Сезон невиправданих надій

Підсумки 21-го чемпіонату України з футболу

Підсумки 21-го чемпіонату України з футболу

У п’ятницю завершився черговий чемпіонат України. Звичайно попри те, що львівські “Карпати” зуміли зберегти прописку в Прем’єр-лізі, особливого приводу для оптимізму у львівських вболівальників немає, адже сезон для “зелено-білих” відверто провалений. Жодна з поставлених задач не виконана. Як не дивно, те саме можуть сказати і ще чимало команд. Це насамперед “Оболонь” та “Олександрія”, які гратимуть тепер в першій лізі. Це столичне “Динамо”, яке не зуміло втримати перше місце і завоювати чемпіонство. Навряд чи залишилися на 100% задоволені сезоном і в Харкові, адже на початку чемпіонату лунали гучні заяви, про те що “Металіст” готовий втрутитися в боротьбу двох лідерів. Ще менше вдоволених у Дніпропетровську, попри те що “Дніпро” фінішував четвертим, розрив навіть від третьої позиції просто вражаючий. Та й загалом окрім “Шахтаря”, “Арсеналу”, “Чорноморця” і з деякою часткою донецького “Металурга” нинішній чемпіонат став сезоном невиправданих надій. 

Коли в очах нема вогню перемоги

Напевно головним провалом чемпіонату можна назвати гру київського “Динамо” в останніх турах. Після осінньої частини першості і старту весняної чимало фахівців і вболівальників очікували цікаву і захоплюючу боротьбу за “золоті” нагороди. Але вирішальний матч у Донецьку, в якому “Шахтар” зумів перемогти головного конкурента, відправив столичний клуб у глибокий нокаут, що і продемонстрували  останні тури. І не можна вважати виправданням, що на команду вплинули дії арбітра Юрія Вакса в донецькому матчі. Адже того ж Вакса не було у Луганську, коли “динамівці” фактично подарували Донецьку “золото” і вина в цьому насамперед головного тренера Юрія Сьоміна.

Якщо з першим пришестям Юрія Сьоміна в “Динамо” із зайвою обережністю при створенні тактичних розрахунків на гру вболівальники змирилися, адже команда давала результат, то в нинішньому сезоні Сьоміну довелося багато вислухати з цього приводу. Адже захисна тактика проглядається від матчу до матчу, то це вже відгонить тенденційністю. Грубо кажучи – боягузтвом. 

І якщо “Динамо” не просто бравував своїм бажанням повернути чемпіонський титул до Києва, то в наступному сезоні явно щось треба міняти. І в першу чергу, звернути увагу на тактику, не виставляючи у відповідальному матчі проти “Зорі” практично 5 захисників і одного чистого форварда – ветерана Шевченка. 

Тому і не дивно, що саме “Шахтар” став чемпіоном, принаймні “Динамо” аж ніяк не заслуговувало на звання кращої команди України.  

Завжди треті

Кожен новий сезон починається завжди одним і тим самим – обіцянками. Кажуть про те, що “ми посилилися відмінними виконавцями, збираємося підкорити нескорені до цього вершини, і показати всім, що саме ми найкращі в цій країні”. По суті, повністю виконати подібні обіцянки можуть лише кілька команд у світі. З величезними бюджетами, прекрасними тренерами, інфраструктурою, і справді, якісними виконавцями. Але подивіться на чемпіонати Європи, в Німеччині “Баварія” залишилася ні з чим, велика “Барселона” може виграти хіба що Кубок Іспанії, грізний МЮ залишився за спиною сусідів з “Сіті”. Подібна ситуація, коли обіцянки не складаються з реальністю, повсюдна.

В українській Прем’єр-лізі ми вперше за багато років побачили, на жаль, недов­гу чемпіонську гонку трьох команд. Головне питання – це “Металіст” став настільки сильнішим або “Динамо” з “Шахтарем” настільки опустилися? Якщо судити з виступів у Європі, Харків підтягнувся до наших грандів. Але в чемпіонаті України підопічні Маркевича часто втрачали очки з тими, з ким цього можна було й не робити. “Металісту” потрібно дуже сильно розвиватися, щоб втрутитися в основну “золоту боротьбу”. Адже навіть на підсвідомому рівні уболівальник розуміє, що київському “Арсеналу” під силу відібрати очки у “Металіста”. Подібних думок перед матчами з “Динамо” і “Шахтарем”, практично, не виникає.

І так думають не тільки вболівальники. Подібні думки є в головах і футболістів, і тренерів. Адже саме психологія відіграє величезну роль у майбутніх перемогах. І саме в плані психології Харків програв своїм основним конкурентам.

Кращі серед гірших або гірші серед кращих

Ще менш зрозуміла ситуація в дніпропетровському “Дніпрі”. Що команді бракує не може пояснити ніхто. Здавалось би чудова інфраструктура і необмежений фінансовий потік. Непоганий іноземний тренер, цікавий, і насамперед, аж ніяк не гірший від головних конкурентів підбір виконавців. Але, якщо “Металіст” втрачає очки проти слабкіших команд лише подеколи, то “Дніп­ро” робить це регулярно.  І ніхто не може сказати, що ще потрібно дніпропетровцям, аби втрутитися в боротьбу навіть не за “золоті” нагороди, а бодай за “бронзу”. 

Повною протилежністю “Дніпру” можна назвати столичний “Арсенал”, який вперше в своїй новітній історії домігся права брати участь у Лізі Європи. Ситуація вкрай парадоксальна, адже чимало нарікань клуб останнім часом отримує через відсутність власного стадіону, тренувальної бази та власної ДЮСШ. Саме питання інфраструктури та виховання резерву є ключовими не лише для проходження внутрішньої атестації, а й для отримання допуску до змагань на європейській арені. 

З іншого боку тренерський геній Леоніда Кучука, який очолив клуб на початку сезону, маючи в активі не лише зоряних гравців, довів, що в побудові конкурентоспроможної команди ключову роль відіграє якісний наставник. Для науки багатьом, у тому числі, титулованим “коуча”, часто заявляють, що їм для створення команди потрібно мінімум три роки. 

Не “золота” середина

Провалом завершився ще один амбіційний проект під назвою – сімферопольська “Таврія”. Прихід в команду відомого футбольного функціонера Дмитра Селюка, який свого часу залишив свій слід в донецькому “Металурзі” та столичному “Арсеналі” особливої користі наразі не приніс. Команда так і не змогла пробитися в “зону єврокубків” і особливо не вразила своєю грою. І це попри те, що в Сімферополі зібралося чимало вітчизняних ветеранів, які з різних причин покинули провідні вітчизняні клуби, та й підсилення легіонерами, з числа підопічних Селюка, теж було непогане, але  результату досягнуто не було.

Натомість мінімальний результат було досягнуто в Донецьку, де місцевий “Металург” крізь сито Кубка України отримав путівку в Європу, хоча “металурги” своє грою в чемпіонаті на це аж ніяк не заслуговували.   

Щодо “Ворскли”, то полтавська команда, вже який рік не може скочити вище голови, і це в принципі не дивно, аби боротися нарівні з грандами, слід мати більш вагомий бюджет. Хоча єврокубковий досвід, звичайно, для полтавців був цікавим, попри те, що команда в підсумку посіла останнє місце в своїй групі Ліги Європи, але ніхто в Полтаві не зможе сказати, коли наступного разу “Ворскла” знову з’явиться у єврокубках.

Діаметрально протилежні настрої в стані “Чорноморця” і “Кривбасу”. Одесити після повернення в еліту, провели сезон на своєму рівні. “Зірок” не ловили, але й своє брали з регулярністю. А ось “Кривбас” після вражаючої осінньої частини, перетворився в головного аутсайдера весняної. Для криворіжців сезон завершився ще в 2011 році, і решта матчів вони відверто “відбували номер”.

ДО ТЕМИ

30 тур і 21-й чемпіонат України в цифрах

Господарі-гості. Цього раз глядацька підтримка привела до чотирьох перемог господарів, трьох нічиїх і лише однієї поразки. Підсумки сезону в цій статистиці з боку господарів виглядають так: +98 =61 -81.

Великі перемоги. Єдина перемога з відривом у три м’ячі, як і належить чемпіонові – за “Шахтарем”, який вдома здолав “Олександрію” (3:0). Всього у змаганнях було зафіксовано 37 “великих” перемог однієї зі сторін, з яких 22 у господарів, 15 – у гостей.

Вольові перемоги. Кількість випадків, коли команда програвала за ходом зустрічі, а врешті здобула три очки, після останнього туру не змінилась. Їх зафіксовано 24.

Голи. 21 гол туру розподілився так: 13 разів влучним ударам раділи господарі і 8 – гості. Від початку сезону відповідні цифри такі – 611 (326-285). Середня результативність ігрового дня – 2,63, загальна – 2,55.

Автоголи. 23-й і 24-й, останній у змаганнях, голи у власні ворота забив Віталій Бордіян (“Металіст”), чим допоміг “Ворсклі” зіграти внічию (2:2), а також Ігор Тищенко (“Іллічівець”), що не завадило його команді переграти “Металург” (2:1).

Дублі та хет-трики. Давід Таргамадзе (“Іллічівець”) приніс перемогу над “Металургом”, забивши два голи в одному матчі. Це 55-й гольовий “дубль” чемпіонату України. Також два гравці за футбольний рік відзначились хет-триками.

Попередження. Арбітри витягали картку жовтого кольору з кишені 46 разів: у 21-му випадку покарання стосувалось господарів, у 25-ти – гостей. Зважаючи на це, загальне число попереджень за повні 30 турів – 1318 (631-687). Середня кількість “гірчичників” за матч у звітний день 5,75, загалом – 5,49.

Вилучення. Усього в турі було п’ять вилучень, коли гравців відправили відпочивати на кілька хвилин раніше, ніж вони планували. Двічі не дограли з цієї причини до фінального свистка господарі – Іван Стрініч (“Дніпро”) та Максим Коваль (“Динамо”), а тричі – гості: Грегор Балажіц (“Карпати”) і два представники “Металіста” (Віталій Бордіян та Едмар). Таким чином, підсумкове число червоних карток за сезон – 85 (38-47).

Пенальті. Обидва 11-метрові удари туру випали на поєдинок у Луцьку “Волині” із “Зорею” і розподілились між цими командами порівну. Майкон за господарів та Ілля Галюза за гостей забили з позначки по голу. У чемпіонаті, що вже став історією, пробивали 66 пенальті (35-31). Забито з них 51 (25-26). Загальна реалізація становила 77,3%, окремо для господарів – 71,4%, а для гостей – 83,9%.

Глядачі. Перед закінченням сезону було досягнуто одного з найкращих показників заповнюваності трибун – 132 764 вболівальники (або 16 596 за гру), з яких найбільше стали свідками зустрічі на донецькій “Донбас-арені” між “Шахтарем” та “Олександрією” (49 317). Підсумкові цифри змагань – 2 711 144 і в середньому – 11 296. 


Серії:

– Переможна серія “Шахтаря” – 9 зустрічей, безпрограшна – 16, забивна – 19.

– “Динамо” вперше у сезоні програло два матчі поспіль і одночасно перервало серію з восьми домашніх перемог.

– “Металіст” завершив змагання семиматчевою безвиграшною серією. У гостях навесні (п’ять ігор) харків’яни жодного разу не взяли три очки.

– “Дніпро”, навпаки, вже сім турів не знає поразок.

– Безпрограшна серія “Арсенала” ще триваліша – дев’ять поєдинків.

– Наприкінці сезону “Таврія” чотири рази поспіль не може вийти переможцем.

– “Металург” перервав серію з чотирьох зустрічей у гостях без поразок.

– “Ворскла” в 11-му полтавському матчі поспіль пропускає хоча б один гол. Загалом у сезоні таких випадків у команди було 14 із 15-ти.

– Серія поєдинків з пропущеними м’ячами у “Чорноморця” припинилась на цифрі сім.

– “Кривбас” не може виграти вже 11-й матч поспіль.

– “Іллічівець” йде у відпустку, не програючи чотири рази. Але Рустам Худжамов припинив найдовшу “суху” серію в сезоні для себе та команди. Вона налічувала 353 хвилини.

– “Волинь” у другому колі вдома не вигравала: вісім матчів, три набрані очки.

– “Зоря” в гостях не програє три поєдинки, при цьому вона на чужих полях забиває не менше двох голів. Стільки ж луганчани мінімально пропускають від господарів.

– “Карпати” вісім останніх візитів до інших колективів завершували без перемог, винятково поразками – п’ять ігор. 

Тренерська чехарда

А ось внизу турнірної таблиці спостерігався суцільний туман, який супроводжувався тренерською чехардою.  Мабуть, ще ні в одному сезоні тренери не мінялися з такою частотою. По завершенні осінньої частини відразу 7 тренерів позбулися своїх постів. У весняній частині до них додалося ще два наставники. Плюс вже після завершення чемпіонату за чутками відправляють у відставку ще двох фахівців. 

Найбільш вражаюча відставка чемпіонату це звичайно відсторонення Віталія Кварцяного. Якщо враховувати співвідношення вкладених коштів інвесторами з результатами команди, то зміщення з посади 10-річного незмінного наставника “Волині” і віце-президента клубу виглядало не цілком логічним. Подейкують, що вітчизняного “правдоруба” погубила саме любов до міцного слівця. Масла у вогонь підлив президент “Дніпра” Ігор Коломойський, побічно звинувативши того у здачі матчу “Металісту”. “Звинувачення Кварцяного на адресу суддів після матчу – це просто зіграна комедія. Він зробив неправильні заміни. І як тренер –  вів гру. Думаю, він здав гру, а потім влаштував цирк з показухою. Ви знаєте, які у нього артистичні здібності”, – заявив Коломойський після 19-го туру. 

В останні 10 турів весняної частини без роботи залишилися ще двоє тренерів – Буряк, відпрацювавши в “Олександрії” лише п’ять матчів, набравши при цьому три очки, за загадкових обставин не з’явився на черговому тренуванні команди, мотивуючи це особистими причинами. Судячи з чуток, Буряк був незадоволений можливими “закулісними” іграми керівництва “Олександрії”, що намагається будь-якими засобами зберегти прописку у вищій лізі. У кожному разі, офіційної версії звільнення ні з боку Буряка, ні з боку керівництва клубу не було. 

Найбільш болючим став сезон для колишнього гравця “Динамо” Володимира Шарана, який протягом сезону був двічі звільнений з двох різних клубів. Прийнявши запрошення взимку очолити “потопаючі” “Карпати” і підписавши контракт терміном на 3 роки, Шаран вже через кілька турів був відправлений президентом клубу Петром Димінським разом з усім тренерським штабом у відставку. Головною причиною назвали невиконання завдання, поставленого перед ним на весняну частину чемпіонату. “Потрібно було набрати певну кількість очок у чемпіонаті. Президент у мене запитав: “Ти зможеш це зробити?” Я відповів: “Легко”. І – не зміг”, – пояснив Шаран.  

Про “Карпати”

Народна мудрість говорить, що про мертвих можна говорити або лише добрі слова, або нічого. Якби львівські “Карпати” покинули еліту, то швидше всього, слід було б мовчати, проте завдяки одеському “Чорноморцю” вони таки зберегли прописку. Але нинішнє майбутнє команди залишається в суцільному тумані. Так само в тумані залишився і цей сезон. Адже після чудового минулорічного прориву львівських вболівальників очікував провал на усіх фронтах. Суцільні скандали, що супроводжують львівський клуб, аж ніяк не можуть позитивно вплинути на психологічний стан виконавців. Нинішні “Карпати” вже міцно асоціюються з усілякими спортивними судами, де львівський клуб шукає правду. Але правду не шукають, її доводять у поєдинку на футбольному полі.   


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4117 / 1.74MB / SQL:{query_count}