Асоціація футбольних скаутів оприлюднила статистичні дані за 2010 рік

Три роки тому Асоціація футбольних скаутів (PFPO) почала проводити демографічне дослідження футболу в Європі. Нещодавно організація випустила звіт стосовно ситуації у європейському футбольному господарстві за 2010 рік. У звіті враховано 13 108 гравців із 534 клубів у 36 найсильніших футбольних чемпіонатах. І сьогодні ми наводимо цікаві цифри.

Слід зазначити, що у звіті подано середні дані, тому не варто дивуватися, що людей оцінюють до десятих. Отже, якщо уявити собі середню європейську команду, то виходить, що середня заявка клубу – 24,5 особи. В такій заявці у середньому по 5 гравців віком до 21 року. Зріст 8,1 футболіста (третина складу) становить вище як 185 сантиметрів. Тільки 5,7 із 24,5 – вихованці клубу (23,4% основи). Порівняно з 2009 роком, у командах стало менше молоді. 8,2 в основі – легіонери, причому кожен восьмий – бразилець. Показник виріс за останній рік, і тепер на двох місцевих гравців припадає в середньому один легіонер.

11,2 гравця з кожних 24,5 міняли команду (майже половина футболістів Європи), причому 7,2  (у середньому 30% у кожному складі) працюють за кордоном. У середньому кожен клуб підписав у 2010 році по дев’ять футболістів. Тільки 0,9 із цього числа взяті в оренду. Виходить, гроші команди мають, адже останні показники виросли, порівняно з 2009 роком. На основі даних можна порівнювати окремі ліги. Наприклад, в Італії футболісти старші, аніж у Нідерландах, у Німеччині в середньому майже на три сантиметри вищі, ніж в Іспанії.

У Португалії неймовірно низький відсоток вихованців клубів – 6,4%, а от в Ісландії доморощених спортсменів – кожен другий. На Кіпрі 72,3% гравців з інших країн, а в Сербії – лише 11,5%. На основі цих даних можна порівнювати не тільки окремі ліги, але й окреслити загальну картину демографічного руху європейського футболу – куди рухається не окрема ліга, а весь континентальний спорт. Навіть із урахуванням різношерстості умов і грошових можливостей.

Отже, найстаріший за середнім віком гравців клуб Європи – міланський “Інтер” (29,61 року). Наймолодшим  виявився ризький “Олімпс” (19,02 року). Цікаво, що, попри такий юний вік, ці футболісти посіли у 2009 році п’яте місце в чемпіонаті, зіграли в Кубку УЄФА, а в 2010-му стали восьмими.

Небезпечними районами краще гуляти із гравцями австрійського “Маттерсбурга” або нашої луцької  “Волині”. Любов Кварцяного до високих гравців очевидна – середній ріст основи 186,68 см. Найнижча команда Європи –  “Барселона” – середній ріст гравців 177,38 см, і якби в команді не було високих центральних захисників на кшталт Піке, то одна з найкращих команд світу взагалі була б карликовою. У “Тоттенгемі” перебуває 22 іноземці на контрактах. І куди дивиться британське міністерство праці? А якщо серйозно, то у відсотковому відношенні всіх переплюнув “Олімпіакос” із Нікосії – 85% складу іноземці. Причому кіпріоти поміняли 95% складу в 2010 році.

“Удінезе” не любить розставатися із гравцями. Ця італійська команда примудрилися роздати в оренду 14 виконавців (щоправда, найімовірніше, за підсумками 2011 року італійців переплюне „Шахтар”), а румунська “Уніря” перемогла в дзеркальній номінації – 38,1% гравців узяті в інших під розписку (і знову варто очікувати прорив маріупольського „Іллічівця”, в якого лише „гірників” 11 осіб).

А тепер статистика по країнах. Найбільше футболістів потрібно тренерам в Англії (27,4 гравця на команду), Естонії (27,3) і Росії (27,1). В англійців складний сезон і багато грошей, естонці довго вирішують, кого продати, а російські клуби скуповують оптом і з запасом. А мінімалісти в цій номінації чехи – в середньому 22 футболісти на команду.

Чемпіонати “ветеранів” – Кіпр, Італія й Греція („старичків” тягне до моря, сонця і  засмаглих  дівчат). Наймолодші за віком склади в Латвії, Естонії й Хорватії. Португальці, турки, італійці й греки вихованців при собі не тримають – один із десяти футболістів, у кращому разі, вихованець місцевих шкіл. Не дивно, що в португальців половина футболістів – іноземці. В англійців показник ще вищий, а лідирують кіпріоти – легіонерів тут хоч греблю гати. Не дивно, що на іншому кінці списку Сербія – один із десяти футболістів у чемпіонаті легіонер – конвеєр зі створення гравців для європейських клубів. Кожний третій гравець португальського клубу – бразилець; немає жодного  бразильця відразу в трьох чемпіонатах – Ісландії, Ірландії, Шотландії.

Про клас ліги можна судити за кількістю гравців збірних. Найбільше  людей з міжнародним досвідом в Англії – там легіонер повинен довести свій рівень при одержанні права на роботу. Половина футболістів грає (грала) у своїх збірних у Бундеслізі. А от з Ірландією біда – 2% футболістів з міжнародним досвідом у чемпіонаті. Шопоголіки в 2010 році жили в Португалії, на Кіпрі й у Румунії. По 13 нових виконавців у середньому на один клуб. Фантастичні цифри.

При цьому кіпріоти із цих 13 підписали по 9 іноземців. Португальці скромніші – лише 7 із тринадцяти є чужоземцями. А от французи розчарувалися в іноземцях. Лише по два нові легіонери в середньому на клуб. Загальна кількість чужоземців у європейському футболі збільшилася, порівняно з 2009 роком.

До речі, звідки походять легіонери в основному? Зрозуміло, на першому місці Бразилія – саме з цієї країни родом 577 гравців у Європі. Франція – друга, але це, мабуть, за рахунок африканців із французькими паспортами. Третє і четверте місця Аргентини  і Сербії, відповідно, не обговорюються. Уявіть собі силу чемпіонату Сербії, якби  213 футболістів, які заробляють гроші за ме­жами країни, повернулися. України немає навіть у першій двадцятці.

Тотально наступають бразильці. Навіть у Бундеслізі тепер перше місце в них – 25 осіб. А якщо брати Європу загалом, то найбільша колонія бразильців у Португалії – 141 гравець. В Іспанії й Італії можна колекціонувати аргентинців – 40 і 46 легіонерів відповідно. А португальці засмагають на Кіпрі, їх там 35 – більше, ніж бразильців. В Україні найбільше легіонерів із Бразилії (28 футболістів), Сербії (14), та Росії (9).