Євро-2012 нарешті стартувало, позаду лишилися роки приготування, скандали навколо будівництв, звіти в стилі радянських п’ятирічок про кількість відсотків готовності, все це вже історія. А нині на перший план вийшов – його величність футбол. І для більшості вболівальників найголовніше не провалитись по дорозі до львівського стадіону, а безпосередньо сама гра з голами, небезпечними моментами, втраченими шансами, суддівськими помилками і найголовніше – фінальним результатом. Швидкоплинний турнір набирає оберти і, як не дивно, стрімко наближатиметься до фінішу. Вчора ввечері завершився перший тур, а це означає, що позаду вже чверть дистанції усього турніру

Група А

Матч №1 Польща – Греція – 1:1 

Матч-відкриття повністю виправдав усі очікування – в ньому було два голи, два вилучення, нереалізоване пенальті і дуже сумнівне суддівство. Збірна Греції вдруге отримала право разом з господарями відкривати континентальний форум. Вперше це сталося 2004 року в Португалії, коли “елліни” у стартовому двобої перемогли господарів, а згодом зустрілися з ними у фіналі. Чим це все завершилося – відомо усім, проте нинішня збірна Греції далеко не та, що була вісім років тому, та й “залізного” Отто Рехагеля на чолі команди вже давно немає.

Поляки, на правах господарів поля, відразу ж після стартового свистка спробували захопити ініціативу і знайти слабкі місця в захисті греків. У підсумку і перше, і друге їм вдалося доволі швидко. Повністю заволодівши ігровою перевагою, Польща сконцентрувала свої атаки на правому фланзі, звідки прийшла перша небезпека для воріт Константіноса Халкіаса. На п’ятій хвилині стрімка флангова атака завершилася прострілом у центр штрафного майданчика. М’яч відскочив під удар Рафалу Муравському, чий постріл витягнув  з-під поперечини Халкіас.

Згодом з того ж правого флангу прийшли ще кілька небезпечних атак, а на 17-й хвилині захист греків не встояв. Роберт Левандовскі, скориставшись навісом з флангу,  ударом головою відкрив рахунок голам Євро-2012.

Після забитого голу поляки продовжували володіти ініціативою, щоправда до небезпечних моментів справа не доходила. Тоді як греків переслідували невдачі. Спершу наставнику греків Сантушу довелося замінити Авраама Пападопулоса на Кіріакоса Пападопулоса.  Згодом греки залишилися в меншості через абсолютно абсурдне рішення іспанського рефері Карлоса Веласко Карбальо, який показав другу жовту Папастатопулосу. І на довершення вже в доданий арбітром час той же Карбальо разом з усіма помічниками не побачив очевидну гру рукою польського француза Дам’єна Перкіса у власному штрафному майданчику. Тож перший тайм завершився для греків з рахунком 0:1, а також з вилученим гравцем і непризначеним пенальті. 

У такій ситуації багато хто вже списав би “еллінів”. Проте після перерви глядачі побачили зовсім іншу Грецію. Це була вже та грізна команда, яка вісім років тому тріумфувала в Португалії. Греки “засіли” на власній половині поля і очікували свого шансу. Тактика, яку дехто називає “антифутболом”, спрацювала на 52-й хвилині. Поляки “проспали” передачу з правого флангу. Васілевскі і Щесни зіграли вкрай невдало і Салпінгідіс, зігравши в дотик, не промахнувся по порожніх воротах – 1:1.

Салпінгідіс, став головною дійовою особою і наступного небезпечного епізоду. Грек несподівано для поляків опинившись на самоті перед Щенсни, змусив голкіпера порушити правила в штрафному майданчику. Іспанський рефері абсолютно справедливо призначив одинадцятиметровий удар, і абсолютно нелогічно вилучає голкіпера (порушення, хоч і трактувалося як “фол останньої надії”, проте арбітр цілком міг обмежитися попередженням). Таким чином глядачі стали свідками другого вилучення в матчі-відкритті і першого пенальті турніру. Бити його вирішив Георгіос Карагуніс, а протистояв йому Пжеміслав Титонь, який з’явився на полі. І польський голкіпер  виграв дуель, блискуче зреагувавши на удар чемпіона Європи.

Згодом Салпінгідіс забив-таки ще раз, однак його удар на 74-й хвилині результативним не став, оскільки рефері гол скасував через офсайд .

Кінцівка матчу залишилася за господарями, однак їхніх аргументів виявилося недостатньо, аби в форматі 10 на 10 схилити шальки терезів на свій бік. 

Матч № 2. Росія – Чехія – 4:1 

Другий матч був не менш насиченим на події, але в ньому перевага однієї з команд (Росії) над іншою (Чехія) була занадто велика. 

Дебют зустрічі Росія – Чехія був за чеськими футболістами. Протягом трьох стартових хвилин чехи заробили два кутові, а потім після подачі зі штрафного першого небезпечного удару в матчі завдав Губник. Ініціатива явно була на боці чехів, у росіян же м’яч зовсім не тримався.

Але на 15-й хвилині збірна Росії нарешті провела першу осмислену атаку, яка відразу ж закінчилася взяттям воріт. Дзагоєв кинув у прорив по правому краю Зирянова, який зробив вивірений навіс на дальню штангу. Після удару Кєржакова м’яч влучив у стійку, але першим на добиванні виявився той же Дзагоєв – 1:0.

Не пройшло і десяти хвилин, як у ворота Петера Чеха залетів другий гол  Аршавін віддав передачу на Кєржакова, той злегка підправив м’яч, який у підсумку опинився у Широкова. Півзахисник “Зєніту” таким чудовим шансом не міг не скористатися.

Чехи оговталися від шоку ближче до кінця тайму, намагаючись відіграти бодай один м’яч. Непогано пробив Вацлав Піларж, згодом – Петер Їрачек, але рахунок до перерви так і не змінився.

Другий тайм чехи також почали активніше, і вже на 52-й хвилині відновили інтригу у матчі. Томаш Росіцкі, зовсім непомітний у першій половині зустрічі, зробив гарний пас, а Піларж чітко реалізував вихід віч-на-віч із Малафєєвим.

Після цього настав час Кєржакова, форвард “Зєніту” раз за разом опинявся у зручних позиціях, і з такою ж регулярністю їх не використовував. Керманич росіян Дік Адвокат в цій ситуації був змушений замінити Кєржакова на Павлюченка.

І ця заміна спрацювала практично відразу. На 79-й хвилині передача Павлюченка дозволила Дзагоєву оформити дубль і буквально “розстріляти”  Чеха. А ще через кілька хвилин нападник “Локомотива” відзначився й сам. 4:1 – блискучий старт Росії.

Група В

Матч № 3  Голландія – Данія – 0:1 

З дуелі чемпіонів Європи 1988 року та переможців континентальної першості-1992 розпочалися змагання в групі В. Матч Голландія – Данія, який відбувся у Харкові дав старт українській частині Євро-2012.  Голландці, які на цьому турнірі вважаються чи не найголовнішим фаворитом змагань, не програвали своєму суперникові протягом 45 років. Але ця серія була зупинена в Харкові. 

Фаворити з перших хвилин заволоділи ініціативою, а перший удар наніс захисник голландців Джетро Віллемса, який, ступивши на поле стадіону “Металіст”, оновив рекорд європейських фіналів 28-річної давнини. У віці 18 років 57 днів оборонець ПСВ став наймолодшим учасником змагань, відсунувши на друге місце бельгійця Енцо Шифо.

Згодом Робін ван Персі мав можливість відкрити рахунок, проте отримавши пас від Ар’єна Роббена не зміг влучити в ціль. Взагалі гравці найрезультативнішої з команд відбірного турніру, цього разу не відзначалися влучністю. Слушні нагоди втратили Ібрагім Афеллай, Веслі Снейдер і Роббен, ... а потім забили данійці. 

Сімон Поульсен на 24-й хвилині промчав лівим флангом і прострелив у напрямку воріт. Від ноги захисника м’яч відскочив на Мікаеля Крон-Делі, той фінтом пошив у дурні Джона Хейтінгу та Марко ван Боммеля й поцілив поміж ніг Мартіну Стекеленбургу – 1:0.

Після цього голландці розгубилися. Із заціпеніння їх міг вивести Роббен, але, перехопивши невдалий пас воротаря та вийшовши на ударну позицію, струснув лише стійку воріт.

Після перерви голландці продовжили облогу, фактично притиснувши опонентів до їхніх воріт. Моментів для взяття воріт було достатньо, але помаранчевим бракувало влучності, а коли м’яч летів у площину воріт, бездоганно діяв голкіпер данійців Андерсен. 

В останні хвилини керманич голландців ван Марвейк пішов на безпрецедентний для себе крок. Він кинув у бій спочатку Класа-Яна Хунтелара, а згодом Дірка Куйта, довівши кількість нападників до п’яти. Проте і це не допомогло, Данія в підсумку святкувала успіх 1:0.  

Матч № 4. Німеччина – Португалія – 1:0 

Нарешті після Харкова, настала черга відкривати для себе Євро-2012 і Львову. Перепов­нена “Арена Львів” приймала збірні Німеччини та Португалії.

Перші 45 хвилин гри пройшли з позиційною перевагою німців, яким вдавалося не тільки комбінувати, а й доводити атаки до осмисленого завершення. Для португальців це було розкішшю, їхні плани руйнувалися ще на початках.  Щоправда німці, володіючи перевагою, особливо небезпечних моментів не створювали. А ось піренейці ледь не втілили в гол єдину свою небезпечну атаку. Вже під завісу тайму після розіграшу кутового круглий відскочив до абсолютно вільного Пепе, який знаходився в центрі штрафного майданчика. Гравець “Реалу” мав час, аби зупинити м’яч, прицілитися  і послати його в дев’ятку німецьких воріт. Проте шкіряний, влучивши в поперечину, вдарився у лінію воріт і відлетів у поле. Португальці разом почали сигналізувати рефері, мовляв, м’яч перетнув білу лінію, але на повторі було чітко видно, що рефері абсолютно правильно не зафіксував взяття воріт.

Друга половина матчу стала логічним продовженням першої. Абсолютна перевага була на боці німців, але небезпеки біля воріт Патрісіу не виникало. І що ближче було до завершення матчу, то очевидніше ставало, що долю поєдинку може вирішити один гол. На 72-й хвилині цей гол таки вдалося забити німцям. Томас Мюллер виконав відмінну подачу в штрафний майданчик суперників, м’яч, зачепивши руку когось з португальців, трішечки змінив траєкторію, і Маріо Гомес головою відправив сферу у дальній кут воріт – 1:0.

Збагатившись голом, німці трохи збавили оберти, чим підопічні Паулу Бенту намагалися скористатися й ледве не досягли успіху, видавши феєричну кінцівку. Спочатку Мануелю Нойєру довелося не без труднощів переводити на кутовий фірмовий удар Роналду, а згодом нейтралізувати удар Сілвестра Варели.

Своєму голкіперові допомагали й захисники, які заблокували удари Фабіу Коентрау та Нані, а також... поперечина, куди влучив навіс Нані. Підсумок – 1:0 на користь збірної Німеччини.

Група С 

Матч № 5 Італія – Іспанія – 1:1 

Одним з центральних матчів першого туру мав стати двобій збірних Італії та Іспанії. І ця зустріч повністю виправдала очікування вболівальників.  Це був динамічний, напружений, захоплюючий поєдинок, в якому суперники продемонстрували високий рівень фізичної готовності до першості, а ім’я переможця було важко визначити до останньої хвилини.

Переважну більшість першого тайму італійцям удавалося “в’язати” суперника, не давати іспанцям приймати м’яч без боротьби. Крізь частокіл захисних ніг здатен був пробитися хіба що Інієста. Що каталонець і намагався робити, загрожуючи воротам самостійно або шукаючи партнерів. На 30-й хвилині його удар зафіксував Буффон, а на 44-й, отримавши чудовий пас від свого партнера по “Барсі” Хаві, Інієста першим дотиком приборкав м’яч, другим – м’яко пробив. Але над поперечиною.

А що ж італійці? Попереду команда Чезаре Пранделлі розраховувала на Маріо Балотеллі й Антоніо Кассано. Кассано двічі загрожував воротам Касільяса, причому з другим ударом голкіпер справився не без труднощів, а Херард Піке не пустив на добивання Балотеллі. Іще двічі Кассано вправно асистував партнерам. І удар з лету Клаудіо Маркізіо, й особливо спроба Тьяго Мотти вразити ціль головою перед самою перервою змусили Касільяса продемонструвати звичні для іспанця дива реакції.

Обмін уколами продовжився й у другій половині. Для початку на небезпечний удар з гострого кута все того ж Інієсти, коли Буффон кінчиками пальців парирував м’яч на кутовий, відповів Балотеллі. Відібравши м’яч у Серхіо Рамоса, він вийшов практично на побачення з Касільясом, але дав захисникові “Реала” себе наздогнати й загасити “пожежу”.

Наступний випад збірної Італії виявився результатним. Для цього Пранделлі треба було змінити Балотеллі на реактивного Антоніо Ді Натале. У першому ж своєму “включенні” на 61-й хвилині удинець, отримавши блискучий пас від Пірло, легко втік від Піке й переграв Касільяса сам на сам.

Із відповіддю іспанці не забарилися. Пас Сільви на Фабрегаса був не менш ефектним, арсенальцю залишалося тільки влучити у ворота, й Буффон йому на заваді не став – 1:1.

Останні хвилини матчу стали провалом для Фернандо Торреса, який змінив Сеска Фабергаса. Фернандо спершу переконався, що поступається Буффону в  техніці роботи з м’ячем ногами, згодом пробив ліктем прямісінько в обличчя Де Россі, і на довершення не віддав круглого на вільного Наваса, який стояв перед порожніми воротами, а вирішив елегантно перекинути Буффона. Голкіпера він перекинув, але разом із воротами. Фінальний свисток зафіксував абсолютно справедливу нічию 1:1.

Матч № 6 Хорватія –Ірландія – 3:1 

У другому поєдинку квартету С зійшлися збірні Хорватії та Ірландії. Матч розпочався для британців вкрай невдало. Вже на третій хвилині вони пропустили гол. Після передачі Даріо Срна м’яч потрапив до Маріо Манджукіча, який головою вразив кут воріт. 

Свій несподіваний успіх хорвати одразу не розвинули, а ось їхні суперники, оговтавшись від стартового потрясіння, відновили рівновагу. Штрафний, призначений біля лівого краю, виконав Айден Мак-Гіді, а захисник Шон Сент-Леджер, вистрибнувши вище за інших, вразив той же кут, що й Манджукіч.

Хорватам після пропущеного голу слід було розпочинати все спочатку і штурмувати ворота Гівена. Зважаючи на мокре поле (в першому таймі йшов рясний дощ), картаті вирішили бомбувати ворота ірландців ударами з далекої відстані. Подібними ударами встигли відзначитися Перішич (двічі) та Модріча, але голкіпер збірної Ірландії був на місці.

 Поступово перевага збірної Хорватії ставала все більш вагомою і під завісу тайму балканці вдруге забили. Модріч пробив з-за меж штрафного майданчика, м’яч після серії рикошетів від захисника в зеленому відлетів на форварда Елавіча, який переграв Гівена – 1:2.

 Щоправда повтори забитого м’яча показали, що Елавіч був у положенні поза грою після удару свого партнера. І навіть той факт, що круглий відскочив до хорвата від ірландського гравця, не може бути виправданням для бригади арбітрів, які зафіксували несправедливе взяття воріт. Як би не було, а на перерву хорвати пішли з перевагою в один м’яч.

Другий тайм розпочався так само, як і перший – голом збірної Хорватії. Найцікавіше: відбулося це на тій самій третій хвилині, автором голу став знову Маріо Манджукіч, і зробив він це теж головою. Щоправда не після кутового, а після навісу з лівого флангу – 1:3.

Після цього Джованні Трапаттоні замінами спробував змінити хід гри. Проте особливої користі ці зміни не дали, хорвати і далі впевнено грали в захисті.  У середині тайму ірландці цілком могли претендувати на пенальті у ворота суперника. Роббі Кін у чужому штрафному майданчику отримав точний пас, після чого його ззаду по ногах вдарив Шильденфельд. Арбітр знову цього не побачив.

 Далі на полі більше було боротьби, аніж футболу. Хоча моменти виникали біля воріт обох команд, рахунок так і не змінився – Хорватія святкувала успіх з рахунком 3:1.