17 миттєвостей незалежності. Спеціальний проект „Суботньої пошти" і „РадіоМан"

Закінчення. Початок - у попередніх числах "Пошти" - 1, 2.

Медицина

Розпад Радянського Союзу вплинув на медицину чи не найболючіше. Медична галузь, яку всі роки фінансувала велика державна машина, була неготова до фінансової нестабільності часів ранньої незалежності. Постійний брак державних грошей медицину, яка досі в Україні офіційно є безкоштовною, перетворив на платну по-українськи.

Замість того, щоб хоча б потроху запроваджувати медичне страхування, українські чиновники один за одним реєструють законопроекти, але далі справи не йдуть. На початку 90-х раптово з медзакладів зникають усі медикаменти. І хворі українці навіть банальну зеленку та бинт змушені купувати за власні кошти. Медикам це, здебільшого, припало до душі. Аптекарі пропонують їм співпрацю і лікарі впевнено скеровують пацієнтів саме до тих фармацевтів, які допомагають їм фінансово боротися з грошовими проблемами. На початку 90-х з'явилася ще одна реальність української медицини - гуманітарна допомога. Сполучені Штати, Німеччина, Франція надсилали медикаменти та обладнання. Та чи то медики не поспішали їх роздавати, чи європейські країни ставилися недобросовісно, але часто пацієнти отримували протерміновані ліки! 

Навчилися заробляти медики і на лікарняному майні. У середині 90-х у лікарнях та поліклініках спокійно починають співіснувати власне медичні заклади та різні установи - від державних структур до приватних магазинів. Тоді ж почали розпродувати й медичні санаторії, які вже за кілька років відродилися або чиїмись приватними садибами, або ж готелями чи відпочинковими комплексами. Утім, фінансових вливань медицина від цього не відчула. У 2000 р. вітчизняну медицину спробували реформувати. Зокрема, розпочався експеримент із сімейними лікарями. Задум хороший, але українська реальність виявилася сумнішою. З'ясувалося, що українці потребують вузькоспеціалізованої медичної допомоги, а не загальної профілактики захворювань, яку може надати сімейний лікар. Дається взнаки і кадровий голод. Платний вступ у медзаклади зробив своє. Студенти, які витратили на навчання кілька десятків тисяч доларів, уперто не хочуть бути рядовими терапевтами у сільських амбулаторіях чи районних поліклініках. Утім, хірургами, гінекологами чи анестезіологами у столичних клініках можуть бути не всі.

Освіта

Суспільно-політичні зміни, які відбувалися в Україні на початку 1990-x, безпосередньо  вплинули на систему освіти. У 90-му році значна частина школярів у перший клас пішла зі значками жовтенят, а от закінчували перший рік навчання у школі вже зі значками синьо-жовтого прапора. Загалом цей рік переламав ідеологію шкільного навчання. Змінювалися національні герої, пріоритетні поети та письменники. Замість квітів до пам'ятників Леніну, букети почали носити до пам'ятників Шевченкові.

Складніші зміни чекали на старшокласників, принаймні на Західній Україні. Російську мову та літературу внесли до переліку іноземних. А вчителів, які їх викладали, раптово почали перепрофільовувати на викладачів зарубіжної літератури. Замість історії комуністичної партії - у шкільному розкладі почали з'являтися такі предмети як етика і естетика, основи релігіє­знавства чи християнська мораль. А кожен міністр освіти вирішив привносити щось нове у саму систему. Так у 2000 році найвищим балом стала дванадцятка. У 2005-му в міністерських чинів зародилася ідея, аби учні навчалися 12 років, замість звичних одинадцяти. А торік школярам підготували ще один сюрприз: замість випускних та вступних іспитів - незалежне тестування. Змінилася за часи незалежності й вища школа. Замість робітничих професій, значно більшає юристів, економістів та медиків. Навіть вчительська професія втрачає свою популярність. Щоправда, останніми роками є тенденція до розумних змін. Україна приєдналася до Болонського процесу, який має реформувати закоренілі радянські стереотипи у нормальну європейську освіту.

Трагедії

Почнемо з шахт. На початку 90-х обладнання там морально і фізично застаріло. Гинуло все більше гірників. Нині за смертністю на шахтах Україна друга в світі після Китаю. Найбільша аварія часів незалежності трапилася минулоріч на шахті імені Засядька. Тоді загинув 101 гірник, 167 шахтарів опинилися в лікарнях.

Вражає маcштабами та кількістю жертв і Скнилівська трагедія, внаслідок якої загинуло 77 людей, 500 визнані потерпілими. Покарання у в'язниці відбуває лише пілот Володимир Топонар, решту причетних до трагедії амністували або виправдали.

Вибухи на складах боєприпасів у Новобогданівці почали лунати в 2004-му. Тоді  загинуло двоє людей, 149 зазнали травм. У травні 2006-го там спалахнула пожежа - вибухи лунали тиждень, загинуло 5 людей. Останній вибух стався у квітні цього року.

Справжньою карою для України стали й постійні повені. Зараз пожинаємо плоди безконтрольної вирубки лісу впродовж усіх років незалежності. Наймасштабніша повінь ще зовсім свіжа у нашій пам'яті. Вона сталася лише наприкінці липня і її наслідки досі не можуть подолати.

За чим впізнають Україну

Перше, з чим почали асоціювати Україну після розвалу СРСР, є Чорнобильська трагедія, масштаби якої вражають досі. Лише у 1991 р. Міжнародне агентство з атомної енергії зробило перший звіт про наслідки катастрофи. До того до таємниць Чорнобиля світ не під­пускали.

Також Україну асоціюють і з Помаранчевою революцією. У 2004-му, коли свавіллю тодішньої влади не було меж, коли результати виборів безсоромно підтасовували, коли журналісти зникали через вільнодумство... люди не витримали. Народ поїхав у Київ на майдан. Країна розкололася на два табори... .

До речі, Помаранчева революція очолила десятку наймасовіших подій за 17 років незалежності. У першій п'ятірці рейтингу - також візит Папи Римського до України, концерт Пола Маккартні, святкування 750-річчя Львова та Євробачення-2005. Пісенний конкурс в Україні відбувся завдяки співачці Руслані, яка перемогла на Євробаченні-2004. І з нею у світі також асоціюють Україну. Її "Дикі танці" у Стамбулі довели цілому світу, що українці здатні показати шоу європейського рівня. 

Наші спортсмени також на багато що здатні. Всьому світу відомі брати Клички. І Віталій, і Володимир є чемпіонами світу з боксу за різними версіями. Футбольне обличчя України - Андрій Шевченко. Наші політики також багато чого досягнули. Ющенко і Янукович, схоже, досі є для світу втіленням української політики. А на Юлію Тимошенко навіть президент Франції Ніколя Саркозі запав...

Ольга Боровець, Іра Процик ("РадіоМан"), Ярослав Іваночко ("Суботня Пошта")