варламов з невідомих причин також відмовився їхати в Данію. А Олександра Матерухіна та Сергія Климентьєва тренерський штаб збірної вирішив залишити удома, бо був невдоволений їхньою функціональною готовністю. 

Наші проблеми

Загалом українська збірна значно ослабла, якщо порівнювати її з командою, яка наприкінці минулого року в Донецьку без проблем подолала друге коло кваліфікації. І мовиться навіть не про тих чотирьох хокеїстів. Найбільш відчутна втрата – відсутність Руслана Федотенка і Олексія Понікаровського. Але в НХЛ завершився локаут, і ці хокеїсти повернулися за океан. Тож нинішньому тренерському штабу доводиться вибирати з тих, що є.

Честь України у Войенсі захищатимуть  23 хокеїсти,  18 з яких – представники чемпіонату ПХЛ, троє – гравці ВХЛ, один –  КХЛ і один представник білоруської Екстраліги. Базовими клубами збірної цілком прогнозовано стали столичний “Беркут” і “Донбас-2”.

Найбільш слабкою ланкою української команди є голкіпери. До Данії поїхали Ігор Карпенко, Вадим Селіверстов і Євген Напненко. Раніше ці прізвища викликали повагу, а нині...  Унікальною подією вітчизняного хокею можна назвати потрапляння в заявку 36-річного Ігоря Карпенка, який нещодавно залишився без клубу. Після з’ясовування стосунків із “Соколом” ветеран підтримував форму в аматорській лізі. Не варто забувати, що цього року Карпенко з’явився на льодовому полі лише в шести іграх ПХЛ. Ігор – професіонал, але чи вистачить йому ігрових кондицій для успішних виступів у Данії?

Ще більш питань виникає стосовно єдиного представника ХК “Леви” в збірній Вадима Селіверстова. Він пропустив половину ігор вітчизняного чемпіонату через травму, і, судячи з останніх матчів за “Левів”, далекий від оптимальної форми.

Тож основна ставка тренерського штабу буде зроблена на Євгена Напненка. Цей страж воріт “Донбасу-2” – єдиний із представлених кандидатів, який більш-менш регулярно здобуває ігрову практику в клубі, у цілому добре провів київську кваліфікацію 2012 року, тож його поява з перших хвилин у воротах “синьо-жовтих” не стане сенсацією. Але щоб зрозуміти проблему з голкіперами в збірній, досить подати один факт. Умовно перший номер української збірної Напненко навіть у “Донбасі-2” не вважається першим номером, радше другим – за спиною білоруса Степана Горячевських. Останній теж їде до Данії в складі своєї збірної, але в команді наших сусідів вважається третім голкіпером.

Щодо інших ланок, то із захисниками все зрозуміло. Основна пара, ймовірно, складатиметься з Люткевича і Побєдоносцева, найбільш прогнозованими будуть зв’язки Кугут – Полоницький та Наваренко – Ладигін. На наших захисників буде покладений основний тягар відповідальності. Адже, окрім виконання прямих обов’язків, їм слід пам’ятати, що за спиною в них не найпотужніша стіна, до того ж саме захисникам доведеться підтримувати й не найоптимальніший напад. 

У нападі проблем також вистачає. Відсутність кількох провідних хокеїстів змушує тренерський штаб експериментувати. А беручи до уваги те, що права на помилку у Данії в українців немає, такі експерименти аж ніяк не на користь команді. 

Надія помирає останньою…

Та, попри всі ці проблеми, все ж таки хочеться вірити в те, що нашій збірній до снаги подолати сито кваліфікації. Формат і календар турніру якоюсь мірою можуть стати тими чинниками, які приведуть її до перемоги. Три матчі кваліфікації у Войенсі – невеликий ігровий відрізок, чудовий варіант для максимальної мобілізації внутрішніх резервів команди. До того ж може бути банальна недооцінка з боку суперників, які вже подумки у матчах зі збірною України набрали три очки.  Окрім того, скасування локауту в НХЛ утнув злий жарт не лише з нашою командою. Данцям не зможуть допомогти одразу шість НХЛівців, білорусам – двоє, словенцям – головна їхня зірка Анже Копітар. 

Розпочинають турнір українці матчем з данцями. Господарів турніру називають “командою майбутнього”: молодий, але загартований у поєдинках колектив, більшість гравців якого є представниками шведського та німецького чемпіонатів. Підопічні Бекмана – фаворити в боротьбі за путівку на Олімпіаду. Козирями у згаданій битві за заповітний “квиток” можуть стати збалансованість складу та надійна воротарська бригада. Матч зі скандинавами відбудеться сьогодні о 20.55. 

У п’ятницю на українську збірну чекає найважче випробування – о 17.55 вона зустрінеться зі збірною Білорусі. Білоруси і данці – фаворити групи. Одразу 18 гравців білоруської льодової дружини на даний час представляють команди Континентальної хокейної ліги. І навіть відсутність одного з провідних гравців Білорусі Андрія Костіцина, якого відрахували з команди під час тренувального збору (гравець спізнився на його початок), аж ніяк не може вплинути на цю збірну. Білорусів очолює досить молодий, але перспективний наставник Андрій Скабелка. Його підопічні не дуже вдало виступили на турнірі “Ароза Челлендж”, і кваліфікаційний турнір ОІ-2014 стане чудовою можливістю довести скептикам та уболівальникам свою боєздатність. Всі передумови для вдалого виступу в Данії у підопічних Скабелки є.

Ну а завершать турнір українці в неділю матчем зі словенцями (початок о 14.55). Збірна Словенії – єдина команда з топ-25 рейтингу ІІХФ, яка ніколи не брала участі в Олімпійських іграх. Однак недооцінювати її надто небезпечно: підопічні Матьяжа Копітара відрізняються високою командною дисципліною і здатні нав’язати боротьбу будь-якому супернику. Є в заявці словенців і гравець, добре знайомий українським вболівальникам, основний страж воріт київського “Сокола” Андре Хочевар. 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4136 / 1.64MB / SQL:{query_count}