Футзальна карма України
Національна збірна України з футзалу не змогла пробитися у півфінал чемпіонату Європи
Національна збірна України з футзалу не змогла пробитися у півфінал чемпіонату Європи
Збірна України з футзалу завершила виступ на чемпіонаті Європи, що триває у Хорватії. У матчі 1/4 фіналу проти господарів турніру, пропустивши наприкінці першого тайму автогол від Дениса Овсяннікова, у другій половині зустрічі команда Геннадія Лисенчука відігралася завдяки точному удару Сергія Чепорнюка. Втім, у серії післяматчевих пенальті кращими були хорватські спортсмени.
Відправляючись у Хорватію на фінальний турнір чемпіонату Європи з футзалу, головний тренер української збірної Геннадій Лисенчук сподівався, що нинішньому поколінню нарешті вдасться досягти вагомих досягнень. Під керівництвом Лисенчука національна команда України двічі ставала другою на континенті – у 2001-му і 2003 роках. Однак відтоді склад збірної повністю змінився.
|
ДОВІДКА Повернення додому української команди ледь не завершилося трагедією. У вівторок, 7 лютого, поїзд, яким наша команда добиралася зі Спліта у Загреб, зійшов з рейок і зупинився за десять метрів від крутого обриву. “Рейки тут засипані снігом. І на повороті потяг занесло. Метрів сорок поїзд пройшов по щебеню. Ще б трохи – і впав би у прірву, – заявив тренер збірної Геннадій Лисенчук. – Але, слава Богу, обійшлося. Зупинилися за десять метрів від обриву, який тут дуже крутий і глибокий – метрів сто з гаком. Ми їхали у першому вагоні. Все відбулося дуже швидко, але, на щастя, вагон не перекинувся, тільки нахилився”. |
У кваліфікації футзального Євро-2012 українці виграли всі матчі: у Бельгії – 4:3, Туреччини – 12:2 та Угорщини – 4:1. Фінальну частину турніру наші спортсмени також почали з перемоги. Вони потрапили у групу B разом зі Словенією й нинішнім чемпіоном Європи – Іспанією. Результат протистояння зі словенцями 2 лютого був вирішений ще в першому таймі. Команда Лисенчука відправила у ворота суперників чотири сухих голи за двадцять хвилин, у підсумку перемога – 6:3. Через два дні, коли нашій збірній протистояли іспанці, вже українці виглядали аутсайдерами. Перший тайм найсильніша команда континенту завершила з рахунком 4:0, згодом пропустивши лише один автогол. Поразка 1:4 відправила українських футзалістів на друге місце в групі й визначила їм у суперники в 1/4 фіналу господарів турніру – хорватів, які здолали на попередній стадії Румунію (2:1) і Чехію (5:4).
|
ПІСЛЯМОВА Геннадій Лисенчук, головний тренер збірної України: – Перш за все я хотів би привітати Хорватію з найбільшим досягненням в її історії. Це був визначний матч, і я упевнений, що глядачам він сподобався. Це була перша гра на турнірі з додатковим часом і серією пенальті, що демонструє, наскільки запеклим було протистояння. На жаль, наше перебування тут закінчується на чвертьфінальній стадії. Для нас це занадто рано, але нічого не поробиш. Не думаю, що ми заслужили на таку поразку. Ми постійно тиснули на господарів, зрівняли рахунок, створили ще багато моментів, однак просто не змогли їх реалізувати. Травма Валерія Легчанова на другій хвилині першого тайму обійшлася нам дуже дорого. Ми не тільки втратили капітана, а й залишилися без головного гравця у першій четвірці. Проте мусимо забути про невдачу. Збираємося додому, де футболісти продовжать виступи в українській лізі й готуватимуться до двох матчів плей-оф чемпіонату світу на початку квітня. У нас вже не так багато часу на підготовку. Важко змиритися з поразкою, але є й багато позитивних речей, які ми можемо згадати.
Мато Станковіч, головний тренер збірної Хорватії: – Важко пояснити, що я відчуваю зараз. Гравці мріяли про такий результат (вихід у півфінал), і зараз я дуже радий, що ми продовжуємо боротьбу. Треба зробити ще два кроки. Я задоволений тим, що ми гратимемо в Загребі. Іво Юкіч уже неодноразово здійснював такі подвиги. Він зараз у чудовій формі й робить усе те, що й має робити капітан команди. Я ним пишаюся. Чи перебуває збірна Хорватії на піку? Наразі важко сказати, але навіть якщо в нас є мікрошанс, треба спробувати ним скористатися. Спліт у черговий раз показав себе з найкращого боку в організації проведення зустрічей. Та й не тільки Спліт, а й вся Далмація й Хорватія в цілому. Повинен подякувати всім, хто підтримував команду й допоміг нам вийти у півфінал. |
У чвертьфіналі збірна України мала всі шанси обіграти Хорватію. Тим більше, що в команди Лисенчука був позитивний досвід боротьби з “картатими”. У грудні 2011 року на відбірному етапі чемпіонату світу-2012, що відбувався у Баку, українці розгромили хорватів 4:1. Згодом на тому ж турнірі наша команда поступилася азербайджанцям, саме з тим рахунком, який влаштовував і підопічних Лисенчука, і господарів. Україна тоді посіла перше місце, Азербайджан – друге, а хорвати були змушені припинити боротьбу. Тоді з уст представників балканської країни лунали звинувачення у договірному характері поєдинку. Щоправда, щось довести вони не могли. Чи була угода між українцями і азербайджанцями, чи ні, невідомо, але історія знає чимало прикладів, коли команди, що грають на результат, спрямований проти третього колективу, можуть згодом постраждати. Від подібної карми не вбереглося вже чимало команд.
Тому і не дивно, що для хорватів двобій проти України був матчем честі. І це при тому, що фаворитом зустрічі були “синьо-жовті”. Цікаво, що, за словами головного тренера української команди, гравці, тренери й персонал хорватської команди, ігноруючи передматчеву церемонію УЄФА, демонстративно відмовилися потиснути руки українцям, а отримавши від них атрибутику з національними символами, кидали її у напрямі трибун або взагалі викидали у сміття. Вже після двобою Лисенчук написав скаргу в УЄФА з цього приводу.
Хоча, напевно, у поразці у чвертьфіналі європейської першості українці повинні звинувачувати лише себе. У першому таймі наша команда обрала оборонну тактику й рідко контратакувала. Максим Павленко міг двічі вискочити віч-на-віч, але його прориви нейтралізував своєчасними виходами з воріт хорватський голкіпер Іво Юкіч. Шанс стати наодинці з Юкичем був і в Овсяннікова – судді не помітили явний фол захисника хорватів проти українця.
Самі хорвати бездарно розпоряджалися перевагою у володінні м’ячем. У складі господарів загострювати гру намагався лише Даріо Маріновіч, який кілька разів не влучав у ворота. Втім, за три хвилини до перерви активність Маріновіча все-таки принесла користь хорватам. Зігравши в “стінку” з Дує Байрушовічем, він уже приготувався замкнути пас партнера, але Маріновіча випередив Овсянніков, що зрізав м’яч у власні ворота.
У другій половині зустрічі команда Лисенчука активніше заграла в нападі. На 30-й хвилині українці зрівняли рахунок – комбінація за участю Дмитра Клочка, Максима Павленка й Сергія Чепорнюка завершилася голом. Шанс реабілітуватися за автогол мав Овсянніков – після його гарного удару Юкіч витягнув м’яч із “дев’ятки”. У двох додаткових п’ятихвилинних екстратаймах Дмитро Клочко й Валерій Легчанов теж не змогли “пробити” Юкіча, а от Олександр Кондратюк влучив у штангу.
Доля путівки у півфінал вирішувалася в серії післяматчевих пенальті. Хорвати забили усі три шестиметрові. Українці із чотирьох своїх підходів до позначки використали лише один і поїхали додому.
