У середу в Києві збірна України з футболу провела першу гру після повернення на посаду її головного тренера Олега Блохіна. Наша команда завдяки голам Анатолія Тимощука й Андрія Вороніна перемогла в товариському матчі Узбекистан – 2:0, перервавши свою шестиматчеву безвиграшну серію.

У першому матчі після повернення Олега Блохіна наша команда брала участь не в оптимальному складі. У ній перед товариською зустріччю зі збірною Узбекистану не виявилося гравців молодіжної команди, які готуються до чемпіонату Європи, – Ярослава Ракицького, Євгена Коноплянки й Андрія Ярмоленка. Через травми були відсутні троє гравців центру оборони – Дмитро Чигринський, Тарас Михалик і Андрій Русол.  Тому не дивно, що парою центральних захисників став доволі незвичний тандем – Євген Хачеріді й Олександр Кучер. Та й загалом Блохіну вдалося здивувати атакувальним складом: три номінальні форварди (Девіч, Мілевський, Шевченко) й ще два хавбеки (Гусєв, Олійник), що більше працюють на атаку, а місія руйнувати цілком лягала на плечі Тимощука. Наслідком такої схеми були активні дії попереду й періодичні провали позаду.

З початку  матчу стало зрозуміло, що розміщення всіх п’яти гравців групи атаки досить умовне. Нападаючі не тільки постійно мінялися позиціями, але й регулярно відходили на фланги, щоб відкрити вільні зони крайнім хавбекам. Подібна тактика повинна була створити тиск по всьому фронту атаки. Насправді ж українці заплуталися самі. У першому таймі їм не вдалося завоювати перевагу ні на флангах, ні в центрі.

Ба більше, у півзахисті команди Блохіна постійно виникали проблеми: Анатолій Тимощук сам не справлявся з оборонною роботою. У той же час збірна Узбекистану надскладних завдань перед нашими футболістами не ставила. Вона розвивала свої атаки неспішно й попадала на половину поля суперників завдяки впевненому контролю м’яча й коротких передач. Але як тільки  українці застосували в декількох епізодах пресинг, узбеки виявилися закритими біля власних воріт. Користі з цього господарі поля майже не мали, за весь тайм зумівши лише двічі завдати удару в площину воріт. Узбецькі футболісти атакували гостріше. Після провалу українського центру захисту забивати був зобов’язаний Максим Шацьких, який зіткнувся віч-на-віч з Диканем. Але кіпер вчасно скоротив кут обстрілу й  відбив м’яч коліном.

Відразу після перерви Блохін зробив кілька перестановок, які докорінно  змінили ситуацію на полі. Ушкодженого наприкінці  першого тайму Шевченка замінив Андрій Воронін – він атакував із глибини поля й додав у дії українців те, чого не вистачало –  нестандартних ходів. Мілевський поступився місцем опорному півзахисникові Руслану Ротаню, який допоміг навести лад у центрі поля. Малопомітному Олійнику тренер знайшов альтернативу в особі Дениса Кожанова.

Гра нашій збірної змінилася і вже до 60-ї хвилини вона вела з рахунком 2:0. На 54-й хвилині чудова комбінація українців завершилася передачею з кута штрафного Андрія Вороніна у воротарську площину і передачею Гусєва на Тимощука, який, не замислюючись, увігнав м’яч у ворота. Ще через шість хвилин не менш ефектно забив Андрій Воронін. Він одним поштовхом переправив м’яч у сітку після того, як зі штрафного затряс поперечину Руслан Ротань.

Проте  якісний ігровий відрізок у виконанні збірної України обмежився 20 хвилинами другого тайму. Забивши два голи, українці заспокоїлися, викликавши обурення Олега Блохіна на тренерській лаві. Останній особливо був незадоволений діями Євгена Селезньова, який вийшов на поле замість Девіча. Саме дніпропетровець, найімовірніше, не гратиме 6 червня в Донецьку, в матчі проти збірної Франції. А підбиваючи підсумки двобою проти Узбекистану, можна сказати, що роботи у Блохіна достатньо. І Олег Володимирович дещо перебільшив, заявивши, що на 80 відсотків визначиться з колом кандидатів уже після 2-3 товариських матчів. Адже перевірити найболісніше місце колективу, а саме захист, він просто не зможе фізично з об’єктивних причин.