Три роки тому Мамед Ашумович Джафаров святкував своє 85-ти річчя. А цього року в нього є ще один привід для радості. В це важко повірити, але ось уже 75 років ця працьовита і не старіюча духом людина є членом спортивного товариства “Динамо”. І ця подія аж ніяк не може залишитись ніким не поміченою.
Спортивне товариство “Динамо” було створене наприкінці 1922 на початку 1923 років групою військовослужбовців військ ДПУ Московського округу. 18 квітня 1923 року на засіданні організаційної групи, що відбулося в Москві, було створене Московське пролетарське спортивне товариство “Динамо”. Одночасно створювалися фізкультурно-спортивні колективи у Вінниці, Харкові, Києві, Одесі, Полтаві, Миколаєві, Донецьку, Дніпропетровську, Черкасах, Умані, Білій Церкві та інших містах. На засіданні Центральної міжвідомчої комісії у справах товариств і спілок, що відбулося 31 жовтня 1924 року, було затверджено Положення про Всеукраїнську раду пролетарсько-спортивних товариств “Динамо”. Разом з українським товариством, подібні організації стали виникати і в інших республіках СРСР.
У 1937 р. в приморському місті Баку в ФСТ “Динамо”, в секції плавання була створена дитяча група, куди поза конкурсом був зарахований перший азербайджанський хлопчик 13-річний Мамед. Отриманий членський квиток від 7 червня 1937 року, що зберігається і нині в архіві професора Мамеда Джафарова, тоді з цікавістю роздивлялися дворові однолітки, а потім і товариші по навчанню, вчитель фізкультури школи № 189.
Ставленням Мамеда до тренувань був дуже задоволений його тренер Г. Кондрушкін. Через два роки наполегливих сезонних занять, а тоді в Баку не було зимових басейнів, Мамед в липні 1939 р. у складі динамівської команди Баку виїхав до Москви на Всесоюзні дитячо-юнацькі відомчі змагання. В серпні того ж року він уже в складі збірної Азербайджану брав участь у Всесоюзних змаганнях у Тбілісі.
В архіві професора Мамеда Джафарова дбайливо зберігається і виписка з Наказу заступника голови Ради Азербайджанського ФСТ “Динамо” В. Лукшти від 16.12.1939 року про оголошення подяки за успіхи в спортивному плаванні. Це вперше керівництвом товариства “Динамо” відзначена діяльність хлопчика, яку, як він каже, дуже зворушливо було сприйнято його мамою і пригадувалося їм все подальше життя.
Цікаво, що майже через 70 років Мамед Ашумович отримав нагрудний знак про присвоєння звання “Почесний динамівець”, видане йому ФСТ “Динамо” Україна. Таким чином він став першим азербайджанцем, що одержав це почесне звання.
Щодо спортивної кар’єри Мамеда Джафарова, то до 1941 року він успішно брав участь у заочних Всесоюзних “динамівських” змаганнях з водних видів спорту. У 1941 році “динамівець” Джафаров був залучений до підготовки азербайджанських спортсменів, які мали взяти участь у Всесоюзному параді фізкультурників на Красній площі у Москві. На жаль, парад у зв’язку з початком війни так і не відбувся, щоправда Мамед Ашумович, на головній площі СРСР все ж таки побував. Сталося це вже після війни. В серпні 1945 року був проведений перший післявоєнний Всесоюзний парад фізкультурників і Мамед Джафаров брав у ньому участь.
А у вересні 1946 року у місті Лева розпочався навчальний процес у Державному інституті фізичної культури. За планом з першого тижня навчального року слід було приступити до занять з анатомії людини. Відсутність необхідних фахівців ставила під загрозу сам процес. Саме тоді Мамед Джафаров, успішно навчаючись в Азербайджанському медичному інституті, і працював викладачем кафедри анатомії. Знання структурно-функціональних особливостей організму людини і успіхи в спорті привернули до нього увагу українського спортивного керівництва, яке запропонувало йому переїзд у Львів для роботи в інституті фізичної культури.
Мамед Ашумович став одним з організаторів не лише кафедри анатомії і біомеханіки, а й інституту, де пропрацював понад півстоліття: будучи 33 роки завідувачем кафедри анатомії і біомеханіки, 11 років – деканом, 8 років – головою профкому інституту, в.о. ректора інституту.
З роками Мамед Джафаров став доктором медичних наук, професором анатомії і біомеханіки. Був членом ВАК Міністерства вищої освіти СРСР, редактором розділу “Анатомія” Великої медичної енциклопедії. Багато років працював у предметних комісіях з анатомії і біомеханіки при спорткомітеті. Неодноразово його призначали Головою Державних екзаменаційних комісій (Київ, Баку, Москва ...). Він п’ять років був науковим керівником збірної команди СРСР зі стрільби з лука, яка готувалася до ХХІV Олімпійських ігор.
Очолювана ним кафедра вважалася однією з провідних кафедр анатомії і біомеханіки серед усіх інститутів фізичної культури СРСР. Під його безпосередньою опікою галичани здобували не тільки вищу освіту з фізичної культури, а й виборювали, як семиразовий чемпіон Олімпійських ігор Віктор Чукарін, звання перших олімпійців в історії України та Олімпійського руху. Саме Мамед Ашумович домігся встановлення видатному атлету меморіальної дошки на фронтоні Alma mater.
Мамед Джафаров готував фахівців високої кваліфікації не тільки для України, але й для інших республік СРСР. Багато випускників інституту стали відомими діячами фізичної культури і спорту. Це і “динамівці” – А. Архангельский, В.Мартинчик, В.Псюк, В.Яцковець, А.Бас, В.Терпелюк ..., перші олімпійці – І. Комаров, Г. Андросов; олімпійці-призери В. Жмудський, Г. Прокопенко , М. Смірнов, В. Берендюга ...
Діяльність професора Мамеда Ашумовича завжди позитивно позначалася на авторитеті його кафедри, інституту, вихованців. Життєвий і творчий шлях професора є прикладом служіння динамівця-азербайджанця інтересам України. Його науково-педагогічна та виховна робота відзначена багатьма нагородами, а головне – особистою увагою президентів України та Азербайджану.
Так Гейдар Алієвич Алієв запрошував Мамеда Джафарова в Баку на сорокахвилинну аудієнцію. А Леонід Кучма в Маріїнському палаці відзначаючи успіхи з нагоди присудження почесного звання “Заслуженого діяча України”, в особистому листі повідомив, що йому призначено також Державну стипендію, як видатному діячу в галузі фізичної культури й спорту.
Професор пишається дружиною Любов’ю Вікторівною Джафаровою, з якою вони вчилися в школі і медичному інституті в місті Баку, ветераном праці цього ж інституту, яка 36 років пропрацювала старшим викладачем кафедри ЛФК і лікарського контролю. Їхня донька Джаваїр Мамедівна Джафарова із золотою медаллю закінчила українсько-англійську школу № 4, з відзнакою – Львівський медичний інститут, а згодом Академію державного управління при президентові України. Вона кандидат наук державного управління, Заслужений лікар України, головний лікар 1-ої міської клінічної лікарні і засновник у Львові перших в Україні амбулаторій та поліклінік сімейної медицини.
23 травня 2008 року Ільхам Гейдаровіч Алієв в Посольстві Азербайджану в Києві зустрічався з активом співвітчизників. Посол, представляючи Президенту Мамеда та Джаваїр Джафарових зазначив, що вони перші азербайджанці – засновники в Україні інституту, амбулаторій, поліклінік сімейної медицини. Це батько і дочка єдиної азербайджанської сім’ї, обоє удостоєні президентом України Почесних звань “Заслужених діячів України”. Ця констатація викликала помітне схвалення Президента Ільхама Алієва.
Згодом Надзвичайна и Повноважній Посол Азербайджанської республіки в Україні Ейнула Мадатлі за дорученням Президента Ільхама Алієва відвідав Львів, щоб урочисто вручити нагороду старійшині азербайджанської діаспори в Україні, який мешкає у Львові.
27 грудня 2011 р. посол Ейнула Мадатлі в урочистій обстановці в міській раді Львова за участі мера Андрія Садового, його заступника Василя Косіва вручив нагрудний знак та Свідоцтво про присвоєння Почесного звання “Заслужений діяч фізичної культури і спорту Азербайджанської Республіки” громадянину України професору Мамеду Ашумовичу Джафарову.
Можна без сумніву вважати, що доктор медичних наук, професор анатомії і біомеханіки, заслужений діяч фізичної культури та спорту України та Азербайджану, почесний динамівець України, учасник Великої вітчизняної війни, Ветеран праці Мамед Ашумович Джафаров усі ці 75 років свого динамівського стажу (9 років у Баку і 66 років у Львові) гідно представляє свій народ в Україні, вносячи свій вклад у розвиток вищої школи, науки, спорту і в суспільно-цивільне життя як України так і Азербайджану.