У суботу та неділю у Лондоні було розіграно 48 комплектів нагород, тобто 144 медалі різного ґатунку з яких в скарбничку України потрапила лише одна “бронза”. Результат більш ніж гнітючий, і на який ніяким чином не можна вплинути, а якщо враховувати, що в ці вихідні в України знову відібрали нагороду, важко навіть уявити, в якому стані зараз перебувають наші спортсмени. Дуже не хочеться перераховувати усі невдачі українців, яких насправді дуже багато, тому сьогодні хотілось би зупинитися лише на тих моментах, які деякою мірою можна назвати позитивними, щоправда все одно доведеться згадати і неприємні факти.
Судді проти України
Дуже великі надії ми покладали на змагання семиборства у легкій атлетиці. Адже саме в цьому виді змагання виступала олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 Наталія Добринська. На жаль психологічний стан українки після трагічної смерті чоловіка і тренера так і не дозволив їй гідно виступити у Лондоні. Вже після першого дня змагань Добринська була далеко від лідерів, а коли у стрибках в довжину Наталя не виконала жодної з трьох спроб, їй і зарахували формальний результат 3,70 м, проте продовжувати змагання і катувати себе вона не стала і припинила виступи.
Таким чином, головною українською надією залишилася Людмила Йосипенко з Броварів, яка після першого змагального дня закріпилася на четвертому місці. У стрибках в довжину вона показала результат 6,31 м, що є її рекордом у цьому сезоні і лише трохи поступається еталонному персональному показником – 6,40 м. Добре провели п’ятий вид програми і фаворитки. Британка Джесіка Енніс стрибнула на 6,48 м і зміцнила своє лідерство, литвинка Аустра Скуйіте з результатом 6,25 м зберегла друге місце, а чинна чемпіонка світу Татьяна Чєрнова з Росії, показавши найкращийй результат 6,54 м, вийшла на третю позицію, обійшла Йосипенко, яка тим не менш залишилася четвертою.
Метання списа – сильний вид для Скуйіте і Йосипенко, слабкий – для Енніс. Однак британка не провалилася, а навпаки встановила свій особистий рекорд – 47,49 м. Скуйіте результатом 51,13 не зблиснула. Як, втім, і Йосипенко – 49,63. Чєрнова відправила спис на 46,29 і впала на шосте місце.
По місцях суперниць розставив біг на 800 метрів. Енніс упевнено виграла – 2.08,65. Чєрнова стала третьою – 2.10,50. Йосипенко з кращим персональним результатом сезону шостою – 2.13,28. Литвинка ледве дотягла до фінішу – 2.20,59. Крім першого місця, яке зайняла з національним рекордом 6955 Енніс, інші позиції були під питанням. Після підрахунку другою стала німкеня Шварцкопф – 6649. Третя Чєрнова - 6628. Йосипенко, встановивши персональний рекорд (6618) на той момент опинилася за межами трійки. Але проходить мить, як судді виносять свій вердикт: дискваліфікують Шварцкопф за те, що вона на старті чотири рази наступила на лінію по внутрішньому радіусу. Результати вивели на табло, а німецька сторона подала протест. Приблизно через 40 хвилин німкеню повернули на друге місце. Тепер відповідь-протест подали українська і російська сторона. Але суддівська комісія розглядати очевидні речі відмовилася. І таким чином українка залишилася без нагороди.
“Бронза” на вагу “золота”
Втім у неділю першу легкоатлетичну нагороду (а якщо дивитися тверезо цілком можливо і єдину) України принесла Ольга Саладуха. “Це були найскладніші змагання в моєму житті. Тиждень тому я травмувала ногу і до останнього стояло питання, чи зможу виступити взагалі. Ця “бронза” на вагу “золота”, – так відразу після фінішу українка охарактеризувала свій виступ на другий у житті Олімпіаді. Вона – лідер двох останніх сезонів у потрійному стрибку. Місяць тому Ольга виграла чемпіонат Європи з особистим рекордом – 14,99 м. Вона підходила до Олімпіади в ідеальній формі, маючи над суперницями як спортивну, так і психологічну перевагу. Але травма перекреслила усі ці фактори. Її права нога від коліна донизу була обклеєна пластирем і сама Ольга явно відчувала себе не в своїй тарілці. Українка виступала з очевидним острахом посилити пошкодження. Тим не менш, показавши у другій спробі кваліфікації результат 14,48 м, Саладуха майже гарантувала собі потрапляння у вісімку і уникла тим самим раннього вильоту. До слова, в число фіналісток-невдах потрапили ті, кого Саладуха називала своїми головними конкурентками – двократна чемпіонка світу Яргеліс Савіньї з Куби, олімпійська чемпіонка-2004 і триразова чемпіонка світу Татьяна Лєбєдєва, а також словачка Марія Шестак. А ось 22-річна українка Анна Князєва несподівано потрапивши у фінал, навпаки – здивувала. У своїй другій спробі вона стрибнула на 14,56 м і на якийсь час стала лідером.
У фіналі Князєва йшла в лідируючій трійці аж до останньої спроби у виконанні Саладухи. Свого результату вона не покращувала, але трималася у трійці через надмірну нервозність і особисті проблеми інших фавориток. Першою себе подолала і стрибнула в район 15-ти метрів – на 14,98 – віце-чемпіонка світу-2011 Ольга Рипакова з Казахстану. Суперниці їй в силу різних причин відповісти так і не змогли.
В останній спробі Саладусі, яка ще була на четвертому місці, не залишалося нічого іншого, як ризикувати. Своїм здоров’ям у першу чергу. Вона зібрала волю в кулак і стрибнула через “не можу”. Вийшла спроба на 14,79 м. Ольга стала другою і тепер уже байдуже чекала спроб Ібаргуен, яка з результатом 14,67 м йшла третьою, і Князєвої. Колумбійка з собою впоралася. Останнім стрибком вона продемонструвала показник 14,80 і вийшла на друге місце. А ось Князєва зробила заступ. Анна фінішувала четвертою, що для дебюту на Олімпіаді є відмінним результатом. Саладуха чекала від себе “золота”. Чисто статистично із завданням вона не впоралася. Але її “бронза” гідна багатьох перемог.
Не вистачило кількох...
Зовсім трішечки забракло, аби піднятися на п’єдестал пошани марафонці Тетяні Гамеро-Шмірко і молотобійцю Олексію Сокірському. Гамеро-Шмірко в марафоні з перших метрів дистанції бігла в групі лідерів і після 17-ти км програвала першому місцю лише дві секунди. Звичайно, багато в чому сприяв такому розвитку подій повільний старт, узятий основними фаворитками з Кенії та Ефіопії. На другій половині дистанції Гамеро-Шмірко стала відставати і до 30-ти км програвала лідерам вже хвилину. Але на останніх трьох кілометрах дистанції у Тетяни відкрилося друге дихання. Вона зробила, обійшовши по ходу ряд суперниць, фантастичний спурт. У підсумку українка фінішувала п’ятою з результатом 2:24.32, встановивши національной рекорд.
А 27-річний українець Олексій Сокирський у компанії трьох олімпійських чемпіонів різних років у другій спробі послав молот на 78,25 м і вийшов на третє місце слідом за чинним чемпіоном Європи Крістіаном Парсом з Угорщини та олімпійським чемпіоном Пекіна-2008 Піможем Козмусом з Словенії. Щоправда, три наступні спроби Сокирський завершив заступами, а обійшов його, метнувши молот на 78,71 м, чемпіон Афін-2004 Кодзі Мурофусі з Японії. Переміг з результатом 80,59 м Парс.
Світла пляма
По-справжньому світлою плямою на тлі усіх невдач став виступ наших боксерів. Скандал з Євгеном Хитровим на щастя не вплинув негативно на наших хлопців, які наразі впевнено крокують далі. Так віце-чемпіон світу Денис Берінчик у своєму дебютному олімпійському бою влаштував справжню рубку у зустрічі з 20-річним шведом Ентоні Йігітом. Скандинав турецького походження теж виявився не з боязкого десятка і, прийнявши умови суперника, пішов у взаємний розмін. Визначити в цій зустрічі двох “вітряків” більш точного боксера було непросто. Особливо в першому раунді. У другому, коли швед трохи підсів, частіше потрапляв Берінчик, забезпечивши собі відрив – 19:15. Щоправда в третьому кінцівка бою була явно за Йігітом. Перемогу судді могли віддати кому завгодно, але в підсумку за суддівськими записами точнішим виявився Берінчик – 24:23. У чвертьфіналі 8 серпня Денис зустрінеться з австралійцем Джаффрі Орном. Він у двох своїх попередніх поєдинках здолав Джилберта Чумбе із Замбії (19:5) і тунісця Абдерразака Куйя (17:11).
Осмар Браво з Нікарагуа також був не проти, щоб влаштувати обмін ударами у зустрічі з українцем Олександром Гвоздиком. Однак Олександр відрізняється суворою манерою ведення бою і на емоції, і тим більше, на тактичні хитрощі суперника він не піддався. Прийнявши на блок кілька агресивних ударних серій Браво, Гвоздик з часом почав пробивати захист суперника акцентованими одиночними лівими ударами. Вигравши перший раунд 5:1, у другому Гвоздик став більш раціонально використовувати свою перевагу у зрості і атакувати здалеку. Рахунок збільшився до 12:4. а в третьому раунді суперник навіть побував в нокдауні. 18:6 – беззастережна перемога українця. У чвертьфіналі він зустрінеться з учасником Олімпіади в Пекіні, другим номером світового рейтингу Абделхафілом Бенчаблой з Алжиру. Африканець у своєму першому бою на Олімпіаді у важкому поєдинку здолав німця Енріко Коллінга – 12:9.
Ну і нарешті чемпіон світу-2011 львів’янин Олександр Усик, провівши на Олімпіаді лише один бій, вже став призером Олімпіади, як мінімум “бронзовим”. Бій проти чемпіона світу-2009 Артура Бетербієва з Росії був для українця дебютним на турнірі. І провів його Усик не надто переконливо. На відміну від минулорічного бою цих суперників на чемпіонаті світу, цього разу українець виглядав досить скутим і обережним. Олександр зосередився на захисних діях, намагаючись за рахунок переваги в зрості атакувати з дальньої дистанції. Теоретично така тактика була абсолютно правильною. Але от її виконання ідеальним не назвеш. Усик дозволяв активному росіянину виходити на зручну для нього ударну дистанцію, а коли атакував сам, несвоєчасно йшов, даючи супернику атакувати у відповідь.
Перший раунд судді зарахували нічийним – 3:3. У другому перевага була віддана українцю – 9:6. Це за умови, що після удару в ділянку нирки Усик побував в нокдауні. Втім, у цілому Олександр діяв більш точно і нехай і не таку очевидну, але перевагу отримав. А в завершальній трихвилинці стала позначатися краща функціональна готовність українця. Бетербієв втомився і хоч і продовжував проявляти активність в атаці, але оборонявся вже погано, часто відкриваючись. У результаті – 17:13.
10 серпня в півфіналі Усик вийде в ринг проти болгарина Тервела Кулєва, який в попередніх боях Олімпіади здолав китайця Суансуана Ваня і аргентинця Ямеля Пералту. Цікаво, що ці суперники раніше вже провели два очних поєдинки. Обидва рази – на Кубку Європи-2010 у Харкові і чемпіонаті світу-2011 в Баку – сильнішим був Усик. Причому на мундіалі Олександр відправив суперника в третьому раунді в нокаут.