Південнокорейський Пхенчхан здобув право провести зимові Олімпійські ігри 2018 року
Саме таке рішення прийняли члени МОК на 123- й сесії в Дурбані. Корейці випередили конкурентів з німецького Мюнхена й французького Ансі. Цікаво, що вибір Пхенчхан зробив уже в першому турі голосування. Востаннє подібне трапилося 1995 року, коли в Будапешті в першому ж колі визначилася столиця Ігор 2002 року Солт-Лейк-Сіті. З 96 членів МОК, що проголосували, за Пхенчхан подали 63 голоси, 25 за Мюнхен і лише 7 за Ансі.
Корейці балотувалися вже втретє: раніше вони в останній момент програвали Ванкуверу й Сочі. Цього разу члени МОК поступилися наполегливості корейців, які знову довели, що працею й завзятістю можуть домогтися дуже багато чого.
Розклад перед виборами був гранично простий. Ансі, скромне містечко в Альпах, що неподалік від кордону зі Швейцарією, сподівалося насамперед на своє місце розташування, гірські пасторалі, тишу й мальовничість природи. В 1992 році Ігри вже відбувалися в подібному містечку Альбервіль, і претензій до французів начебто не було. З іншого боку, оцінювачі, які на початку року побували в усіх трьох містах-номінантах, відзначали, що в Ансі ще недостатньо інфраструктури, та й у цілому цей курорт не особливо відомий серед туристів. Для того в Ансі й вирішили провести Олімпіаду, щоб місто отримало славу Куршевеля, який розташований недалеко.
Мюнхен грав на контрасті – мегаполіс проти малопомітних на карті населених пунктів. Тут уже відбувалися Олімпійські ігри 1972 року, щоправда, літні, й запам’яталися вони жахливим терактом проти ізраїльських спортсменів. Минуло вже майже 40 років, а Олімпійських Ігор в Німеччині більше не було. Тому німці й наполягали на виборі саме Мюнхена. Це одне з найбільших міст Європи, де все готове для проживання спортсменів, залишалося тільки упорядкувати спортивну інфраструктуру. Знаючи німців, сумніватися в цьому не доводилося, тому в відсотковому відношенні Мюнхен і оцінювався вище за конкурентів. Але, як це часто буває, статистика в цьому випадку – не головний козир.
Пхенчхан витратив десяток років і провів біатлонний чемпіонат світу. Проживає тут близько 40 тисяч людей (навіть менше, ніж в Анси). Незважаючи на попередні невдачі, корейці завзято будували всі обіцяні об’єкти інфраструктури, хоча очевидно: ті, що 10 років тому вважали об’єктами майбутнього, у наші дні, а тим паче в 2018 році такими вже не будуть.
Перемога корейців деякою мірою цікава і нам. Попри те, що ротації континентів під час виборів господаря зимових Олімпіад не існує, негласно вона таки є. При цьому з 1968 року по черзі Ігри проводилися спершу в Європі, а згодом на іншому континенті (в Північній Америці чи Азії). Винятком стали 90-ті роки минулого століття, коли двічі поспіль зимова Олімпіада відбувалася в Європі (Альбервіль, Ліллехаммер), а згодом двічі поспіль за межами Старого Світу (Нагано, Солт-Лейк-Сіті). І якщо це враховувати, то логічно Олімпіада 2022 року має відбутися в Європі. Саме на ці Ігри планує подати заявку Львів, у якого з’явилися більші шанси.