Київське “Динамо” розгромною поразкою відзначило своє повернення в Лігу чемпіонів 

Три роки очікували київські вболівальники повернення столичного “Динамо” в голов­ний європейський клубний турнір, а дочекавшись, пережили справжній шок. Вже після тридцяти хвилин “біло-блакитні” в поєдинку проти  французького ПСЖ відставали з рахунком 0:3. І річ навіть не в тому, що кияни програвали з розгромним рахунком, а в тому що демонстрували абсолютно бездарну, невиразну, можна сказати, безнадійну гру (красномовною була статистика ударів по воротах: сім – у парижан, нуль – у киян), особливо при розіграші господарями стандартних положень. 

 Шість гравців придбав київський клуб у літнє міжсезоння, витративши рекордну суму в історії. Всі новобранці встигли зіграти  в чемпіонаті України, заслуживши чимало хороших оцінок від фахівців. Четверо з новачків – Тайє Тайво, Мігель Велозу, Ніко Кранчар і Раффаеле – вийшли на поле в основному складі. Але, як виявилося, грати в першості країни і боротися в Лізі чемпіонів – велика різниця. Адже навряд чи в один день досить досвідчені та водночас імениті новачки стали гіршими? Велозу помилявся у відборі і не міг віддати точну передачу. Кранчар занадто довго працював з м’ячем, а більшість його спроб обіграти візаві віч-на-віч успіху не приносили. Тайво часто підключався до атак, але в захисті  помилявся більше, ніж зазвичай. Намагався Раффаеле, та бразилець випадав із командної гри. Але будьмо справедливі: претензії до цього матчу можна висувати всім футболістам “Динамо”. Знітився Ярмоленко, загубився Ідейє, жахливих помилок припустилися Михалик і Хачеріді, ніяк не міг зачепитися за м’яч Гармаш… Єдиний, до кого не варто було прискіпуватись,  – голкіпер Максим Коваль. Але його зусиль було надто мало. Тим більше що на протилежному боці виступали далеко не посередні футболісти – справжні зірки світового футболу. І як показав матч, багатомільйонні придбання французів уже почали відпрацьовувати свої гроші:  Ібрагімович, Тьяго Сілва, Верратті зіграли чудово. Перші двоє забили по голу, Верратті успішно відпрацював у центрі поля, не давши киянам організовувати своїх атак.

Проте в перші 30 хвилин матчу “динамівці” про активні дії не думали. ПСЖ зі стартовим свистком влаштував справжній штурм воріт гостей, і Ковалю вже на третій хвилині довелося вступати у гру після небезпечного випаду Пасторе. А вже на 19-й хвилині господарі вийшли вперед. Менез увійшов у штрафний, красиво обіграв Михалика, і динамівський захисник вже лежачи намагався відібрати м’яча і порушив правила. Ібрагімович реалізував пенальті дуже холоднокровно. Цікаво, що швед завдяки цьому голу ввійшов у історію – став першим футболістом, який зумів забити у Лізі чемпіонів у складі шести(!) команд.

 Тут же шведський форвард міг збільшити рахунок, але Златан вирішив вдарити красиво, і Коваль перевів м’яч на кутовий. Через п’ять хвилин воротаря “Динамо” “пробачив” Пасторе, пробивши з хорошої позиції вище воріт. Чи не в наступній атаці Пасторе знову довелося хапатися за голову. Ібрагімович, вийшовши віч-на-віч з Ковалем, трохи забарився, і його наздогнав Хачеріді. М’яч після спроби удару шведа відскочив до Пасторе, який із семи метрів пробив прямо у воротаря.

Не встиг “динамівський” голкіпер перевести дух, як йому вдруге довелося діставати м’яча із сітки власних воріт. Після розіграшу кутового “круглий” опинився у Матюйді, який переадресував його в штрафний киян. У підсумку Тьяго Сілва точно пробив з п’яти метрів впритул зі штангою. Через три хвилини положення “Динамо” стало зовсім катастрофічним, і знову після подачі з кутового. Алекс, якого кияни залишили самого, відправив м’яча у дальній кут.

Чим ще запам’ятався перший тайм? Мабуть, лише свистом уболівальників, які супроводжували таким чином кожне торкання м’яча Тайє Тайво. Нігерійський захисник киян свого часу виступав за “Марсель”, з уболівальниками якого у фанатів ПСЖ давні рахунки. А також першим ударом по воротах господарів, який Раффаеле зробив на 35-й хвилині матчу. Зміни у “Динамо” в перерві напрошувалися, але, напевно, всі розуміли, що кардинально змінити щось киянам не вдасться.

 У підсумку Сьомін замінив Бетао Михаликом. Та незабаром тренерові киян довелося знову вносити корективи в гру: травмувався Гармаш і змушений був залишити поле, а місце Дениса зайняв Огнєн.

Щоправда, до того часу парижани, забезпечивши собі солідну перевагу, просто грали за рахунком. Видається, змирилося з таким станом речей і “Динамо”. В усякому разі, до 75-ої хвилини жодних серйозних спроб загострити гру в підопічних Сьоміна не спостерігалося. Першого удару в площину воріт кияни завдали лише за 15 хвилин до закінчення основного часу, коли з далекої відстані пробивав  Кранчар, але воротар господарів легко забрав м’яча.

Останній сплеск активності в діях обох команд відбувся за п’ять хвилин до закінчення матчу. Спочатку Велозу виконував навіс у штрафний майданчик, Вукоєвич по м’ячу не влучив, але дезорієнтував Сірігу, і “круглий” закотився у ворота.

На жаль, раділи кияни недовго. Захисники гостей дали змогу Пасторе прийняти, просунутися до воріт і забити – 1:4.

Наостанок хотілось би дати цитату з французького видання L`Equipe: “Ця київська команда не має нічого спільного з тим колективом, який у 2009 році розгромив ПСЖ, з тією “фабрикою чемпіонів”, яка дала футболу Андрія Шевченка”.