Завтра в Лондоні завершаться XXX Олімпійські ігри. Останні дні – пора вирішальних фіналів, в яких буде представлено і кілька наших спортсменів. А наразі згадаємо кілька важливих подій, які відбулися напередодні.
Черговим провалом України завершилася жіноча частина змагань із боротьби. Слідом за дзюдоїстами та майстрами греко-римської боротьби без нагород залишилися і наші борчині. А на них покладалися чималі сподівання. Адже два останні чемпіонати Європи українки в командному заліку беззастережно виграли. Зокрема, на Євро-2012 представниці всіх семи вагових категорій вийшли боротися в фінал, а чотири з них взяли золото. Хто б тоді подумав, що на Олімпіаді в українок медалей не буде взагалі?
У середу вся увага була прикута до львів’янок, нинішніх і колишніх.
Переможниця двох останніх чемпіонатів Європи, Юлія Остапчук зі Львова у ваговій категорії до 63 кг ніби і справила своїм виступом на Олімпіаді-2012 непогане враження, але реалізувати свій потенціал в повній мірі не змогла. У стартовій сутичці українка поклала на лопатки одну з головних суперниць – бронзового призера Ігор-2008, дворазову чемпіонку Азії Єлєну Шалигіну з Казахстану. У другому поєдинку Юлія прибрала зі свого шляху срібного призера двох чемпіонатів світу Маріанну Састін з Угорщини – 4:0, 1:0.
У чвертьфіналі була зустріч з дворазовою чемпіонкою Європи Любов’ю Волосовой з Росії. В принципі, Остапчук протягом всієї сутички виглядала більш активною.
Але острах помилитися зіграв злий жарт. Росіянка жорстко в’язала дії суперниці і, видно, була не проти, щоб при рахунку 0:0 вирішити результат першого періоду обов’язковим клінчем. Право брати захват за ногу випало росіянці, і вона своїм шансом скористалася. Власне, виходячи з цього результату Волосова побудувала свою тактику у другій двохвилинці. Вона не наступала, розуміючи, що в запасі є період. Остапчук знову атакувала, але так само невпевнено, як і в першому. Як наслідок, під час спроби українки пройти в ноги суперниця зуміла ухилитися і провести контрприйом, який судді оцінили у два бали. Остапчук хоч і змогла відіграти бал, але цього виявилося замало. Надія на те, що Волосова вийде у фінал, і Юлія отримає можливість боротися за бронзу, не виправдалася. У півфіналі росіянка програла китаянці Руйсує Джинь. Чемпіонкою ж, вигравши третю Олімпіаду поспіль, стала японка Каорі Іко.
А у ваговій категорії до 48 кг перша в історії жіночої боротьби олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені не приховувала, що повернулася у великий спорт для того, щоб не дати виграти олімпійське “золото” своїй колишній співвітчизниці, а нині громадянці Азербайджану Марії Стадник. Цікаво, що обидві спортсменки колись представляли Львів. Але Мерлені через невирішене квартирне питання переїхала в Київ, а Стадник змінила громадянство в 2007-ому, щоб виступити на Іграх-2008. Марія говорила, що вдома її штучно стримували, не випускаючи з-за спини Мерлені. У підсумку, на Олімпіаді в Пекіні обидві борчині стояли на третій сходинці п’єдесталу, навіть не поглянувши одна на одну і не подавши руки для привітання.
Після Ігор-2008 Мерлені пішла в декретну відпустку і повертатися вже не планувала. За цей час Стадник виграла чемпіонат світу-2009, два чемпіонати Європи і теж встигла народити дитину. Перше протистояння після повернення в спорт Ірини та Марії відбулося в лютому в фіналі Київського турніру. Там виграла азербайджанка, але Мерлені після поєдинку сказала: “Я програла принципову сутичку, але другорядний турнір. Подивимося, хто виграє на Олімпіаді”.
І дійсно, в Лондоні принципові суперниці зустрілися в півфіналі. Стадник свої попередніх і дуже сильних суперниць – Кларіссу Чун із США і Івон Матковску з Польщі – перемогла дуже переконливо. Мерлені першою своєю сутичкою продемонструвала, що підготовка відняла у неї дуже багато фізичних сил. Фактично, з самого початку Ірина боролася “на зубах”, за рахунок волі і майстерності. У діях українки не було властивої їй вибухової потужності, і це лякало найбільше, але вона таки вийшла в півфінал.
Очне протистояння Мерлені – Стадник було як дві краплі води схоже на лютневу зустріч Київського міжнародного турніру. Перевага азербайджанки була очевидною. Як і півроку тому, переможні бали Марія вигравала завдяки проходам в ноги і вийшла у фінал, а Мерлені довелося битися за бронзу.
Як і на Олімпіаді-2008, в сутичці за нагороду Ірина зійшлася з чемпіонкою світу-2008 Клариссою Чун із США. Чотири роки тому українка перемогла. Зараз ситуація змінилася. Мерлені банально не вистачило сил, і вона повертається додому ні з чим. А Стадник програла фінальну сутичку японці Обара-Сакамото і принесла Азербайджану “срібло”.
У ваговій категорії до 55 кг призерка чотирьох чемпіонатів світу Тетяна Лазарева з Донецька не виправдала довіри тренерської ради, яка віддала їй місце в олімпійській збірній всупереч спортивним принципам. Лазарева впевнено, всього за 48 секунд виграла за допомогою туше першу сутичку у 21-річної представниці Єгипту Рабаб Ейд Саєд. Але ця суперниця – відверто слабка. У чвертьфіналі Тетяна зійшлася з призером двох Олімпіад Тонею Вербеке з Канади. Цій суперниці українка програла на останньому чемпіонаті світу і не змогла нічого протиставити канадці зараз.
Втім, ця поразка не свідчила про остаточний провал. У Вербеке була проста сітка, і вона вийшла у фінал, де прогнозовано поступилася непереможній, тепер вже триразовій олімпійській чемпіонці Саорі Йошида з Японії. Лазарева тим самим отримала шанс поборотися за “бронзу”. Враховуючи те, що суперниці у канадки були не найвидатнішими, у Тетяни була можливість виграти медаль. І справді, першу сутичку проти представниці Індії Гєєти українка виграла без зусиль.
Не менш вдало Лазарева діяла і на старті сутички за “бронзу” проти призера Олімпіади-2008 Жакелина Рентеріа з Колумбії. У першому періоді українка повністю контролювала події на килимі і виграла двохвилинку. У другому періоді Лазарєва не ризикувала. Вона розуміла, що маючи перевагу в період, може сподіватися на клінч. І, власне, жереб українці посприяв. Проте Тетяна абсолютно не скористалася цим шансом. А програвши і вирішальний період, Лазарева залишилася без нагороди.
Паралельно у ваговій категорії до 72 кг чемпіонка світу-2002, чотириразова чемпіонка Європи Катерина Бурмістрова з Сум у стартовій сутичці зустрілася з триразовою чемпіонкою світу і Європи серед юніорів Наталією Воробйовою. 21-річна росіянка виглядала стійкою, ніби скеля, і виграла двобій. Як виявилося, Бурмістрова була єдиною, хто зміг поборотися з росіянкою на рівних. Решту суперниць, саме срібного призера Олімпіади-2004 у складі збірної Росії, а нині громадянку Казахстану Гюзель Манюрову, олімпійську чемпіонку Пекіна Жяо Вань з Китаю, п’ятикратну чемпіонку Європи та світу, володарку “бронзи” Ігор-2008 Станку Златеву з Болгарії, Воробйова змела з килима, здобувши три перемоги за допомогою туше і виграла “золото”. Тим самим чемпіонка вивела у турнір Бурмістрову. Однак шансом Катерина не скористалася. У зустрічі з Манюрова Катерина боролася обережно і в підсумку програла.
Без сумніву видатна українська спортсменка Інна Осипенко-Радомська виграла першу для України срібну медаль Олімпіади-2012. У змаганнях на байдарках на дистанції 500 метрів українка на фініші програла лише Дануте Козак з Угорщини. Але якщо враховувати, що для Інни це не профільна дисципліна, цей результат можна назвати чудовим.
У якийсь момент перед Олімпіадою стояло питання про те, щоб заявити Інну Осипенко-Радомську на Іграх-2012 тільки на одній дистанції – 200 метрів. Тренерський штаб збірної на чолі з Ігорем Нагаєвим нібито хотів заявити молоду Інну Клинову для того, щоб Осипенко-Радомська зберегла більше сил на короткий спринт. Але олімпійська чемпіонка Пекіну сама наполягла на тому, щоб виступивши на обох дистанціях.