Василь Павлюк, секретар Львівської міської ради

Паркування, транспорт, будівництво сміттєпереробного заводу –  сьогодні серед найбільш актуальних проблем Львова, на думку секретаря міськради Василя Павлюка. “Ці проблеми вже роками не можуть вирішити. З транспортом ситуація жахлива, проїхати неможливо, біда і з паркуванням. Підтримую збільшення ціни за паркування, але мають бути захищені інтереси городян перш за все. Має бути діалог між владою та громадою, – каже Василь Павлюк. – Загалом, я за чіткі та прозорі правила гри, діалог та компроміс, разом із тим, за контроль роботи посадовців”.

У єдину родину

– Пане Василю, Ви говорили, що першочергове завдання секретаря ради, – об’єднати депутатський корпус у єдину родину. Прошу сказати, чи вдалося вам це зробити?

– Остаточно ще ні. Процес триває. Загалом із фракціями маю добрі стосунки. Крім того, поки що між фракціями тісної дружби немає. Це нелегка праця, бо кожна партія має свої погляди. Моє завдання – організувати якісну роботу ради згідно з чинним законодавством. Наразі у роботі міськради більше політики, ніж господарки.

– Хоча політологи кажуть, що цього разу в роботі міськради переважатиме господарка…

– Сподіваюся. Це декларують фракції, групи. Кажуть, що прагнуть змінити Львів на краще. Так, фракції “Свободи”, “Фронту змін”, а також окремі депутати мають дуже гарні та слушні напрацювання, які втілюватимемо у життя. Я за те, щоб господарки у раді було більше, ніж політики. Звісно, на антинаціональні та антидуховні процеси швидко реагуватимемо.

– Чи бувають конфлікти у роботі, чи Ви є прихильником компромісу?

– Конфліктів немає, є радше притирання. Щось на кшталт, як у сім’ї… Ставлення депутатів один до одного толерантне, немає хамства. Можливо, є певні емоції чи амбіції. Кожен депутат прагне впливати на процес.

– Як часто зустрічаєтеся з керівниками фракцій та головами комісій?

– Наразі мав зустріч лише з головами комісій. На завтра, п’ятницю, запланував зустріч із керівниками фракцій. Зокрема, говоритиму з ними і про прийоми виборців, які мають проводити не лише мажоритарники, але й ті депутати, які пройшли за списками. Певен: кожен депутат має бути доступним для виборця і допомагати за потреби!

– За період роботи на посаді секретаря ради як би Ви оцінили діяльність  міських обранців?

– Хтось депутатський досвід уже має, хтось лише його здобуває, при цьому  досить активно вчиться. Депутати сконцентровані на тому, що місто можна змінити на краще, Львів може бути іншим. Загалом депутати на сесії ходять, засідання комісій також ніхто не прогулює. Сподіваюся, що так буде і надалі. Завдання депутата – працювати на сесії, у комісіях, проводити прийом виборців.

Актуальні питання 

– Що вже вдалося зробити депутатському корпусу під час першої пленарної сесії?

– Передусім було порозуміння щодо прийняття бюджету Львова. Пріоритет у 2011-му  – освіта, охорона здоров’я та соцзахист. Звісно, нам боліло, що кошти потрібні й на ремонт доріг, і на ЖКГ. Дорогу ще зробимо у наступному році, а кошти освітянам і медикам потрібні вже. По-друге, знайшли порозуміння, що треба змінювати структуру ради. Як-от: нині важливо спростити документообіг. Це нонсенс, що городянину, який хоче  перепланувати квартиру, треба чи не півроку оббивати кабінети чиновників! Зайві речі треба відсікти, бо кожен підпис – це час і вимагання хабара…  

– Окресліть, будь ласка, головні плани на другу пленарну сесію.

– Робота над новою структурою ради, створення муніципального банку, будівництво сміттєпереробного заводу. Буде акцент і на транспортні перевезення – перехід на великі автобуси і тролейбуси. Кажу про комунальний транспорт. Тим паче, що маємо автобусний завод. До речі: нині ЛАЗ основні податки сплачує у… Києві, бо саме там перереєстрували підприємство. У казну Львова ЛАЗ зараз сплачує лише податок на землю та відрахування зі зарплати. Я вже говорив із власниками заводу про повернення сплати податків у Львові. Домовилися про підтримку заводу, адже це робочі місця для городян та сплата податків до казни.

Паралельна робота та контроль

– Скажіть, будь ласка, чи вдалося Вам знайти спільні точки дотику з міським головою Львова?

– Наразі ні. Поки що працюємо паралельно – він виконує свої функції, я – свої. Наразі немає спільних точок дотику…

– Чому?

– Андрій Іванович – серйозний політик, хороший гравець… Не знаю, побачимо… Я зробив крок назустріч – запропонував Андрію Івановичу, щоб він визначив, у якому форматі будемо співпрацювати. Відповіді не отримав. Зокрема, запропонував три варіанти. Перший – будемо змінювати структуру ради і структуру секретаріату. До кінця лютого плануємо прийняти відповідну ухвалу. Йдеться про кількісний та якісний склад ради та секретаріату, обов’язки, розмежування повноважень, оптимізацію. Звісно, це стосується і райадміністрацій. Згодом, згідно зі законом, за два місяці всіх працівників міськради поінфор­мують про зміну структури. Опісля запропонуємо Андрію Садовому – або ми спільно ведемо роботу в місті (кажу про кад­рові питання, господарку) і разом вирішуємо ті чи інші питання, тоді спільно відповідаємо перед громадою Львова. Якщо ж Андрій Іванович не захоче (принаймні наразі цього бажання немає), будемо працювати паралельно. Він нехай працює, згідно зі законом, і він має право це робити, а ми будемо, згідно зі законом, контролювати.

– Схоже, що назріває конфлікт?

– Ні, це не конфлікт. Це просто інша форма спів­праці. Він працює, ми контролюємо. Контроль буде під мікроскопом! Звісно, лише у межах чинного законодавства. Після реформування плануємо створити при раді контрольно-ревізійне антикорупційне управління – для перевірки роботи, зокрема і фінансової, посадовців, міського голови, його заступників. Місцева рада, як представницький орган, має і функції контро­лю. Громада має знати, як використовують бюджетні кошти!

– А чи має право депутатський корпус створити таке управління?

– Так, має.

– Звісно, очолювати таке управління має професійна та не заплямована жодними скандалами людина.

– Цілком згоден. Нині вже спілкуємося з людьми, які потенційно зможуть працювати у цій структурі.

– На Вашу думку, чи не будуть потім лунати фрази, що це радше політиканство, ніж функції контролю?

– Політиканство було майже 20 років! Були підкилимні домовленості, людям одне говорили, а робили інше. Робота згаданого управління буде відкритою та прозорою, ЗМІ будуть все знати. Власне плануємо зробити  великий акцент на звернення львів’ян. Скажімо, якщо на певного посадовця міськради чи керівника ЛКП надійде надцять скарг-заяв (про хамство, неякісне обслуговування), то хіба така особа має право працювати?! Ні! Я вже не кажу про вимагання хабара, бо одразу звернемося до правоохоронних органів.

– Формула цікава, але у місті знову ж таки лунатиме фраза, що “Свобода” хоче мати кращий доступ до бюджету. Що на це скажете?

– Ми не матимемо доступ до бюджету, бо ми не є розпорядники коштів. Лише контролюємо, куди надходять ці кошти та як їх витрачають.  Бюджет міста – це ані приватні кошти Андрія Івановича, його заступників, ані наші. Це гроші громади і вона має право знати їх долю!