Свен-Еран Ерікссон не збирається з’являтися в Києві, якщо не отримає залізних гарантій того, що саме він очолить команду

Завтра на виконкомі Федерації футболу України  буде розглянуто питання про призначення головного тренера національної збірної України. Якщо вірити повідомленням ЗМІ, то керманичем  національної команди, швидше за все, стане Михайло Фоменко, кандидатуру якого підтримує керівництво Федерації футболу України. 

Ситуація з головним тренером збірної України може прояснитися ще до засідання виконкому футбольної федерації (ФФУ). Раніше повідомлялося, що на ньому буде оголошено, хто з претендентів очолить команду – скандальний швед Свен-Еран Ерікссон або Михайло Фоменко. Проте джерело у ФФУ повідомило газеті “Сьогодні”, що вже нині можна говорити про те, що Фоменко буде затверджений на посаді. Адже його конкурент не збирається з’являтися в Києві, якщо не отримає залізних гарантій того, що саме він очолить команду. Скандинав уже призначив для своїх потенційних роботодавців крайній термін, коли вони оповістять його про своє рішення – до 25 грудня. Якщо відповіді до цього часу він не отримає, то на виконкомі ФФУ Ерікссон не з’явиться, щоб не відчути себе переможеним.

Якщо вірити інформації, кандидатуру Фоменка підтримує президент української федерації Анатолій Коньков, який до цього намагався переконати очолити команду Андрія Шевченка, який нещодавно завершив свою кар’єру. Відомо, у середині минулого тижня на президії ФФУ розглядалося п’ять кандидатур, переважно іноземців, і в результаті обговорень члени президії зупинилися саме на Ерікссоні та Фоменку, а “за бортом” залишилися німець Фелікс Маґат, італієць Роберто Ді Маттео і Олександр Заваров.

Щодо Фоменка, Коньков розраховує на те, що вісім з 15 членів виконкому проголосують на його користь у найближчу середу. Шанси, щоб у цьому переконати виконком, у Конькова великі, і у прихильників Ерікссона залишається надія, що на президента зможуть вплинути лише “старші товариші”. Хто такі ці “товариші”, можна тільки здогадуватися.

Варто, наприклад, згадати президента донецького “Шахтаря” Ріната Ахметова, який вже запропонував платити новому головному тренеру збірної зарплатню зі своєї кишені.

Зрозуміло, що скандинав обійдеться федерації дорожче, ніж Фоменко – йдеться, що в разі призначення швед отримає близько  9,5 млн доларів, але не за один сезон, а за чотири роки. Це можна пояснити тим, що в останній раз на серйозному рівні Ерікссон працював у позаминулому сезоні, не зумівши вивести в англійську прем’єр-лігу “Лестер”.

Цікаво, що фахівець, який тренував свого часу “Гетеборг”, “Бенфіку”, “Рому” і збірну Англії, судячи з інформації, розглядає і запасні варіанти у вигляді Іраку і Сенегалу.

Іракська федерація днями спростувала, що наставником збірної країни стане Дієго Марадона, хоча аргентинець, судячи з усього, має великі шанси очолити команду. Претендує швед і на пост головного тренера сенегальської збірної, яка брала участь у фінальній частині чемпіонату світу 2002 року і виходила у фінал Кубка Африки того ж року. Щоправда, керівництво місцевої федерації, крім Ерікссона, розглядає ще чотири кандидатури, включаючи, зокрема, колишнього наставника збірної Франції на Євро-2004 Жака Сантіні.

А що Фоменко? Він на сьогоднішній день один з небагатьох вільних від тренерської діяльності фахівців, за плечима якого величезний досвід. Його біографія обчислюється значним робочим стажем у ролі наставника – 33 роки. Повісивши бутси на цвях після сезону-1978, він залишився у футболі, передаючи знання підопічним з тренерської лави. Попрацювавши у “Фрунзенці” з рідних Сум, у першій половині 80-х років минулого століття Фоменко допомагав у ролі асистента Валерію Лобановському та Юрію Морозову в “Динамо”. З того часу трудився виключно в ролі головного тренера, ще з часів СРСР стоячи біля керма багатьох команд, у тому числі і “динамівської”.

 Вимушена пауза в професійній діяльності, що тривала півтора року, аж ніяк не викреслила Фоменка з числа задіяних в українському футболі фахівців. Восени він був запрошений в ФФУ, де зайняв посаду голови комітету національних збірних.

Про Фоменка-тренера говорять різне. Багато футболістів, які працювали з ним, нарікали на великі фізичні навантаження, які доводилося витримувати на тренуваннях. Біг і силові вправи – ось на що робився акцент під час занять. Тим не менш, це приносило результати. Однак вкотре слід відзначити, що робота в клубі і робота в збірній – це дві різні речі. Адже в національній команді найголовніше вміти бути мотиватором і миттєво приймати рішення, оскільки можливостей, аби виправити ту чи іншу помилку, дуже мало.