Львівські “Карпати” здобули четверту перемогу в сезоні. Завершуючи програму 16-го туру української Прем’єр-ліги, підопічні Ніколая Костова на своєму полі обіграли луцьку “Волинь” і ще більше відірвалися від ужгородської “Говерли” у битві за збереження прописки в елітному дивізіоні.
Загалом 16-й тур, особливо його суботня частина, був багатим на події. Спершу два аутсайдери – “Говерла” та запорізький “Металург” – поклали у свою скарбничку по одному пункту. Закарпатці вдома зіграли внічию з “Чорноморцем”, а запоріжці (теж у рідних стінах) зуміли вперше цього сезону зберегти свої ворота недоторканними у матчі проти луганської “Зорі”, хоча при цьому відзначитися підопічні Кварцяного теж не зуміли.
Сюрпризи відбувалися й далі. Спершу київське “Динамо” в Донецьку мінімально поступилося місцевому “Металургу”. А згодом донецький “Шахтар”, вже в столиці в матчі проти “Арсеналу”, вперше в нинішньому чемпіонаті програв.
У неділю ж несподіванок не було. “Металіст” та “Дніпро” впевнено набрали по три пункти (харків’яни в гостях здолали “Іллічівець” з рахунком 2:0, а дніпряни в Сімферополі виявилися сильнішими, ніж “Таврія”, перемігши суперника з рахунком 2:1). Свої три очки набрав і “Кривбас”, який вдома в цікавому поєдинку переміг “Ворсклу” (3:2). Завершували програму 16-го туру “Карпати” та “Волинь”.
Для обох команд цей матч був на вагу золота. “Карпати”, останнім часом демонструючи непогану гру, всіма силами намагаються піти на зимову перерву, відірвавшись від зони вильоту. “Волинь” має інші завдання – лучани хочуть створити непоганий плацдарм для виходу в єврокубки.
Тим більше, що футболісти обох колективів відчувають: не всі вони можуть залишитися в своїх командах під час міжсезоння. Те, що відбудуться серйозні кадрові зміни, не приховує ані Ніколай Костов, ані Анатолій Дем’яненко.
І причина цих змін полягатиме насамперед у створенні конкуренції. По суті, обидва фахівці зараз позбавлені можливості варіювати складом, а основне навантаження упродовж осінньої частини сезону лягло на одних і тих самих виконавців. Щоправда Костову, на відміну від його візаві, через різні причини доведеться недораховуватися кількох футболістів на наступний матч. Є дві причини цього: одних виконавців дискваліфіковують, інші травмуються. Тому не дивно, що перед кожним матчем болгарський тренер “Карпат” вирішує черговий ребус щодо вибору 11 футболістів, які вийдуть в основному складі. Перед матчем з “Волинню” Костов не міг розраховувати на двох лідерів команди: Іван Мілошевич у останньому матчі проти “Металіста” отримав четверту жовту картку за сезон й автоматично пропускав гру, а Семір Штіліч, який одержав червону картку у тому ж матчі через неабиякі лінгвістичні знання Віктора Шведова (виявляється, рефері знає сербську!) має двоматчеву дискваліфікацію.
Були проблеми зі складом і в Анатолія Дем’яненка. На післяматчевій прес-конференції керманич “Волині” більше нарікав на втому своїх підопічних. Але якщо аналізувати усю гру, то причини поразки “Волині” полягають в іншому. Просто в неділю ввечері “Карпати” були значно сильнішими і більше жадали перемогти. Це стало зрозуміло вже з перших хвилин матчу.
Не встигла секундна стрілка зробити повний оберт, як львів’яни відкрили рахунок. Лукас, отримавши м’яч у центрі поля, пройшов двох захисників гостей і точно пробив у дальній кут.
Була лише 29-та секунда зустрічі. Цікаво, що цей гол аж ніяк не найшвидший в історії львівського клубу. Минулого сезону Артем Федецький відзначився у воротах “Іллічівця” на 13-й секунді. Рекорд елітного дивізіону належить Олександру Косирину, який у 2005 році поцілив у ворота “Металіста” на 9-й секунді. А найшвидший гол в історії українського футболу забив Роман Войнаровський у 2008 році. У матчі першої ліги Войнаровському, який грав у складі “Кримтеплиці” (Молодіжне), знадобилося всього три з половиною секунди, щоб забити у ворота “Фенікс-Іллічівця” (Калініне). Роман ударив по воротах суперника з центрального кола відразу ж після свистка арбітра, і м’яч опинився за спиною воротаря калінінців Віталія Капінуса.
Але повернемося до матчу на стадіоні “Україна”. Вже через хвилину після взяття воріт львів’яни цілком могли забити і другий гол. Худоб’як відмінно пробивав з-за меж штрафного – воротар “Волині” Литовченко парирував постріл. У наступній атаці Ощипко після пасу Кенії примудрився проштовхнути м’яч у ворота, але кіпера підстрахував Шиков, вибивши круглого буквально з лінії. Потім Лукас дотиком завдав удару після подачі з кутового – м’яч пролетів повз ворота. Згодом вже Гладкий, вискочивши на побачення з Литовченком, не потрапив у ціль.
“Волинь” отямилася лише ближче до 20-ї хвилини зустрічі. Гості організували непогану атаку, яку фланговим прострілом завершував Пилипчук, хоча мав завершувати Савич. Але македонця випередив захисник, і даремно (а можливо й ні, це залежить від прихильності до тієї чи іншої команди). Незабаром вже Шандрук прострілював із флангу, а замикав передачу Пилипчук, проте у ворота не влучив. Через кілька хвилин Богатінов “витягнув” м’ячa з кута воріт після удару Шикова.
Останнє слово в першому таймі залишилося все ж за “Карпатами”. Гладкий тонкою передачею вивів Худоб’яка віч-на-віч з Литовченком, але півзахисник львів’ян пробив і повз воротаря, і повз ворота.
Початок другої половини зустрічі краще вдався “Волині”. Здалеку пробивав Шандрук, ледь не забив гол у свої ворота Богатінов (вибиваючи м’яч, він потрапив в Овонікоко), затягнув з ударом і втратив момент Шиков. А потім лучанам на власному прикладі довелося переконатися в справедливості одного з неписаних футбольних правил... Чудовий прохід вдався Ксьонзу. Павло прострілив на Кенію, який красиво позбувся опіки і точно пробив у дальню “дев’ятку”. Підопічним Дем’яненка робить честь те, що грати вони не припинили, до останнього намагаючись врятувати матч. Не відсиджувалися в обороні і “Карпати”. Щоправда, упродовж останніх двадцяти хвилин зустрічі у команди Костова був лише один шанс збільшити рахунок. На 79-й хвилині господарям вдалася гарна контратака “чотири в три”, але Ощипко ухвалив не краще рішення пробити здалеку. У підсумку, потрапив у Шандрука. На останніх хвилинах “Карпати” зазнали чергової втрати: через травму поле змушений був покинути Кенія. Але на загальний рахунок це ніяк не вплинуло.