У Луганську відбувся матч за Суперкубок України

Не встигли вщухнути пристрасті після Євро-2012, як великий футбол повернувся на стадіони України. Нетривале літнє міжсезоння закінчилося – поєдинок за Суперкубок України відкрив новий сезон. У битві за цей почесний трофей на луганському стадіоні “Авангард” зійшлися дві донецькі команди – чемпіон країни і володар Кубка України “Шахтар” та фіналіст цього ж Кубка “Металург”.

Непросто знайти здоровий глузд у тому, що для власника двох головних українських трофеїв передбачили ще й матч за Суперкубок. І справді, що  кому має доводити команда, яка зробила золотий дубль у минулому сезоні? До речі, Мірча Луческу намагався колись акцентувати на цьому увагу, але його не  почули: робити щось усупереч регламенту ніхто не мав наміру.

Відношення до самого трофея також неоднозначне. Одні наполягають на суто виставковому характері події, позбавленому спортивного сенсу, мовляв, при будь-якому складі учасників Суперкубок не може вплинути на усталені поняття співвідношення сил у вітчизняному футболі на поточний момент. На основі результату одного матчу, нехай навіть із шампанським та феєрверком на честь переможця, аж ніяк не можна робити якихось висновків. Інші ж дотримуються протилежної думки: йдеться про цілком самодостатній трофей, який заслужено йде у залік не лише команді, а й кожному гравцеві зокрема. Особливо якщо нічого подібного у кар’єрі футболіста ще не було. Наприклад, як у Марко Девіча, новобранця “Шахтаря”. “Я ніколи в житті не вигравав трофеїв, – говорив він перед поїздкою до Луганська. – Тому цей матч матиме величезне значення для мене. Суперкубок може стати моєю першою перемогою”.

Майже в унісон новоявленому “гірникові” розмірковував на цю ж тему півзахисник “Металурга” Денис Голайдо, в якого особисті рахунки з “Шахтарем” у розрізі Суперкубка. Два роки тому, виступаючи за “Таврію”, він разом із партнерами по кримському клубу пережив на стадіоні в Запоріжжі принизливі 1:7, і тепер вимагає сатисфакції… 

Що стосується керманичів “Металурга” і “Шахтаря”, то обидва поставилися до чергового донецького дербі досить серйозно, хоча й без фанатизму. “У Луганську розігрують трофей, – нагадав собі та своїм підопічним наставник “металургів” Володимир П’ятенко. – Хочемо здобути Суперкубок України і перевірити свої сили перед стартом у Лізі Європи”.

Говорячи про майбутній матч, Мірча Луческу теж не був оригінальним. Хіба що застеріг своїх футболістів від минулорічної “розслабленості”, яка, зі слів тренера, не дозволила гідно провести таку ж зустріч у Полтаві, програну київському “Динамо” – 1:3. “Важливо у вівторок виграти, тоді й чемпіонат можна буде починати з ентузіазмом”, – резюмував Луческу.

На жаль, у цьогорічному протистоянні переможець був відомий вже до стартового свистка. І річ навіть не у великій різниці в класі двох донецьких команд, а в тому що “металурги” на відміну від опонента мали великі кадрові проблеми. Якщо навесні склад “Металурга” дивував мізерністю, то за літо ситуація погіршилася.

Окрім Маріо Сержіо і Дмитра Непогодова, які покинули команду, наставник “Металурга” не міг розраховувати на травмованих Шина, Мкрчана і Траоре. Заповнити ці втрати  повною мірою донеччанам поки що не вдалося. З квінтету новобранців, представлених напередодні, реально підсилити команду міг лише Константініс Макрідіс, який знову повернувся у “Металург”. 

У той же час Мірча Луческу мав величезний вибір, і більше здивувало те, що Містер вирішив задіяти в цій зустрічі гравців, які ще зовсім недавно грали на чемпіонаті Європи. Так, зі стартових хвилин на полі з’явилися П’ятов, Срна і Ракицький. 

“Гірники” почали активніше і з перших хвилин приголомшили своїх опонентів. Слабкі місця в захисті “Металурга” були знайдені досить швидко. Ними виявилися фланги. Голайдо і Морозюк впоратися із активністю Срни і Раца не змогли. А допомоги чекати було марно. Соарес і Нельсон в оборонних діях не досягали успіху. Вистачало проблем і в центрі поля: Лазіч та Макрідіс поступалися Фернандіньо і Мхітаряну в швидкості. А коли в центральну зону зміщувалися флангові гравці “гірників”, у “металургів” починалася паніка. Не дивує те, що на підступах до штрафного майданчика перевага “Шахтаря” була очевидною. Не дивує й те, що вже на п’ятій хвилині “Шахтар” відкрив рахунок –  Даріо Срна, отримавши пас від Кости, у дотик виконав простріл, а Адріано з 12 метрів “поклав” м’яча точно у правий нижній кут. Цікаво, що, крім Луїса, у штрафному майданчику “Металурга” було ще троє вільних “гірників”, які могли замкнути простріл хорвата. 

Забивши швидкий гол, “гірники” зменшили темп, дозволивши суперникові продемонструвати свої можливості в атаці. “Металург”, перевівши дух, на пропозицію пристав,  провівши два украй небезпечні флангові випади. Третього дзвінка “гірники” чекати не стали. Підопічні Луческу додали в русі, і ситуація на полі змінилася. Помилки при передачах Лазіча, пасивність Макрідіса і Нельсона, а також відсутність на полі Казаряна і Димитрова дозволила “гірникам” повністю володіти ситуацією. 

“Шахтар” комбінував як хотів, Срна і Рац активно бігли вперед, Фернандіньо “диригував”, Мхітарян і Тейшейра намагалися прорватися у штрафний майданчик... Єдине, чого не вистачало чемпіону, то це влучного завершального удару. Але другий гол, як кажуть, назрівав, і на 35 хвилині рахунок був подвоєний. Помилка Лазіча, перехоплення Тейшейри, передача від Фернандіньо –  і м’яч після удару Кости влітає в правий кут воріт. 

Другий пропущений гол остаточно зламав “металургів”, і “гірники” цілком могли довести рахунок матчу до розгромного. Завадило бразильське “піжонство” і надмірне бажання зіграти не за шаблоном. Ще в першій половині гарні моменти пропустили Фернандіньо, Тейшейра і Мхітарян. Після перерви був близький до успіху Адріано. З далекої відстані “стріляли” ті ж  Фернандіньо, Тейшейра і Мхітарян.

Не досягнувши успіху, підопічні Луческу в сере­дині другого тайму знову зменшили оберти і дозволили вступити у гру П’ятову. Спершу голкіпер парирував удар Воловіка, а потім перевів м’яч на кутовий після пострілу Дімітрова під поперечину. 

На фінішному відрізку поєдинку на перший план вийшов Марко Девіч. Свій дебют у новій команді він відзначив гідно – активно увійшов у гру і, хоч не забив, змусив порушити правила проти себе Воловіка, який отримав другий “гірчичник” у матчі та змушений був покинути поле. 2:0 – упевнена перемога “Шахтаря”.

А ось після гри на передній план вийшли уболівальники. Кілька сотень фанів “Шахтаря” вибігли на поле, за ними  подалися  і шанувальники “Металурга”, через що почалася бійка. Фанати “гірників”, яких було значно більше, змусили суперників відступити. Після цього натовп став неконтрольованим – порвав сітку воріт,  поламав кутові прапорці, закидав поле  фаєрами. Тож знадобилося втручання міліції…