Львівський клуб утретє в історії здобув домашню перемогу після вилучень двох гравців  

Львівські “Карпати” під керівництвом нового тренера Ніколи Костова в драматичному поєдинку четвертого туру вибороли першу в новому сезоні перемогу. Граючи проти сімферопольської “Таврії” удев’ятьох майже весь другий тайм, зуміли перемогти суперника з рахунком 2:0.

Матч у Львові був єдиним у 4-му турі, який проводили в суботу. Таким чином уся країна могла бачити дебют нового тренера “Карпат” Ніколи Костова і оцінити перші плоди його роботи, повідомляє ua-football.com. Зважаючи на те, що болгарський спеціаліст працює з командою лише кілька днів, чекати радикальних змін у стартовому складі, тактиці чи грі “Карпат” було марно. Та все ж  настрій на гру “зелено-білих” змінився, не було проблем і з мотивацією. Щоправда, варто зазначити: розчарована грою своїх улюбленців львівська публіка практично проігнорувала цей поєдинок: були присутні лише п’ять тисяч глядачів, що для Львова доволі мало. Але ця кількість уболівальників на стадіоні “Україна” явно не пошкодувала ні часу, ні витрачених грошей – матч повністю компенсував неприємні враження від попередніх невдач, хоча й змусив нервувати… 

Нікола Костов зробив лише кілька змін порівняно з матчем, що проходив у Полтаві і закінчився для “Карпат” поразкою. В захисті замість Пластуна з’явився Милошевіч, у півзахисті був відсутній Даушвілі, проте з’явився Ксьонз, а в нападі Кополовця замінив Гладкий. Тобто нічого нового болгарський спеціаліст не зробив – лише переставив кілька футболістів на полі. 

Матч розпочався традиційно для “Карпат” – з “пожеж” у їхньому штрафному майданчику. Вже на першій хвилині Путраш обіграв Тосіка і закрутив м’яча у лівий від Богатінова кут воріт. Македонця виручила штанга. 

Взагалі, “Таврія” на початку матчу почувалася вільніше за свого суперника. А футболісти “Карпат” і далі грали так, немов уперше бачать один одного. Таке враження склалося від малої кількості передач “зелено-білих”.  Через постійні втрати м’яча у цент­рі поля господарі не мали нагоди атакувати. Але й у гостей нічого не виходило: отримуючи “подарунки” від суперника, вони не знали, як ними розпорядитися. 

Такі “гойдалки” тривали до 31-ої хвилини, доки “Карпати” несподівано не вийшли уперед. Тосік віддав діагональну передачу на дальню штангу, а захисники не помітили за своїми спинами Худоб’яка. Ігор зміг зупинити м’яча і проштовхнути його повз воротаря та оборонців. Здавалось би, Єзерський зможе розрядити ситуацію, але в цю зону ввірвався Ксьонз і випередив досвідченого капітана “Таврії” – 1:0.

Той гол якимось чином зламав гру “Таврії”. Гостям більше не вдавалися комбінації, та й гострота біля воріт Богатінова зникла. За винятком кількох спроб Назаренка, що намагався забити головою, і згадати нічого. “Карпати” також нічим особливим не потішили. Футболісти обох команд ніби не знали, як грати далі, тому й чекали з нетерпінням перерви, аби отримати відповідні інструкції.

Щоправда, за кілька хвилин до перерви поле був змушений покинути Олег Голодюк, який в одному з ігрових епізодів зазнав травми. Як виявиться згодом, ушкодження в гравця “Карпат” досить серйозне. Замість нього вийшов Муртаз Даушвілі і тут же буквально на рівному місці отримав попередження, відкинувши м’яча після свистка арбітра. А щойно розпочався другий тайм, як грузин забув про свою жовту картку. На половині поля “Таврії” збив суперника, що набирав швидкість, після чого побачив перед собою вже червону картку. А через хвилину суддя вилучив Мілошевіча. За що, зрозуміти важко. Таким чином на 49-й хвилині “Карпати” залишилися удев’ятьох. Нікола Костов одразу ж замінив Ткачука Пластунjv. Кримчани почали атакувати безупинно, і багатьом здалося, що невдачі львівський клуб переслідують і в цьому матчі.

Але статистика, як відомо, може багато про що розповісти. У своїй історії “Карпати” в рамках національної першості України вже догравали домашні матчі удев’ятьох і в обох випадках здобували перемогу. І якщо в першому такому матчі проти “Кривбасу”, що відбувся  31 серпня 1997 року, ситуація була дещо іншою –удев’ятьох львів’яни залишилися на 88 хвилині, а суперник теж втратив гравця  (цікаво, що вилучили тоді Володимира Єзерського, який у суботу грав у футболці “Таврії”), то другий поєдинок був більше схожий на теперішній. 22 липня 2003 року в суперечці проти запорізького “Металурга” “карпатівці” у першому таймі відкрили рахунок, згодом за удар суперника в обличчя був вилучений Сергій Мізін, а на початку другого тайму друге попередження отримав Олексій Сучков. І тоді “Карпати” змогли втримати мінімальну перевагу.  

У цю суботу ситуація повторилася. Після двох вилучень гравці “Таврії” 13 разів били по воротах Богатінова: шість  разів македонець рятував команду, стільки ж разів м’яч проходив у сантиметрах від каркаса воріт, 4 рази футболісти “Карпат” блокували удари, ще раз львів’ян виручила поперечина. Десь підсвідомо зрозумівши, що з ударами нічого не виходить, досвідчені хавбеки  сімферопольців  змінили стратегію і почали перекидати оборонців “Карпат”. Було гостро, але офсайди та гра на виходах Богатінова не принесли підопічним Олега Лужного нічого, окрім роздратування.

В останні хвилини гості ледь не всією командою пішли уперед і... пропустили контрвипад. Ксьонз щодуху побіг у контратаку, а  паралельним курсом відкривав Лукас, який і одержав передачу. Іспанець переграв Селіо, потім змістився трохи лівіше і вклав у останній удар всю силу, що залишалася, – 2:0.  

Безперечно, львівський клуб варто похвалити за цю перемогу. Але після того як святкова ейфорія мине, стане зрозуміло, що в наступному турі, в Одесі, “Карпатам” доведеться знову проявляти героїзм. Без Мілошевіча, Даушвілі та Голодюка, з не дуже великою лавою запасних Ніколі Костову треба буде добре поміркувати над складом, аби повернутися до Львова із набраними пунктами.