Останній місяць в українському футболі минув під знаком тренерських відставок

Цього тижня було призначено нового головного тренера футбольного клубу "Львів". "Синьо-золоті леви" отримали оновлений тренерський штаб на чолі з молодим Сергієм Ковальцем, а допомагатиме йому Юрій Беньо. Обидва мають за плечима багату кар'єру футболістів. Фактично це призначення поставило остаточну крапку в доволі рідкісному і навіть нетиповому явищі для українського футболу. Адже лише за один місяць одразу чотири клуби української Прем'єр-ліги змінили тренерів (деякі з них навіть двічі).

Зайві - на вихід

Першим сезон тренерських звільнень, як не дивно, відкрив дніпропетровський "Дніпро". Вже колишня команда Олега Протасова доволі несподівано вилетіла з Кубка УЄФА, поступившись за сумою двох матчів швейцарській "Беліццоні", і відразу "вилетів" з посади керманича головний тренер. Але чи це було прямим приводом для звільнення, чи останньою краплею у чаші терпіння босів клубу? Імовірнішим є другий варіант, адже Протасов не виправдав сподівань керівництва ФК "Дніпро" щодо втручання у боротьбу двох грандів за "золото". Ба більше, протасівська команда постійно програвала дуель за бронзу то "Чорноморцю", то "Металісту". Навіть незважаючи на значні фінансові вливання і достатньо активну трансферну політику, дніпропетровці так і не повернулися на той рівень, який демонстрували під керівництвом Кучеревського. З огляду на це дивує той факт, що Протасова не звільнили ще раніше. Адже і сам тренер ще на початку 2008 року хотів покинути клуб. Напевно, керманичі дніпропетровської команди вирішили надати йому останній шанс реабілітуватися, проте нічого доброго з цього не вийшло. Подейкують, що головною причиною невдач "Дніпра" є погане взаєморозуміння тренера і гравців, і останні просто намагалися "злити" свого наставника. Проте і нинішньому головному тренерові (хоч і в. о.) Володимирові Безсонову не солодко. Після програшу своєї команди запорізькому "Металургу" він сказав на післяматчевій прес-конференції: "Якщо ти знайшов собі роботу до вподоби - це означає, що ти усе життя не працюєш, а відпочиваєш! А цих (футболістів "Дніпра" - "Пошта"), здається, копняками у футбол заганяли".

Заа кілька днів по тому звільнили з посади тренера маріупольського "Іллічівця" Миколу Іщенка. За словами віце-президента П. К. Розумного, керівництво клубу було незадоволене п'ятнадцятим місцем, на якому маріупольці перебували в турнірній таблиці, і саме це стало причиною звільнення відомого в Україні фахівця. Фактично керманичі маріупольської команди поклали усю відповідальність за невдалий старт на одну людину, продемонструвавши тим самим, як не треба робити у сучасному футболі. Адже команда, яка, до речі, майже не підсилилась у міжсезоння, тільки-но повернулася до вищого дивізіону. Тому вимагати від неї максимальних результатів із самого початку чемпіонату було досить не розумно. До того ж склад ще не зіграний, багато молодих гравців. Але й це не зупинило керівництво "Іл­лічів­ця". Після звільнення Іщенка виконувати обов'язки тренера призначили Іллю Близнюка. Проте сподіватися, що він зможе кардинально змінити гру команди і налаштувати її на переможний лад, навряд чи варто. Принаймні до кінця першого кола.

Ще однією несподіванкою (її аж ніяк не очікували напередодні старту нового сезону) стала відставка головного тренера сімферопольської "Таврії" Миколи Фоменка. Команда, яка посіла у минулому чемпіонаті шосте місце й заявилась на участь у Кубку Інтертото, повністю провалила старт нового чемпіонату. Після дев'яти турів сімферопольці ділили чотирнадцяте - п'ятнадцяте місця з ФК "Харків", тобто перебували у зоні вильоту. Навряд чи когось у Сімферополі задовольняв такий стан речей, у тому числі й самого коуча. Це і стало причиною відставки тренера.  Але що ж сталося з "Таврією", що спричинило настільки невдалий початок чемпіонату головної команди Криму? Більшість людей, так чи інакше причетних до кримського клубу, чомусь вважає, що команда не змогла відновити психологічного балансу після поразки від "Ренна" у рамках Кубка Інтертото. Проте більш реальною є думка про те, що сімферопольці просто не витримали боротьби на три фронти (чемпіонат, Кубок, Інтертото). Далася взнаки банальна втома. Досить пригадати, як грали українські клуби в Кубку Інтертото в минулому ("Ворскла", "Дніпро", "Чорноморець") і які результати вони демонстрували паралельно з цим у чемпіонаті України, і все стане зрозуміло. Міжсезоння і без того коротке. Футболісти не встигають відпочити, а тут ще на старт нового чемпіонату накладається виступ в Інтертото. Як наслідок, повний провал осінньої частини чемпіонату. Напевно, керівники "Таврії" зробили помилку, вирішивши взяти участь у Кубку Інтертото. Не допомогло навіть солідне підсилення складу і повернення "блудного сина" кримчан Васіла Гігіадзе. А тим, хто взяв основний удар на себе, став саме досвідчений Микола Фоменко.

Останнім футбольним клубом, який змінив тренера, став ФК "Львів". І ось тут якесь адекватне пояснення причин відставки Юрчишина (чи, можливо, звільнення) знайти важко. Абсолютний дебютант вищого дивізіону чемпіонату України у першому ж турі переміг минулорічного чемпіона, а потім у восьми турах набрав лише два очки й опустився в зону вильоту. Але це цілком закономірно. Команда ще зовсім молода, незіграна, з дуже короткою лавою запасних. А в таких умовах вимагати від тренера чогось фантастичного не можна. Тим паче, що і сам Степан Федорович у минулому сезоні не дуже хотів підніматися в елітний дивізіон і більше жадав провести ще один рік в першій лізі, аби його молодь набралася досвіду. Проте керівництво клубу було іншої думки, і хоча перед стартом чемпіонату "Львів" був головним претендентом на виліт, перемога над "Шахтарем" тимчасово дала привід керманичам команди сподіватися на успішний сезон. І тут постає вже інше питання: якби "городяни" програли той матч, чи пішли б керівники львівського клубу на такий крок, як звільнення головного тренера? А саме цей тренер, нагадаємо, вивів ФК "Львів" у Прем'єр-лігу українського футболу... Він подарував надію на те, що львів'янам до снаги боротися на рівних з грандами українського футболу, але підтримати життєздатність цієї надії не зміг. Як наслідок, вона впала і потягла його за собою...

Цікаво, що якось непомітно відбулася і п'ята зміна тренера у Прем'єр-лізі. Адже хай там як, але Роман Лаба, хоч і з тради­ційним уже "в.о.", але один матч таки попрацював. Тому де-юре призначення Ковальця стало причиною відставки Лаби. Хоча де-факто директор клубу на посаді тренера насправді працював тимчасово.

Хто наступний?

Передбачити, хто саме з нинішніх керманичів елітних клубів буде наступним претендентом на відставку, так само легко, як і спрогнозувати результати деяких матчів. Проте, якщо проаналізувати деякі факти, то можна виокремити чотири групи ризику.

Перша - це група недоторканих. Таких тренерів у нинішньо­му чемпіонаті досить багато, проте якщо розібратися більш детально, їхня недоторканість теж явище тимчасове. Отже, найспокійніше себе почувають Микола Павлов з полтавської "Ворскли" та Нікола Костов із донецького "Металурга". Ці команди чудово стартували в нинішній першості, і лише дуже приваблива пропозиція зможе змусити наставників покинути ці клуби. Те саме стосується і Анатолія Чанцева із запорізького "Металурга". Але на відміну від своїх колег, у запоріжця не такий потужний склад, аби бути на 100% упевненим в своїй потрібності власникам клубу. Дещо хиткіші позиції у Юрія Сьоміна з київського "Динамо" та Мирона Маркевича з харківського "Металіста". Все ж таки тягар єврокубків може похитнути їхні позиції. Щоправда, малоймовірно, що наставників звільнять (хіба що їхні підопічні видадуть у Європі серію з вкрай невиразних матчів), радше самі спе­ціалісти можуть у якийсь момент спересердя заявити про свою відставку.

Друга - група стабільності. В неї входять Анатолій Волобуєв з луганської "Зорі", Олександр Заваров з київського "Арсеналу", Олег Таран з "Кривбасу" та Віталій Шевченко з одеського "Чорноморця". Усі ці фахівці мають хоч і не великий, проте доволі потужний кредит довіри з боку керівництва своїх клубів. Лише неймовірні фактори не дозволять цим наставниками попрацювати зі своїми підопічними бодай до зимової перерви. А взимку, звісно, можливі і відставки. Так, скажімо, Віталієм Шевченком дуже не задоволені одеські вболівальники, а Олегові Тарану вже набридли постійні фінансові негаразди криворіжців.

Схоже, Мірчі Луческу вже набридло в Донецьку

Третя - група надії, до неї можна зарахувати новоспечених наставників ФК "Львів" (Сергій Ковалець) і сімферопольської "Таврії" (Сергій Пучков), а також тих, хто нині працює на посаді виконувачем обов'язків, - Володимира Безсонова ("Дніпро") та Іллю Близнюка ("Іллічівець"). Кредит довіри у цих наставників не дуже великий, проте своїми результатами вони можуть цілком змінити ставлення до себе.

Ну і нарешті остання - група підвищеного ризику. Насамперед це керманич львівських "Карпат" Олег Кононов. Бага­тьох уже нині дивує, чому Петро Димінський досі не звільнив цього фахівця. Вже мріє залишити Донецьк Мірча Луческу, але його доля дуже залежить від виступів у груповому етапі Ліги чемпіонів, хоча румун уже заявив, що, найімовірніше, незважаючи на результати, взимку покине "Шахтар". Важка доля і у наставника ФК "Харків" Михайла Стельмаха: пристойних результатів клуб не демонструє, а керівництво команди дуже не хоче покидати еліту.