Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу за версіями IBF, WBO і WBA

У ніч на неділю світ боксу в черговий раз застиг, очікуючи на бій Володимира Кличка. 36-річний український важкоатлет у бою з поляком Маріушем Вахом захищав три чемпіонські пояси –  за версіями IBF, WBO і WBA.

Перед боєм світова боксерська спільнота вкотре розділилася на два табори. Одні (а особливо табори Володимира Кличка і Маріуша Ваха) наполягали на тому, що черговий суперник українця – “не прохідний мішок” , “не подарунок” , “не груша для биття” . Доказами слугували два факти. По-перше, Вах жодного разу не зазнав гіркоти поразки, перемігши у всіх 27 боях (у 15 з них нокаутом). По-друге, вперше за свою кар’єру Кличко бився з супротивником, вищим за зростом. Інші під мікроскопом роздивлялися колишніх суперників поляка, і вони їх аж ніяк не вражали. Особливо зважаючи на те, що далеко не всіх своїх противників Вах перемагав достроково. А чотири сантиметри зросту за настільки суттєвої різниці в класі вважали дріб’язком. Тим більше, що за останні кілька років “карлики” неодноразово змушували капітулюватися “гігантів”. Наприклад, Девід Хей зумів подолати російського велетня Миколу Валуєва (до речі, росіяни намагалися на цьому не акцентувати, здебільшого згадуючи поразку двометрового екс-українця Олександра Дмитренка у двобої зі 180-сантиметровим Едді Чемберсом у 2009 році).  

Проте і перші, і другі затамували подих, очікуючи на цю зустріч. Адже всіх давно цікавить, коли ж Володимир Кличко програє. І кожен суперник, який би він не був, виходить на ринг задля того, аби вписати своє ім’я в історію. На щастя для українців, наразі таких суперників на небосхилі ще не було. А сусіди-росіяни з піною коло рота критикують усіх супротивників Кличка, вважаючи, що лише їхні бійці здатні перемогти вже без сумніву легендарних українських боксерів. Але Повєткін і Бойцов зараз намагаються уникати таких зустрічей. Їхні табори, попри голослівні заяви, жодних кроків у напрямку Кличків не роблять. Тому й доводиться братам вибирати з тих суперників, яких після бою всі називають “мішками”. Щоправда, після завершення двобою Кличко-Вах, дуже мало шанувальників наважилося застосувати це слово щодо поляка. Частіше його називали “людиною з залізним підборіддям”.

У липні минулого року Девіду Хею вдалося вистояти у поєдинку з Володимиром усі 12 раундів, поступившись одноголосним рішенням суддів. І тільки зараз з’явився ще один боксер, який зміг повторити подвиг британця. 

Дивно те, що бій із Вахом був емоційнішим і природнішим, ніж дистанційне протистояння з Хеймейкером. І Зал слави боксу просто зобов’язаний встановити пам’ятник підборіддю польського претендента, який зазнав шквалу найпотужніших ударів та дивом достояв до фінального гонгу. Володимир вже давно так не викладався на рингу, а Вах за останні роки став першим справді гідним опонентом українцю.

Із перших секунд бою стало зрозуміло, що високий зріст Ваха частково на руку Кличку, якому не доводилося тягнутися кудись вниз, аби дістати суперника. Поляк, здавалося, виглядав жалюгідно і дещо нагадував Валуєва –  величезна скеля з руками, яка не знає що робити на ринзі. Всім здалося, що бій триватиме недовго, а кошти, витрачені на придбання квитків, аж ніяк не окупляться.

Проте у другому раунді стало зрозуміло: не все так просто. Поляк і далі випробовував на міць удари Кличка, проте намагався різко вибухнути та одним ударом вирішити долю двобою на свою користь. Тим більше, що зріст суперника, не дозволяв Володимиру перепочити у клінчі, коли він, зазвичай, просто лягав на суперників і своєю масою втомлював їх. Цього разу Кличку доводилося самому докладати чимало зусиль, аби вирватися з обіймів Ваха, який, до того ж, розстрілював корпус українця короткими ударами. До речі, чи  не єдиною помилкою Кличка стало те, що він за всі 12 раундів так і не наважився працювати по корпусу Ваха. Володимир бачив лише одну ціль – голову поляка – решта його вже не цікавила. Тим більше, що за кількістю точних пострілів у голову, завданих цього вечора, Кличко міг покласти увесь суперважкий дивізіон. 

Цікавий момент стався у п’ятій трихвилинці: Вах активізувався і перед самим гонгом притиснув чемпіона до канатів, завдаючи ударів по корпусу і голові. Володимир навіть присів, але навряд чи це був момент, коли він міг отримати нокдаун. Щоправда, чи не вперше за останні кілька років на сигнал про завершення трихвилинки Кличко-молодший відреагував радісно.

До восьмого раунду Володимир остаточно вимотав Ваха, який втратив всю свою швидкість і вже не міг несподівано для чемпіона вибухати. Але в очах Кличка читалося лише одне питання: “Чому він не падає?!” . Володимир до того часу вже просто побив руки, масуючи бетонний лоб поляка.

В останніх раундах нічого цікавого вже не відбувалося. Українець, в якийсь момент зрозумівши, що звалити суперника йому не вдасться, зменшив кількість  обертів. А поляку просто не вистачало швидкості, аби змінити хід зустрічі.  

У підсумку судді віддали беззаперечну і одноголосну перемогу Володимиру Кличку. А Маріуш Вах заслужив звання героя вечора. Тепер багато говоритимуть про нього, а особливо про його кам’яну голову, яка витримала настільки пекельне випробування.

“Маріуш Вах здивував мене своїм залізним підборіддям. Він пропустив дуже багато ударів, але залишився стояти. Це було дивно, особливо після 8-го раунду”, – сказав після бою втомлений, з гематомами на обличчі, але щасливий Володимир.

Вах мав зовсім протилежний настрій. Його навіть суто по-людськи було шкода, коли він, ледь стримуючи сльози, так зворушливо обнімав маленького сина.

 “Ви ще про мене почуєте. Це був просто не мій день”, – сказав Вах, опустивши очі.