Донецький “Шахтар” – власник Кубка України сезону 2011/12 

У неділю в Києві, на НСК “Олімпійський”, відбувся фінал другого за важливістю клубного національного турніру – Кубка України. У поєдинку донецьких “Шахтаря” і “Металурга” сильнішими виявилися “гірники”. Футболісти “Металурга” зовсім трохи не дотягли до серії пенальті, пропустивши вирішальний гол в екстра-таймі. 

Навряд чи коли в “Металурга” було стільки вболівальників, як під час фіналу з “Шахтарем”. За винятком тієї частини “Олімпійського”, на якій розташувалися вболівальники з помаранчевими розпізнавальними знаками – а це трохи менше бессарабського віражу стадіону – інші глядачі вболівали за “металургів”. На допомогу прекрасно організованому фан-клубу другої донецької команди прийшли кияни, які забрели на стадіон у вихідний. Мабуть, наслухавшись за день малоприємного про своє місто і одну з місцевих, біло-синіх, футбольних команд, мешканці столиці особливо і не приховували, що бажають поразки “Шахтарю”. 

Як відомо, фінал Кубка вирішено було проводити на “Олімпійському” ще до того, як стали відомі його фіналісти. Мотив виглядав цілком резонним – перевірити функціонування всіх служб стадіону напередодні Євро-2012. Вони, до слова, працювали без збоїв. У стюардів при вході на стадіон поступово входить у звичку бажати уболівальникам “приємного перегляду матчу”. Прохання показати вміст сумки дійсно схожі на прохання, а не на вимоги. А “дякую” після огляду особистих речей уже не виглядає як бонус. Та й під час матчу служби правопорядку без надмірного насильства впоралися з фанами, які час від часу доставляли їм роботи. 

Про сам поєдинок сказати, незважаючи на чотири тайми, можна небагато. “Шахтар” був повноправним господарем на полі. Хоча одноматчеве кубкове протистояння дає можливість будь-якій команді зробити так, щоб суперник пішов з поля переможеним. “Гірники” почали матч, як і очікувалося, більш активно. І вже в самому дебюті матчу Вілліан ударив по воротах, але Бандура зумів витягти цей постріл. Через кілька хвилин супермомент запоров Адріано, коли з кількох метрів не влучив у порожні ворота. А потім Тейшейра ефектно прибрав трьох захисників і пробив. Бандура, який був неперевершений у цьому матчі, допомогти не зміг. Після забитого гола “гірники” заспокоїлися, але “Металург” цим не скористався.

Але вже в другому таймі “металурги” почали прокидатися. І першим потурбував П’ятова Морозюк, який пробив трохи повз з 20-ти метрів. “Шахтар” активністю суперника затурбувався і прибрав м’яч до себе, в результаті чого Бандурі знову довелося потрудитися після удару Дугласа Кости. А потім несподівано “Металург” зрівняв рахунок. Морозюк відмінно пробив зі штрафного. П’ятов зреагувати на удар, але не встиг. “Гірники” побігли вирішувати все ще в основний час, але успіхом для них це не завершилося.

Таким чином “Металург” уже втретє в сезоні грав у додатковий час у Кубку, але цього разу вийти переможцем йому не судилося. Перший додатковий тайм завершився на користь “Шахтаря”. Більш імениті донеччани довго тримали м’яч і в підсумку домоглися свого. Ракицький змістився з лівого флангу і сильно пробив. Бандура відбив м’яч, але прямо на ногу Кучера, який стояв у штрафній. Захисник зльоту вгатив м’яча в сітку воріт. “Металург” спробував у другому екстра-таймі створити хоча б момент, але нічого, крім напруженості штрафній “гірників”, зробити не зміг.

Ось так. “Шахтар” робить перший, найскладніший крок до “золотого дубля”. Далі “Олександрія”, яка повинна стати для “гірників” легкою прогулянкою перед фінішною прямою національного чемпіонату. А “Металург”... А “Металург” може гордитися собою. Фінал Кубка України – це теж досягнення. Яке, правда, не потішить зараз футболістів. Зате в Лізі Європи “Металург” буде грати. Що теж приємно.