Для львівських “Карпат” 2012 рік закінчився на мажорній ноті. У перший день зими “зелено-білі” впоралися вдома з полтавською “Ворсклою” 

Мало хто сумнівався у перемозі “Карпат” в останньому матчі 2012 року. І однією з головних причин цього була сильна гра львів’ян на рідному стадіоні, –повідомляє офіційний сайт клубу. До того ж, “Ворскла” приїхала до Львова без своїх ключових гравців – центрального захисника Арменда Даллку та лідера атаки Романа Безу­са. А рівноцінної заміни головний тренер полтавчан не мав. “Карпати” також зазнали кадрових втрат. Семір Штіліч спостерігав за грою з трибун у компанії свого батька, а Ігор Ощипко тримав кулаки за команду в Німеччині, куди він поїхав на операцію. Але, навіть попри ці втрати, “Карпати” були фаворитами матчу, і свій статус вони виправдали повністю. 

“Ворскла” добре знала, що “Карпатам” у жодному разі не можна дозволяти атакувати у перші хвилини матчу. Тому гості приголом­шили господарів стартовим натиском. Упродовж перших трьох хвилин полтавчани подали чотири кутових. Взагалі за цим показником гості, напевно, встановили рекорд сезону, 14 разів за матч виконавши подачу з кута поля. Проте жоден із них не становив загрози для воріт Мисака.

Стартовий штурм “Карпати” відбили досить спокійно, після чого й самі почали атакувати. Причому гості могли пропустити тричі буквально за якісь кілька хвилин. Почалося все з довгої передачі на Гладкого. Вже вкотре Сашко показав, як багато у футболі значить досвід. Знаходячись спиною до воріт, він просто виграв повітря і зрізав м’яча на хід Лукасу. Іспанець увірвався до вільної зони, але поквапився з ударом. Вже за мить у Лукаса була нагода реабілітуватися за промах. Він вискочив на побачення з голкіпером, але Казаков самовіддано кинувся форварду під ноги та нейтралізував небезпеку. 

А ще через кілька хвилин Кополовець вивів Гладкого на ударну позицію. Олександр обіграв Казакова й відправив круглого у порожні ворота. Проте невідомо звідки з’явився Селін і ліквідував загрозу. 

Та м’яч таки досяг воріт “Ворскли”. На 35-й хвилині “Карпати” нарешті відкрили рахунок. Худоб’як в одному з епізодів спасував на Кенію і прискорився до штрафного майданчика. Грузин миттєво оцінив ситуацію й фантастичною передачею відсік від капітана львів’ян усіх захисників “Ворскли”. Події, що відбувалися далі, були вже справою техніки – Худоб’як грудьми взяв м’яча та, вдруге доторкнувшись, пробив повз воротаря – 1:0. 

До перерви “Карпатам” вистачило й одного м’яча. А от після паузи гості з новими силами пішли вперед. Біля воріт Мисака стало гаряче. На щастя, захисники та голкіпер впевнено й ефективно нейтралізували всі загрози. 

Десь починаючи з сере­дини другого тайму атакувальний запал полтавчан почав зменшуватися. Цим скористалися “карпатівці”, організувавши друге взяття воріт. І знову варто відзначити Левана Кенію. Взагалі підписання цього грузинського півзахисника стало неабияким успіхом селекційної служби “Карпат”. Звичайно, талант грузина очевидний, і те, що він виступав у німецькій Бундеслізі, красномовно підтверджує це. Проте, аби ризикнути взяти у команду гравця з низкою важких травм, треба мати сміливість. І, схоже, ризик повністю виправдався. В останніх матчах Кенія став одним із лідерів команди. Найголовніше ж те, що він мислить оригінально та швидко, і його дії розуміють партнери. Так, на 72-й хвилині Леван побачив, як на лівому фланзі прискорився Гірський, і в цю ж мить Кенія несподівано віддав на нього передачу. Захисник “Карпат” теж зробив все правильно – акцентовано передав на Гладкого, який відірвався від опікуна та спокійно переграв воротаря – 2:0. 

Після цього можна було ставити крапку. “Карпати” такий результат влаштовував, “Ворскла” нічого не могла вдіяти. Тож в останньому матчі року перемогли львів’яни, відірвавшись від переслідувачів із небезпечної зони.

Щоправда, піднятися з 14-го місця львів’янам не дозволили інші команди. Але положення “Карпат” нині значно оптимістичніше, ніж ще кілька турів тому: від “Говерли” львів’яни відірвалися на вісім очок, а до шостого місця, яке може дати путівку до Ліги Європи, – всього сім очок.