Національна збірна України з футболу вперше в історії не змогла перемогти у Львові. У матчі проти збірної Чехії українці володіли значною перевагою, проте відзначитися у воротах Петера Чеха так і не змогли.
Матч між командами України та Чехії був першою перевіркою сил для обох команд після Євро-2012 і останнім екзаменом перед стартом кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року. Після традиційного виконання гімнів країн (львівські вболівальники вкотре продемонстрували країні як слід виконувати національний гімн), відбулося прощання з Андрієм Вороніним, який завершив кар’єру в національній збірній. Андрій сфотографувався з партнерами, розіграв м’яч в центрі поля з Тимощуком, після чого під оплески трибун відправився на лаву запасних, аби потиснути руки запасним гравцям і тренерам. Звичайно, було б краще якби Воронін попрощався з командою на футбольному полі, але це не входило у плани тренерського штабу.
Сама зустріч розпочалася з територіальної переваги збірної України, проте без особливих небезпек воротам Петера Чеха. Перший більш-менш цікавий момент виник на 13-й хвилині, коли Тимощук виконав чудову діагональну передачу на лівий кут штрафного майданчика збірної Чехії, де вчасно підключився до атаки Селін, прийняв м’яч на груди і спробував пробити повз Петера Чеха в дальній кут. Не вийшло влучно, тим паче, в цій ситуації краще було віддати передачу на Девіча або Зозулю, які цілком могли вразити порожні ворота.
Чехи весь цей час в обороні не відсиджувалися, однак активність в центрі поля ніяк не трансформувалася у підопічних Міхала Білека в якесь логічне завершення біля чужих воріт. У господарів виходило більше, і до 20-ої хвилини виник другий небезпечний момент – Девічу вдалася гарна передача на Селезньова, останній побіг на “побачення” з Чехом, проте досвідчений голкіпер ситуацію побачив і забрав м’яч.
Лише після цього гостям вперше вдалося потурбувати П’ятова. Йірачек завдавав удару, але м’яч прилетів прямо в руки голкіпера збірної України. “Синьо-жовті” відповіли двома ударами Коноплянки. В першому випадку пострілом з далекої відстані, у другому – з меж штрафного майданчика, але в обох епізодах капітан чеської збірної вибирав правильну позицію і спокійно нейтралізував небезпеку.
Останні хвилини тайму пройшли при повній перевазі наших футболістів, які були зобов’язані відкрити рахунок. Спершу Девічу не вдається удар з району одинадцятиметрової позначки. Згодом Коноплянка зі штрафного запустив круглого трохи вище поперечини. А за хвилину до кінця тайму Гармашу вдається відмінна передача з центрального кола до штрафного майданчика збірної Чехії на Марко Девіча. Гравець “Шахтаря” чудово прийняв м’яч, і вдарив по воротах... точніше повз.
Початок другого тайму українці провели так само, як і кінцівку першого. Вже на 48-й хвилині Зозуля з розвороту пробив над хрестовиною, в наступній атаці Бутко трохи не встиг до передачі Ротаня, згодом Ярмоленко пройшов по правому флангу, змістився в центр і пробив поруч з ближньою штангою, а вже після цього Гусєв не зміг як слід завдати удару по воротах зі зручної позиції.
Чехи відповіли лише на 59-й хвилині, коли Йірачеку вдався гострий простріл, і на шляху м’яча дуже вдало опинився Селін, а не один з двох гравців збірної Чехії, які розташувалися по обидві сторони від українського захисника.
Українців цей момент не збентежив, і вони продовжували нагнітати ситуацію біля воріт чеської команди. Особливо небезпечним був штрафний удар, виконаний Ракицьким. Замість очікуваної гравцями обох команд подачі, гравець “Шахтаря” потужно пробив повз стінку в дальню “шістку”. Чеху довелося докласти чималих зусиль, аби перевести круглого на кутовий.
Після цього стався неприємний епізод, який дещо вплинув на події. Травму отримав Вацлав Піларж, якого довелося виносити з поля на носилках, і на полі почалася доволі груба гра. Хюбшман збив Ярмоленка (Андрію в цьому епізоді довелося надавати допомогу), тут же Лімберскі порушив правила на Гусєвому.
Тренери обох команд, аби заспокоїти гравців, зробили кілька замін, і гра знову перейшла в суто футбольне русло. Українці продовжували тиснути на ворота Чеха, щоправда гості відповідали небезпечними контратаками. Моменти були біля обох воріт, але ніхто так і не зміг вписати своє ім’я на табло “Арени Львів”. Фінальний свиток зафіксував нічию – 0:0. Проте це були не нудні нулі, а справжній, динамічний, видовищний матч. Трибуни 90 хвилин гнали збірну України вперед, і футболісти всіляко намагалися виправдати очікування вболівальників. І моментів хороших вистачало, а що не забили – то в контрольному поєдинку це прийнятно. Головне, що гра була показана непогана, і це вселяє певний оптимізм напередодні старту відбірного турніру до чемпіонату світу 2014 року в Бразилії. Єдиною ложкою дьогтю став лише результат – вперше збірна не виграла у Львові, де досі здобула сім перемог у семи зіграних поєдинках. Що ж, будь-яка серія рано чи пізно має властивість закінчуватися. Щоправда, усі гравці і тренери відзначали, що такої підтримки, як у Львові – більше ніде нема. Хвалили трибуни і чехи.