Українські спортсмени здобули ще кілька нагород на Олімпійських іграх

Лондонська олімпіада набирає обертів, потроху поповнюється і скарбничка нашої команди. Вчора до трьох нагород попередніх днів було додано як мінімум ще дві, одна з яких найвищого гатунку.

Друге золото Україні принесла наша жіноча четвірка парна у академічному веслуванні. Катерина Тарасенко, Наталія Довгодько, 

Анастасія Коженкова та Яна Дементьєва зі самого старту пішли у відрив і до фінішу втримали лідерство, вкотре підтвердивши, що їм немає рівних у світі. Наша команда фінішувала з часом 6:35.93, другою стала збірна Німеччини, бронза у американських спортсменок.

А пізніше свою другу бронзову нагороду здобула і Олена Костевич  у стрільбі з пістолета на дистанції 25 метрів.  На жаль, за крок від п’єдесталу зупинилися Ілля Кваша та Олексій Пригоров у стрибках у воду з триметрового трампліна, які посіли четверте місце. 

Проте вчора кількість українських нагород цілком могла збільшитися. Фехтувальниця Ольга Харлан вийшла у півфінал змагань шаблісток 

Напевно важко пригадати за всю історію вітчизняного спорту день, який би був таким насиченим подіями, як понеділок,  30 липня. Було все: розчарування, провали, трагедії, успіхи, несподіванки, а найголовніше – тріумф, який подарувала Україні львів’янка Яна Шемякіна. Саме вона здобула перше “золото” на Лондонській олімпіаді.

Понеділок – день важкий…

Початок дня приніс більше розчарувань та провалів, аніж приємних несподіванок. Єдиним “світлим променем” став виступ чемпіона Європи 2008 року зі стрільби з лука львів’янина Маркіяна Івашка, який в індивідуальних змаганнях потрапив до 1/8 фіналу. В поєдинку 1/32 фіналу українець, що кваліфікувався 24-м, обі­грав 41-го за підсумками попереднього кваліфікаційного раунду іспанця Еліаса Куесту з рахунком 6:4.  В 1/16 фіналу Маркіян зустрівся з представником М’янми Най-Міо Ауня, який на попередній стадії створив сенсацію, перемігши 11-го номера світового рейтингу Ромейна Жіроє із Франції. Але на другу сенсацію Ауня не спромігся,  програвши українцеві з рахунком 1:7.  

3 серпня у 1/8 фіналу Маркіян змагатиметься з 35-м номером світового рейтингу Чень-Вей Куо з Тайваню. 

А ось українські лучниці провалилися.  Посівши останнє місце в командній першості, дві з трьох представниць нашої збірної так само невдало виступили і в стартових поєдинках особистих змагань. Триразова чемпіонка Європи Катерина Палеха поступилася сьомій у світовому рейтингу Міранді Лік зі США (2:6). Чемпіонка світу 2003 року Тетяна Дорохова без боротьби програла новоспеченій володарці “бронзи” в командній першості японці Мікі Каніє (1:7). 

У кульовій стрільбі із пневматичної гвинтівки Артур Айвазян, набравши 593 очки, посів 19-те місце. Щоправда, для олімпійського чемпіона цей вид не є профільним, тож очікуємо від нього ще кращих результатів.  19-річний Сергій Куліш, якого тренерський штаб збірної включив до складу з прицілом на Ігри-2016, з таким самим результатом, як Айвазян, став 18-м.

Дзюдоїст Володимир Сорока після перемоги над дворазовим чемпіоном європейських першостей Жоао Піну з Португалії в 1/8 фіналу поступився Ніам-Очиру Саінджаргалу з Монголії.

Ще двоє представників України не змогли пройти кваліфікаційне сито плавального турніру. Ілля Чуєв на дистанції 200 м батерфляєм з результатом 1.59,65 став 28-м, а Ганна Дзеркаль на 200-метрівці комплексом з показником 2.14,55 – 18-ою.

Тенісист Сергій Стаховський у відкладеному через дощ матчі не зміг здолати австралійця Лейтона Хьюїтта – 3:6, 6:4, 3:6. Вирішальною в цій зустрічі, напевно, була велика кількість помилок, яких припустився Сергій, – 37 проти 15-ти.  Так само завершили боротьбу бадмінтоністи Дмитро Завадський та Людмила Грига. 

Бронзові призери останнього чемпіонату світу Олександр Бондар та Олександр Горшковозов вибороли восьме місце з восьми учасників фіналу, показавши суму 433,32. Українці виступили без зривів, але й без блиску. Можливо, показати свій справжній потенціал дуетові завадила травма Олександра Горшковозова. Він виступав із бандажем на коліні та відразу після закінчення Олімпіади піде на операцію.

Тактична “бронза”

23-річна Юлія Калина їхала до Лондона, маючи в активі титули бронзової призерки чемпіонату світу 2009 року і європейське “срібло” того ж року. Після дискваліфікації Ольги Коробки вона залишалася єдиною надією олімпійської збірної з важкої атлетики. У сезоні-2011 Юлія показала на українській першості високий результат – 

235 кг, піднявши у ривку 100 і у поштовху 135 кг. Це ті показники, з якими можна претендувати на нагороди світового рівня!

Сам факт, що стартовою вагою у ривку Калина заявила 101 кілограм, свідчив про те, що українка налаштована не просто на високе місце, а на медаль. Світовий лідер Пімсірі Сірікаєв з Таїланду почала змагання зі 100 кг. Першу вагу Юлія взяла упевнено, а потім, зачекавши, доки Сірікаєв двічі безуспішно штурмувала штангу вагою 103 кг, виконала другу спробу. 104 кілограми підкорилися Юлії так само легко.

Своєю чергою чемпіонка світу 2009 року Лі Сю-Йїнг із Китаю стартувала у ривку з ваги 105 кг. І спочатку здавалося, що це був прорахунок, адже з першої спроби підкорити штангу їй не вдалося. Щоправда, після другого підходу одна з фавориток турніру свій статус підтвердила. Потім, дочекавшись, доки Калина взяла 106 кг, а чинній чемпіонці світу, білорусці Настасії Новіковій, ця вага не піддалася, китаянка вийшла на поміст з метою побити олімпійський рекорд – 108 кг. Лі була надзвичайно зосереджена і впевнено виконала те, що задумала.

Таким чином змагання у ривку Калина закінчила другою. Зазвичай азійські спортсменки сильніші саме у поштовху, тобто вся боротьба була ще попереду. Калина з’явилася на помості першою, заявивши 123 кілограми. Судячи з того, як легко вона взяла цю вагу, можна зробити висновок, що спортсменка трохи перестрахувалася. Але в сумі це становило 229 кілограмів, і такий показник бив по суперницях психологічно. В наступних спробах Калина підкорила спочатку 127, а потім і 129 кг. У підсумку це ті ж 235 кг, що й на торішньому чемпіонаті України. То була заявка на успіх. Навіть незважаючи на те, що з основних претендентів на медаль на поміст не виходив ще ніхто, відігравати конкуренткам Юлії належало чимало.

Українку доволі швидко обійшла Сірікаєв: взявши 133 кг у другому підході, переключилася на боротьбу за “золото”, яку програла китаянці Лі Сю-Йїнг. Інші суперниці Калини опинилися позаду. Таким чином українські важкоатлетки не залишаються без нагород уже треті Олімпійські ігри поспіль. 

Трагедія гімнастів

Українці були за крок до першої (починаючи з 2000 року) олімпійської нагороди в командному чоловічому багатоборстві. Точніше, команда Юлія Куксенкова протягом кількох хвилин навіть встигла відчути себе призерами. Та згодом, після протесту японців, українська “бронза” перетворилася на четверте місце і має всі шанси стати  чи не найголовнішим скандалом Олімпіади. 

Головною причиною таких суддівських рішень став виступ триразового абсолютного чемпіона світу японця Кохеі Утімури. Наприкінці вправи на коні він очевидно зірвався, за що спочатку отримав справедливо низькі бали. Проте японці зуміли довести суддівській колегії, що стався не зрив, а при переході спортсмен торкнувся снаряда. Цю дію зарахували як спеціальний елемент і виставили Утімурі нову оцінку – 14,166. Як наслідок, п’яте місце перетворилося на друге. Японія зі сумою балів 271,952 випередила не лише Україну, але й Великобританію (271,711.)

 Взагалі, ситуація була вражаючою: допустивши п’ять падінь, японці взяли “срібло”, а українці, в яких єдиний зрив на поперечині допустив Віталій Наконечний, залишилися без нагород. Та й симпатії до Великобританії були явними. Наприклад, невідомо яким чином Макс Вітлок міг отримати за вільні вправи 15,166, вийшовши за межі помосту?

“Золота” Яна

А вже пізно увечері Украї­на святкувала здобуття першого олімпійського “золота”! 26-річна львів’янка Яна Шемякіна виявилася найсильнішою в змаганнях шпажисток. Чотири роки тому вона їхала до олімпійського Пекіна в статусі найталановитішої української фехтувальниці і 12-го номера світового рейтингу. Жереб нібито був прихильним до молодої дебютантки. У першому бою вона зустрілася із посередньою спортсменкою – Джесікою Хіменес із Панами. Проте  хвилювання і недооцінка можливостей суперниці утнули з українкою злий жарт – вона програла, закінчивши Олімпіаду достроково.

Звичайно, то був великий удар. Але своїми подальшими виступами Шемякіна довела, що ця невдача зробила її кращою, сильнішою. Провали, подіб­ні до пекінського, наступні чотири роки траплялися вкрай рідко. Шемякіна почала вирізнятися стабільністю.