Олег Блохін повертається в київське “Динамо” і залишає національну команду

Останніми днями українська футбольна спільнота жваво обговорює тренерські перестановки в київському “Динамо”. Після логічного, проте доволі несподіваного звільнення російського фахівця Юрія Сьоміна впродовж одного дня президент клубу Ігор Суркіс знайшов нового керманича для своєї команди. Новим наставником став 59-річний тренер Олег Блохін, який заради чотирирічного контракту з київським клубом, з яким Олег Володимирович виграв два Кубки кубків і сім чемпіонатів СРСР, залишить збірну України. Втім, у двох наступних матчах – проти Молдавії і Чорногорії – керувати діями національної команди буде ще він. 

Напевно якби новим головним тренером став будь-хто інший, то ця новина стала б одним із коротких повідомлень, що цікавлять здебільшого лише шанувальників київського клубу. Проте призначення Олега Блохіна шокувало кожного українського вболівальника, оскільки без тренера залишається національна збірна.

Після миттєвого звільнення Юрія Сьоміна з київського “Динамо” в інформаційному просторі почалося жваве обговорення можливих кандидатів на вакантну посаду. Серед головних претендентів на посаду виконуючого обов’язки головного тренера розглядалися Олексій Михайличенко та Олександр Хацкевич.  Михайличенко з 2002-го по 2004-й уже очолював “Динамо”. Також він тренував молодіжну і національну збірну України, а нині є спортивним директором “Динамо”.  Що стосується Хацкевича, то він тренує молодіжну команду клубу. 

Також серед кандидатів на пост головного наставника “Динамо” ЗМІ називали англійця Гаррі Реднаппа, аргентинця Марсело Б’єлсу, який очолює “Атлетик” із Більбао, та бразильця Луїша Феліпе Сколарі

Але президент клубу Ігор Суркіс вирішив інакше. У вівторок на офіційному сайті “Динамо” з’явилося ім’я нового головного тренера. Ним став один із найвидатніших футболістів в історії клубу – Олег Блохін. Із тренером, який заради цієї посади менше ніж через місяць залишить збірну країни, підписано контракт терміном на чотири роки.

“Клуб – не збірна. Тут потрібно бути кожен день, можливо, навіть цілодобово, безперервно, щоб повернути “Динамо” колишню славу”, – сказав Олег Блохін в інтерв’ю динамівському сайту після свого призначення. Як футболіст він виграв всі три динамівські євротрофея – Кубки кубків 1975 і 1986 років і Суперкубок УЄФА-1975. Крім того, Блохін став першим визнаним кращим футболістом Європи серед народжених на території України гравців і отримав за це “Золотий м’яч-1975”. Він є рекордсменом “Динамо” за кількістю виграних чемпіонських титулів СРСР, яких у Олега Блохіна було по сім, а також форвардом, який забив найбільшу кількість голів в радянській першості, – 211.

Щодо тренерської роботи, то тут у Блохіна не такі видатні успіхи. Так, він привів національну команду країни до її найвищого досягнення в історії – виходу в чвертьфінал чемпіонату світу-2006. Однак при цьому на шляху до світової першості українці посіли перше місце в групі, де не було грандів, зате виступали європейські “середняки” – Греція, Туреччина і Данія. Насправді ж на чемпіонаті світу Україна здолала лише явних аутсайдерів – Саудівську Аравію (4:0) і Туніс (1:0), в той час як у боротьбі зі Швейцарією за вихід в 1/8 перемогла лише в серії пенальті, а Іспанії та Італії з тріском програла 0:4 і 0:3 відповідно. Потім у Блохіна в збірній були лише невдачі. У відбірковому турнірі Євро-2008 українські футболісти фінішували четвертими, а на фінальній стадії домашнього (спільно з Польщею) Євро-2012 не вийшли з групи.

Неоднозначно можна оцінювати і клубну тренерську кар’єру Блохіна, який керував тільки командами з Греції та Росії. У 1990 році він очолив “ Олімпіакос”, з яким пропрацював два з половиною роки. Титулований грецький клуб під керівництвом Блохіна двічі ставав срібним призером, поступаючись золотом чемпіонату єдиному гідному конкуренту – “Панатінаїкосу”, а також виграв Кубок Греції. У фінал грецького Кубка український фахівець потім виводив скромний “Іоніос”. А ось із клубом “Москва” в 2008 році провалився: команда посіла десяте місце в першості Росії, після чого Блохін був відправлений у відставку. Так само, хоч він там був “сірим кардиналом”, не склалося у нього і в одеському “Чорноморці” (офіційно командою керував Андрій Баль, а Блохін був спортивним директором).

При цьому Блохіна важко віднести до “людей із конспектами Лобановського” – такої собі категорії екс-гравців київського клубу, про яких п’ять років тому зневажливо говорив Ігор Суркіс. Рішення Блохіна перебратися зі збірної України в “Динамо” легко пояснити й зрозуміти. Він народився й виріс у Києві, всі кращі роки кар’єри провів у “Динамо”. Він сам ніколи не приховував свого бажання тренувати киян. У листопаді йому виповниться 60 років, й іншої можливості очолити цю команду може й не бути. Негативний момент тільки один: від цього рішення постраждала насамперед збірна. Блохін залишив команду в момент, коли вона почала прогресувати  під час важливого відбірного турніру. Тож виходить, що для Блохіна “Динамо” дорожче, ніж збірна України. Свого часу (щоправда з інших причин) так вчинив Мирон Маркевич, який вирішив, що для нього “Металіст” важливіший, ніж збірна. Тоді Мирона Богдановича критикували нещадно попри те, що він є єдиним тренером, який на посаді наставника національної команди так і не зазнав жодної поразки. 

Клубні проблеми киян можуть хвилювати лише вболівальників “Динамо”, решта до них ставиться доволі спокійно. Тим більше, що через жахливі виступити київського клубу в єврокубках і численні поразки від “Шахтаря” від “динамівського” клубу відвернулася чимала кількість тих, хто симпатизував йому. Нині найголовніше питання – хто очолить збірну? Коментувати відхід Блохіна і називати його ймовірних наступників у Федерації футболу не стали. А якщо поглянути ширше, то особливих кандидатів на цю посаду і немає. І це найбільше пригнічує в цій ситуації.