Арсеній Яценюк ініціює кримінальну відповідальність за голосування у парламенті чужими картками. Водночас коаліція пропонує узаконити колективне голосування

Із хронічною хворобою Верховної Ради – голосуванням депутатів за себе та ще десятьох своїх колег як уже тільки не боролися, але досі всі засоби були неефективними. Упродовж двадцяти років влада і опозиція у парламенті мінялися місцями, але жодна з політичних сил так і не спромоглася покласти край порушенню закону в стінах найвищого законодавчого органу країни. Нині залишки опозиції, окрім кількох депутатів, нічим не відрізняються від коаліції – голосування і в тих, і в інших відбувається однаково – за помахом руки “старшого” і чужими картками. 

Двома руками – ефективно, але не дієво

Нагадаємо, що найефективнішим і найактивнішим борцем із голосуванням чужими картками був Арсеній Яценюк. Коли він обіймав посаду голови Верховної Ради, то ініціював встановлення нової системи голосування “Рада 3”. Вона відрізнялася від попередньої системи тим, що у процесі голосування депутат повинен задіяти обидві руки – лівою натискати сенсорну кнопку, а правою – безпосередньо кнопку для голосування. Знімати палець із сенсорної кнопки не можна до закінчення голосування, а це 10 секунд, інакше голос не зарахують. Таку схему роботи передбачали спочатку. Але, як можна було б здогадатися, народні обранці знайшли вихід і з цієї, здавалося б, украй непростої ситуації. Депутати просто не користувалися сенсорною кнопкою, посилаючись на відсутність відповідного рішення регламентного комітету. Дієве нововведення просто не встояло перед спротивом депутатів і бюрократичними барикадами. 360 тис. грн даремно витратили на нову “Раду 3”. Ідея Яценюка зазнала фіаско, і колективний спосіб голосування процвітав у парламенті далі.

За групове голосування – до цюпи

Утім ініціативному Яценюку досі не дає спокою нечесне голосування депутатів “за себе і за того хлопця”. Цього тижня депутат вніс до парламенту законопроект, у якому вимагає запровадити кримінальну відповідальність народних депутатів за порушення порядку особистого голосування – до семи років ув’язнення. Це передбачено законопроектом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зареєстрованим у парламенті 8 лютого під номером 8086.

Законопроектом передбачено кримінальну відповідальність за використання картки іншого народного депутата або її дубліката під час реєстрації та голосування за допомогою електронної системи (позбавлення волі від 5 до 7 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років).

Окрім того, Арсеній Яценюк вимагає запровадити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронної системи голосування ВРУ, яке призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації (обмеження волі від 3 до 5 років або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого).

Також у законопроекті йдеться, що дублікат картки для голосування видається народному депутату в разі відсутності з поважних причин лише за його особистою письмовою заявою.

“Треба нарешті покінчити з практикою, коли десять депутатів голосують за 250. Коли провладна більшість не соромиться порушувати Конституцію. Коли представники партії регіонів спокійно кажуть, що зневажають закон, бо їм так зручно, коли суспільству нав’язується думка, що інакше неможливо. Інакше – можливо, так живе весь цивілізований світ. Депутатам слід нагадати, що їх обирають не як картку, а як особистості, які несусть персональну відповідальність перед виборцем. Інакше такий парламент можна просто розпустити. Кілька десятків депутатів трьома сотнями карток продовжили своє комфортне життя ще на півтора року. Завтра вони в такий же неконституційний спосіб змінять державний устрій чи віддадуть сусідам частину української території. За наругу над Конституцією має бути передбачена кримінальна відповідальність, якщо мораль в суспільстві не працює”, – підкреслив Арсеній Яценюк.

Але усім відомо, як нелегко притягнути до кримінальної відповідальності недоторканного депутата. З огляду на цю обставину, законопроект Яценюка виглядає щонайменше смішно.

Ідея приречена на провал

Зрозуміло, що законопроект Яценюка наперед приречений на провал у Раді цього скликання, бо хіба депутати зможуть прийняти рішення проти себе і проти системи, яка злагоджено й ефективно працює на благо кожної коаліції впродовж багатьох років? Відповідь очевидна. Але зробити вдалий політичний піар на цьому болючому питанні, безперечно, можна.

Тим часом Партія регіонів пропонує Раді нововведення, яке суперечить ідеї Арсенія Яценюка – скасувати в Конституції та законі про статус депутата норми особистого голосування у парламенті.

Голова комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності ВР, регіонал Володимир Макеєнко переконаний, що домогтися особистого голосування нардепів у Раді неможливо. Такого, каже обранець, вимагає саме життя.

“Не реально запустити систему особистого голосування в парламенті, адже вона працює тільки тоді, коли двома руками натискаються дві кнопки. Кожний буде голосувати за себе? Ну, ви прийдіть у зал і подивіться, адже жодне рішення так не приймуть! Як ми будемо закони голосувати?” – обурюється депутат.

“От ви мені дзвоните зараз, а я в кулуарах. У залі йде голосування. Давайте говорити правду. Голосувати кожному за себе – неможливо!.. Як тоді ходити на засідання комітету, прес-конференції, зустрічі з виборцями, прийомні дні, слідчі комісії? Неможливо бути одночасно і там, і в залі”, – заявив Макеєнко.

Він підкреслив, що Партія регіонів голосує практично одностайно, при цьому не важливо, скільки людей у сесійній залі – 180 або 150.

Зазначимо, що за такою логікою народних депутатів не варто узагалі проводити парламентські вибори, утримувати 450 обранців, надавати їм пільги, недоторканність. Достатньо буде обрати представників кількох партій, які вирішуватимуть усі питання колегіально і, як завжди, переконливою більшістю. Народні обранці нівелюють саме поняття законодавчого органу і законотворців.

Інше питання, яку силу мають прийняті у такий спосіб закони? Тобто питання у тому, чи можна вважати чинним і виконувати закон, якщо він прийнятий з порушенням? 

Іван Заєць,
народний депутат України І, ІІ, ІІІ, IV, VI скликань:

– Стосовно Ради першого скликання, то завжди були якісь голосування іншою карткою. Але такого масового голосування, як сьогодні, не було. Колись могло бути так, що частина депутатів консультується, просять, аби за них проголосували. Однак ніколи не було такого, що картка депутата голосувала тоді, коли його самого не було в залі або в Україні. У першому парламенті домінувала така позиція, що депутат має виражати свою волю особисто. Я категорично проти вилучення цієї норми із Конституції і запровадження механіфзму колективного голосування! Депутат має висловлювати свою позицію, незалежно від того, як він обирався – у мажоритарному окрузі чи за партійними списками. Як зробити так, щоб це запрацювало? Звичайно, бажано технічно заблокувати голосування чужими картками. Це можливо – потрібна лише політична воля. Має бути створена така суспільна атмосфера, громадська думка, яка б спонукала депутатів прийняти відповідне рішення. Ключем вирішення цієї проблеми має стати діяльність опозиції. Перепусткою до опозиції має бути персональне голосування депутата. Опозиція повинна сформувати обличчя, яке б відрізнялося від правлячого режиму. А коли опозиція, як і правлячий режим, голосує, а потім висувають претензії, що порушений закон – це звучить дуже непереконливо. Якщо буде прийняте рішення про колективне голосування – це буде великим кроком назад. Якби було персональне голосування, то депутатам було б дуже важко приймати рішення. Значну частину людей це б не спонукало балотуватися до ВРУ, бо вони не є політиками у справжньому розумінні. Це бізнесмени, які йдуть у Раду і використовують владу для самозбагачення, тягнуть за собою всю свою прислугу. Це випадкові люди без інтелекту, традицій, розуміння права.

Олександр Палій,
політолог, кандидат політичних наук:

– Кримінальну відповідальність за голосування чужими картками у ВРУ запроваджувати не потрібно, бо вона фактично існує в нинішньому законодавстві. Нагадаю, що законодавство передбачає відповідальність за захоплення влади, а голосування за інших депутатів і є захопленням влади. Думаю, що відповідну статтю Кримінального кодексу треба сміливо застосовувати до тих депутатів, які голосують за своїх колег. Вони всупереч Конституції захоплюють владу. Чинної законодавчої бази цілком достатньо, аби наші депутати нарешті почали виконувати Конституцію. Тривалий період і в президентів, і в Генпрокуратури бракувало політичної волі для застосування цього законодавства. Якщо деякі депутати бажають скасувати особисте голосування, то треба подати й інший законопроект – про скасування ВРУ як непотрібного органу, який не є представницьким і не може представляти суспільство. Бо депутати, яких обирає народ і які лінуються потім ходити на засідання, країні не потрібні. Закони, які приймають депутати колективним голосуванням, не мають юридичної сили. У 90-х рр. було рішення Конституційного Суду про те, що закон, який  ухвалили з порушенням особистого голосування депутата, може підлягати скасуванню.