Цьогорічний травень – спекотна пора для європейських клубних турнірів. Новини стрічки заповнені повідомленнями, про перемогу того чи іншого клубу в національних першостях або кубках. Сезон наближається до логічного завершення, а головними родзинками його мають стати два фінали єврокубків. Перший з них відбувся вчора на полі бухарестського красеня-стадіону “Націонал Арена”, де в головному матчі ліги Європи зійшлися іспанські “Атлетико” та “Атлетік”. На жаль, особливої боротьби в цьому протистоянні не було. Мадридський клуб був набагато сильнішим за непримиренних басків і цілком справедливо став власником трофею. До того ж “Атлетіко” примудрилася оновити досягнення каталонської “Барселони”, встановлене нею в сезоні 2002/2003 рр. Тоді каталонці добилися успіху в 11 іграх єврокубків поспіль, а цього року “матрацники” перемогли у 12 матчах поспіль.
Попри те, що Ліга Європи хоч і вважається спадкоємцем Кубка УЄФА, більшість вважає цей турнір молодим і без належної історії. Однак за ті три сезони, що проводяться змагання, він вже встиг обрости легендами та історіями. Наприклад, міфом про те, що це турнір для піренейських команд. Другий раз поспіль у півфіналах залишалися лише колективи з Піренеїв. І у фіналі, відповідно, теж. А вже персонально для “Атлетико” це не тільки другий фінал, але й друга перемога в Лізі Європи. Є й людина турніру. Радамель Фалькао в минулому сезоні не тільки виграв ЛЄ, але зробив це, ставши кращим бомбардиром, і з іншим клубом. Зараз він повторив обидва досягнення вже з “Атлетико” і назавжди вписав своє ім’я в історію єврокубків, як перший гравець, який зумів відзначитися в двох поспіль фіналах за різні команди.
Дивна історія, дивний гравець, дивні команди зійшлися у фіналі. “Атлетік”, на шляху до фіналу, закохав у себе багатьох. Під натиском басків не встояли французький ПСЖ, російський “Локомотів”, англійський “Манчестер Юнайтед”, німецький “Шальке” і португальський “Спортінг”. Всі ці команди не змогли впоратися з чарівністю і пристрастю басків, очолюваних Марсело Б’єлса. Проте якби у фіналі проти команди з Більбао грала б команда не з Іспанії, цілком можливо і ця вершина була б підкорена, проте у вирішальному матчі їм судилося виступати проти співвітчизників з Мадриду, які знали усі слабкі сторони суперника. “Атлетико” цього сезону в єврокубках явно фортунило. На шляху до фіналу в кожному з протистоянь саме мадридці вважалися фаворитами, тому і не дивно, що команда виграла усі матчі плей-оф, а у фіналі отримали суперника, якого чудово знали.
Не дивно, що сам матч розпочався без традиційної обережної розвідки. Більшою активністю з перших хвилин запам’яталися номінальні господарі, яким вважався мадридський клуб. Спочатку після сольного проходу лівим флангом і навісу у виконанні Арди Турана головою пробивав Адріан Лопес, але йому забракло влучності. А згодом із вигідної позиції не зумів належним чином пробити Дієго.
Ці епізоди лише надихнули підопічних Дієго Сімеоне, які продовжили збільшувати тиск на ворота суперника. І результат не змусив довго чекати на себе. Уже на 7-й хвилині м’яч на правому куті карного майданчика басків отримав Фалькао, який миттєво на замаху прибрав захисника і блискуче пробив у дальню “дев’ятку” – без шансів для воротаря Горки Ірайсоса. Таким чином колумбієць забив у другому своєму фіналі Ліги Європи УЄФА.
Вийшовши вперед, мадридці відійшли назад, віддавши ініціативу опоненту. Однак футболісти Марсело Б’єлси не одразу отямилися і лише ближче до середини першого тайму почали створювати більш-менш гострі моменти. Зокрема, на 19-й хвилині Фернандо Льоренте пробивав у дотик із льоту після передачі з правого флангу, проте м’яч у нього звалився з ноги. Через п’ять обертів секундної стрілки на дальній удар наважився Ікер Муньяїн – цього разу “матрацників” урятувала майстерність голкіпера Тібо Куртуа.
Не зумівши скористатися своїми нагодами, баски, натомість, дозволили найкращому бомбардиру поточної Ліги Європи подвоїти перевагу своєї команди. Все розпочалося з помилки захисника номінальних гостей поблизу власного карного майданчика. М’яч у нього відібрав активний Арда Туран і відпасував на Фалькао. Останній знову без проблем розібрався з оборонцями і неухильно пробив – 2:0. Цей гол став для нього вже 12-м у турнірі.
У перерві Б’єлса, який свого часу тренував нинішнього наставника “Атлетико” Дієго Сімеоне в складі збірної Аргентини, зробив одразу дві заміни. Замість захисника Хона Ауртенече на полі з’явився нападник Ібаї Гомес, а півзахисник Іньїго Перес замінив свого колегу по амплуа Андера Іттураспе.
Варто відзначити, що це позначилося на грі команди. Початок другої половини залишився за “Атлетико”, який раз-у-раз своїми стрімкими перетасовками змушував нервувати захист номінальних господарів. Однак далі цього справа не доходила, адже футболісти з Більбао елементарно не могли влучити бодай у площину воріт.
У свою чергу “матрацники” поступово відсунули гру від власних воріт і доволі впевнено контролювали ситуацію. Щоправда, особливими успіхами попереду вони також похвалитися не могли. Лише на 64-й хвилині непогано з-за меж штрафного пробивав Адріан Лопес, проте і після його удару м’яч пролетів поруч зі стійкою.
Наприкінці гри “Атлетік”, якому вже нічого було втрачати, кинув у атаку всі сили, ледь не відновивши інтригу в матчі. За кілька хвилин двічі близьким до мети був Маркель Сусаета, але на шляху м’яча після його “пострілів” ставали захисники. Вимушеною розрідженістю оборони суперника майстерно скористалися мадридці. Спочатку Фалькао ледь не оформив хет-трик, влучивши в стійку, а потім на 85-й хвилині переможну крапку в грі поставив Дієго, який після сольного проходу не залишив шансів Ірайсосу – 3:0.
Отже, перший клубний трофей знайшов свого власника. Попереду головний європейський матч – фінал Ліги чемпіонів, який відбудеться в Мюнхені 19 травня і в якому зійдуться місцева “Баварія” та лондонський “Челсі”.