Леонід Кравчук, перший Президент України, про брак ефективної влади, помилки наступників та роль Львова у незалежній Україні

 

З іменем Леоніда Кравчука пов'язують прийняття Акта про незалежність України, проведення референдуму 1 грудня 1991 р., державну символіку, дистанціювання від СНД, перші кроки щодо інтеграції України до європейських структур. Є й інший бік медалі - не бракує і гострої критики на його адресу. Напередодні 17-ї річниці незалежності "Пошта" поспілкувалася з першим всенароднообраним Президентом України, який перебував на цій посаді 2,5 року, - Леонідом Кравчуком.

Україна ще не навчилася жити з Росією

- Леоніде Макаровичу, який у Вас настрій напередодні 17-ї річниці незалежності? Події в Грузії внесли якісь корективи?

- Гірший, аніж торік. У 2007 р. сподівався та вірив, що парламентські вибори врешті-решт дадуть можливість сформувати реальну міцну демократичну коаліцію, яка тривалий час працюватиме задля вирішення гострих та нагальних проблем держави. Згодом був здивований та вражений тим, що всередині демократичної коаліції досить суттєво розійшлися позиції. Й досі вважаю, що лідери демкоаліції допускають велику помилку, бо не можуть разом побороти проблеми та об'єднати свої сили для їх вирі­шення. Відтак нині внутрішня та зовнішня політика України щодо головних питань не має продуманої, далекоглядної та скоординованої точки зору. А це робить Україну вразливою для опонентів, незрозумілою для друзів.

- ... Ви зараз про Грузію?

- Про Грузію і не лише про неї. Грузія - це епізод у великій політиці, але - суттєвий. Я говорю про європейський курс, визначення пріоритетів у зовнішній політиці на тривалу перспективу, відносини з Росією, як їх потрібно будувати, чи все враховуємо, маючи такого непередбачуваного та агресивного сусіда. З таким сусідом треба навчитися жити. Помилка Саакашвілі полягала в тому, що він не захотів учитися жити з Росією.

- А Україна навчилася?

- На жаль, ще ні. Погоджуюся з Ющенком, що Україна має знати, які війська перебувають на її території, де вони дислокуються і як пересуваються. Що ж до Чорноморського флоту, то потрібно так відлагодити взаємодію, аби до 2017 року прожити у спокої.

Плюси та мінуси Кучми та Ющенка, а також про леді Ю

- На шляху становлення української незалежності саме Ви задали напрям. Які кроки наступників вважаєте най­доцільнішими і, навпаки, помилковими?

- Кучма зумів зупинити ті негативні процеси в економіці, які "галопували", зокрема, інфляцію та кризу. Він передав Ющенку економіку, яка розвивалася. Мінус Кучми - зовсім не організована зовнішня по­літика як така. Також були невизначені головні духовні пріоритети у внутрішній політиці (питання мови, церкви). І на фоні цього його маневри то на Захід, то на Схід результатів не дали.

 

На жаль, конфлікт, який існує всередині демократичної коаліції, коли не можуть знайти спільної мови Президент і прем’єр-міністр, Секретаріат Президента та уряд, дуже негативно впливає на ситуацію всередині країни та настрої людей.

 У Ющенка ж найбільш до­цільною є духовна політика - мова, об'єднавчі процеси нації, визначення наболілих гострих проблем минулого (голодомор, репресії). Все це у Ющенка відбувається системно та послідовно. Також послідовною у нього є європейська політика. Натомість, у Віктора Андрійовича багато помилок у кадровій політиці. Саме там він не є послідовний. Він дуже часто неаргументовано змінює свої пріоритети щодо найближчих партнерів, скажімо, до Тимошенко. Вперше він її звільнив через 10 днів після того, як назвав найкращим прем'єром Європи. Думаю, він і зараз би її звільнив, але в нього вже немає повноважень.

- У пресі закидають, що Ви останнім часом дуже позитивно відгукуєтеся про Тимошенко. Вважаєте її справді сильним лідером та успішним прем'єром?

- У цьому хаосі, кризі, відсутності системи влади Юлія Тимошенко єдина, яка тримає ситуацію у руках. Вона зуміла мобілізувати ресурси та сили, які є, і тримає ситуацію у руках.

- ...Тимошенко є найсильнішим прем'єром за роки незалежності? На Вашу думку, хто загалом був найсильнішим та найслабшим прем'єром?

- Дуже важко порівнювати. Тимошенко є ефективним ке­рів­ником уряду. В Україні було багато неефективних прем'є­рів... Але прізвища називати не хочу.

Про випадкових людей у владі

- Зараз Україна потерпає від того, що на багатьох посадах є непрофесійні люди. Словом - державі дуже бракує професіоналів. Колись кадри були фаховіші?

- Я виріс у тій кадровій системі, де люди дуже рідко випадково потрапляли у владу.

- ...зараз випадкові?

 

Про роль Львова у незалежній Україні: „Львів за ці 17 років став справді візитівкою на Заході України. Ставлюся з величезною повагою до львів’ян, адже вони дуже емоційно відкриті. Кілька разів був у львівському театрі, де зустрічався з інтелігенцією. Вони такі вразливі, у них оголена нервова система. Їх треба зрозуміти, бо вони дуже багато  пережили. Без Львова Україна була би біднішою. Загалом Львів для України є дуже важливим містом».

- Більше половини! На демагогії та популізмі обдурюють виборця, який їх обирає. А ті обрані, які випадково потрапили, беруть до себе в апарат відданих собі, але неефективних і непрофесійних. На жаль! І Ющенко зробив цю помилку. Він після Майдану говорив, що привів до влади тих, хто стояв за його спиною. Вони стояти могли, скандувати також, але працювати нездатні!

- Пересічні громадяни України справедливо нарікають, що влада більше думає про себе, ніж про власний народ. Чому так?

- Влада думає лише про себе, коли вона перебуває у стані перманентної боротьби. Тоді їй не залишається  нічого, як дбати про себе.

- ... тобто, напередодні виборів...

- Абсолютно так. У них у голові одне - втриматися у кріслі! Поруч стоїть опонент, який вже дихає у потилицю, і вони весь час борються. Вони вже забули, що можна працювати не борючись. Тому їм ніколи думати про власний народ, на жаль!

- Що ж тоді буде з країною, якщо у нас постійно буде така влада?!

- У цій ситуації, чим влада буде менше впливати на сус­пільство, тим воно краще житиме. Вони ж будуть зайняті, будуть скубти один одного...

- В Україні прийняли більш ніж достатньо законів, але у державі не дотримуються букви закону. У чому ж, на Вашу думку, причина?

- Бо не дотримуються законів нагорі! А риба, як відомо, гниє з голови. Влада, яка має контролювати виконання законів на місцях, цього не робить. Влада, яка має ставити відданих державі людей, цього не робить.

Україна наразі бідна, але з продовольчими перспективами

- Які за 17 років незалежності були найяскравіші події і які були недоліки?

- Попри всі наші проблеми, Україна живе, розвивається і будує нове життя! Недолік - за ці роки не зуміли створити ефективної влади, яка б формувала єдину точку зору у внут­рішній,  особливо, у зовнішній політиці.

- Хто ж винен? 

Запитання без відповіді

- Леоніде Макаровичу, що Ви не так вчинили, будучи Президентом? Що б Ви тепер зробили по-іншому?

- Я ніколи і нікому на це запитання не відповідаю і Вам не відповім. Я реаліст і знаю, що історія не знає умовностей. Немає таких керівників у світі, які б сказали, що все вчинили правильно. І не треба на цьому акцентувати... І не тому, що боюся критики чи самокритики. Коли приходить наступний Президент, важливо, щоб він не відкидав усього, що робив його попередник. На практиці ж Кучма казав, що Кравчук робив не так, Ющенко - що Кучма робив не так. Згодом наступний говоритиме таке ж про Ющенка... І цьому не буде кінця! Це означає, що системності, послідовності, накопичування досвіду та єдиної стратегічної лінії розвитку держави ніколи мати не будемо . Замість того, щоб далі добре працювати і відкидати помилки, наступники зосереджують зусилля на тому, як прибрати людей із посад. Коли до влади прийшов Ющенко, 18 тис. осіб звільнили...

- Сама влада! Україна за своєю суттю не є єдиною нацією - є схід, є захід. Але коли б політики не наголошували на цій проблемі, а, навпаки, проводили об'єднувальну політику, то не поглиблювалися б оці суперечності. Головна проблема - недолугість політиків! Бо це не політики, а випадкові люди, які потрапили на верхівку політичного життя  після того, як Україна стала незалежною.

- Чи погоджуєтеся з твердженням, що українські спортсмени та творчі діячі зробили набагато більше для України, ніж влада?

- Не можна так порівнювати. Так, для авторитету та іміджу країни у світі вони зробили більше, ніж влада. Але, з погляду розвитку країни, економічного потенціалу, спортсмени та творчі діячі цього не могли зробити.

- На 17-му році незалежності Україна є багатою чи бідною державою?

- Поки що бідною, але є потужні перспективи. Світ житиме двома проблемами: продовольства та енергетики. Маючи родючі землі, можемо стати провідною продовольчою країною Європи і не тільки. Можемо... Можемо стати й країною, де будуть задіяні  нетрадиційні джерела енергетики. Все це є, але задля цього потрібні політики, які це розуміють і зуміють організувати фахівців за для цього.

- Однією з миттєвостей незалежності є проблема заробіт­чанства (особливо це відчувають західні області). Хто винен, що вона виникла, і чи можна було уникнути цього явища?

- Якщо в Україні немає можливості працювати, то люди шукають роботу за кордоном. Але цю проблему влада мала б урегулювати  у правовому полі з тими країнами, куди люди їдуть працювати. Єдине, чого не сприймаю, коли дівчата їдуть на "своєрідні" заробітки

- Чи могли б Ви, будучи Президентом, подумати, що Україну знатимуть у світі як країну заробітчан?

- Якби влада і ваш покірний слуга, зокрема, зорганізувала економічний процес по-справжньому з перших днів,   можливо, наше економічне зростання було б набагато ефективнішим, і зарплати були б значно вищими, і люди б не мали наміру виїздити за межі держави. Також Україна відома відтоком мізків, зокрема вчених, які одним своїм відкриттям могли б принести славу та багатство Україні. Це великий мінус України!