Матч №23. Англія – Україна – 1:0
Збірна України покидає Євро-2012. Наша команда виявилася неспроможною створити диво, якого так очікували мільйони українців. Хлопці не змогли перемогти англійців, і звинувачувати їх у цьому просто совість не дозволяє. Гравці боролися до останніх хвилини матчу. Українці повністю переграли Англію. Українці краще володіли м’ячем. Українці зробили більше передач. Українці частіше били по воротах. Українці більше бігали. Навіть бажання перемогти в українців було більше. Але за англійців був арбітр!..
Україна програла і стала в один ряд зі збірними Росії, Данії та Хорватії, які здобули перемоги в першому турі, а в підсумку не змогли подолати групового турніру. Звичайно, були ще німці, проте, як сказав свого часу Гарі Лінекер, вони за будь-яких обставин перемагають.
Дебют донецького матчу відбувся при певній активності збірної України. Що цілком логічно, бо українців у цій грі влаштовувала лише перемога. Проте ця активність не переросла в гострі моменти, і ті поодинокі постріли з далекої відстані назвати небезпечними доволі важко. А біля протилежних воріт тим часом Руні, котрий через дискваліфікацію пропустив перші два матчі, намагався загострити ситуацію. “Шрек” часто помилявся, але, як з’ясувалося згодом, просто входив у гру.
В такому темпі завершився перший тайм. Наші нібито атакували, але пройти редути англійців ніяк не могли. А британці очікували свого шансу.
В перерві обидва наставники вирішили нічого не змінювати, оскільки Олега Блохіна влаштовувала гра, а Роя Ходжсона – рахунок. І почали ніби так само, але прийшла біда… Стівен Джерард скористався падінням Коноплянки неподалік правого прапорця, прострілив, м’яч двічі змінив напрям, зрикошетивши від Селіна і Хачеріді, ковзнув під рукою П’ятова і зустрівся на дальній штанзі з Вейном Руні. “Шрек” з величезним задоволенням підставив голову, і “круглий” опинився у сітці воріт збірної України – 1:0.
Українці побігли вперед. Кутовий, подача Гусєва, Харт вигрібає м’яча з ближнього кута. Ще кутовий, ще і ще ... Контратака англійців, чудова передача Джеррарда, Руні несеться сам до воріт П’ятова, але, на щастя, використовуючи усі резерви, Вейна наздоганяє Ярмоленко і не дає пробити.
Потім збірна України протягом двох хвилин створює два чудові моменти біля воріт суперника: спочатку Мілевський після подачі Ярмоленка примудряється не переправити м’яч у площину з лінії воротарської, а вже у наступній атаці Девіч вилітає на Харта в компанії Леcкотта, не б’є, фінтом укладає англійця на газон, проте згодом все-таки завдає удару. Харт чіпляє м’яча, але той летить у ворота. І потрапляє туди, після чого Террі у відчайдушному стрибку виносить його з-за лінії воріт. Радість одразу змінюється відчаєм. Додатковий асистент, який, власне, для того там і поставлений, не роздивився моменту, і головний арбітр показує, що можна грати далі. Усі повтори демонструють, що м’яч перетнув лінію воріт. Проте, як кажуть, поїзд пішов – гол не зарахований. Щоправда, варто зазначити, що Мілевський, який віддавав передачу на Девіча, отримуючи м’яч, заліз в офсайд. Його лайнсмен також не побачив. Але це привід лише вкотре покритикувати арбітрів, бо нічого вже не зміниш…
Незарахований гол дещо підкосив збірну України і надихнув англійців. Наша команда атакувала й далі, але гостроти ставало все менше і менше, як і часу, аби відігратися. А ось англійці цілком могли забити другий гол. П’ятов на виході знімає м’яч з голови Руні, а потім парирує в ближньому куті добивання Янга.
На цьому матч практично закінчився. Збірній не допомогла навіть поява на полі Шевченка. Фінальний свисток зафіксував поразку нашої команди, що змусила “синьо-жовтих” завершити виступ на першому в їхній історії чемпіонаті Європи. У паралельному матчі шведи своєю перемогою над французами з рахунком 2:0 “оформляють” англійцям перший рядок і допомагають уникнути побачення з чинними чемпіонами світу та Європи – іспанцями.
Але нещадно критикувати українську команду не варто. З англійцями вона зіграла на рівних, тож як мінімум на нічию могла розраховувати. Лише погана реалізація разом із суддівською “сліпотою” не дозволила набрати більше очок. Хтозна, скільки саме і на що їх вистачило б, але поразки збірна України в цьому матчі аж ніяк не заслужила.
Матч №21. Іспанія – Хорватія– 1:0
Останній ігровий день у групі С можна назвати днем невиправданих надій. Занадто багато очікували від матчів Італія – Ірландія та Іспанія – Хорватія, особливо від останнього. Однак наближення стадії плей-оф і занадто сильна значущість кожного пункту перетворили ці зустрічі на оду прагматизму, де кожен удар вважався майже святом, повідомляє ipress.ua.
Третій тур у групі С привертав увагу розмаїттям можливих розкладів. Попри те що в цих роздумах вже не було Ірландії, яка після двох поразок давно сиділа на валізах і подумки аналізувала пропозиції туристичних фірм, хорвати, іспанці та італійці явно воліли продовжити свій виступ на Євро-2012. Краща ситуація, звичайно ж, була у збірної Іспанії, яку не влаштовувала поразка. Всі інші розклади виводили “червону фурію” у чвертьфінал. Дещо гіршим був настрій у хорватів. “Картатим” треба було не лише не програти чемпіонам світу, але й забити бодай один гол, краще – два, аби не перейматися результатом паралельної зустрічі.
А ось Італія більше думала про матч Іспанія – Хорватія, аніж про власний поєдинок із “хлопцями в зеленому”. Адже навіть на Апеннінах лише справжній італійський “тіффозі” міг повірити в те, що “скуадра адзурра” зможе відвантажити у ворота Шея Гівена три м’ячі, які були необхідні, щоби посісти друге місце, якщо іспанці та хорвати зіграють унічию – 1:1.
Всі ці варіанти активно обговорювали в усіх передматчевих розкладах, у яких чимало людей схилялося до думки, що Іспанія та Хорватія розіграють партію у стилі скандинавів зразка 2004 року. Тоді, нагадаємо, данійці та шведи за рахунку 2:2 викинули Італію з турніру. Але іспанці занадто горді, аби домовлятися з хорватами. Тим паче що всі випадки таких “договірних” (а їх в історії було чимало) матчів завершувалися для їхніх учасників плачевно – вони вилітали вже у наступному колі.
Матч Іспанія – Хорватія навряд чи увійде до списку шедеврів футбольного мистецтва. Зовні все виглядало доволі звично: володіння м’ячем іспанців не мало меж, кількість передач за хвилину змушувала технічних працівників, що ведуть статистику на Євро, хапатися за голову і поновлювати всі попередні рекорди. З іншого боку, хорвати захищали ворота, а їхні вболівальники – власні принципи. По-іншому не поясниш ситуацію, коли на самому початку гри на поле потрапила чергова димова шашка, за яку федерацію футболу Хорватії вже оштрафували на чималу суму. Польських стюардів, які дозволяли проносити такі небезпечні предмети, критикували всі, хто хотів, а тренер збірної Хорватії облаяв цих уболівальників. На щастя, піротехнічні забави хорватів були нетривалими, а сама команда продовжила гру з величезною зосередженістю.
Цікаво, але з кожною хвилиною виникало відчуття, що “картаті” нарешті знайшли протидію швидконогим іспанцям. Час минав, а моментів біля воріт Плетікоси майже не було. Дивним видавалося й те, що до кінця тайму в грі іспанців нічого не змінилося, а хорвати й далі уважно стежили за діями опонентів, перекривали зони, блокували удари. “Картаті” відважно боролися за нічию, яка їх уже не влаштовувала через те, що італійці відкрили рахунок у паралельній грі.
А в матчі Італія – Ірландія цікавого було ще менше, проте були голи, точніше один гол, забитий італійцями у не властивій для них манері. “Скуадра адзурра” поступово нарощувала свою перевагу і цілком логічно повела в рахунку. Цікаво, що гол був забитий не завдяки якійсь стрімкій контратаці чи божевільному удару, не в процесі серії вивірених комбінацій, а при розіграші кутового. Антоніо Кассано у верховій боротьбі потилицею переправив м’яч у ворота. З мінімальною перевагою італійці завершили перший тайм, з урахуванням нулів у паралельному матчі виходили на перше місце, а “третіми зайвими” ставали хорвати.
Другий тайм матчу Іспанія – Хорватія розпочався знову ж таки із невеличкого феєрверка у виконанні хорватських уболівальників. Проте це аж ніяк не надихнуло команди. І поки чиновники Хорватської федерації переводили пристрасті власних фанатів у грошовий еквівалент майбутнього штрафу, на полі абсолютно нічого не змінилося. Щоправда, хорвати могли похвалитися тим, що створили перший гострий момент. Але гострий – це не гольовий, рахунок на табло не змінився. І коли вже хотілося похвалити “картатих” за ідеальну гру в захисті проти чемпіонів світу, іспанці забили гол.
Сеск Фабрегас знайшов дірку в редутах хорватів і вивів на побачення з Плетікосою Інієсту. Каталонець не захотів бавитися у автора гола, а вирішив, що ще один пункт у неймовірній кількості передач в ході матчу – значно краще, і віддав пас на Наваса. Хесусу залишалося лише підкотити м’яч у порожні ворота. Цей гол остаточно поховав мрії хорватів щодо участі у чвертьфіналі.
А в паралельній зустрічі Італія, майже одночасно з Іспанією, також вразила ворота суперника. І зробив це Маріо Балоттелі – ефектно, ударом через себе.