Андрій Корнат, голова Львівської крайової організації НРУ, депутат Львівської  облради

Народний рух України в новообраній Львівській обласній раді посів вісім місць. Політичну силу в законодавчому органі владі представляють авторитетні та фахові люди, які є патріотами свого краю, – Василь Куйбіда, Андрій Корнат, Олександр Ганущин, Свято­слав Шеремета та інші. Гостем “Пошти” є Андрій Корнат, голова Львівської крайової організації Народного руху України. “Сьогодні Львівська облрада мала б виконати роль інституту системної опозиції. Вона має запропонувати опозицію не лише в гуманітарній, але й в економічній сфері. У цьому й полягає суть системної опозиції. У 1990-х роках ми взяли владу в Галичині і зуміли професійно опонувати центральній владі, пропонуючи системні програми дій”, – акцентує депутат облради.

Можемо повернути авторитет 1990-х

– До Львівської облради прийшла нова генерація політиків – рада оновилася на 75%. На Вашу думку, чи матиме це оновлення  позитивний вплив на роботу ради та загалом на ситуацію в  області?

– Так, справді є оновлення та омолодження Львівської облради. Питання в тому, наскільки якісним є цей склад? На місцевих виборах 31 жовт­ня на Львівщині явка виборців була низькою. Аналізуючи, хто ж прийшов голосувати, робимо висновок – це люди, які зневірилися у владі, політиці і політиках. Ступінь апатії громадян до політиків дуже високий. Тому на вибори прийшли люди, зацікавлені в конкретному політикові та партії, або ті, які були вдячні тій особі, яка чимось сприяла району та допомагала громаді. Так, у мажоритарному окрузі в Старосамбірському районі переміг представник НРУ Юрій Войтів. За нього проголосували 9,5 тисячі виборців із 25-ти тисяч в окрузі. Це високий ступінь довіри. Певен: добре, що авторитетних людей обрано до обласної ради.

Водночас в одномандатних виборчих округах на Львівщині першість здобула націоналістична політична сила – ВО “Свобода”. Нині в облраді є 41 представник “Свободи”. Ця політсила отримала довіру через радикалізацію, через протистояння навколо таких питань, як призначення міністром освіти Дмитра Табачника, продовження терміну базування Чорноморського флоту Росії в Криму, ігри довкола державної мови, позбавлення судом у Донецьку звань Героїв України Степана Бандери і Романа Шухевича. Природно, що населення є національно свідомим і повстало проти такої політики чинної влади.

– Виходить, що нова обл­рада є достатньо заполітизованою?

– Так, нині маємо в обл­раді яскравий приклад політизації. Є острах перегнути палицю в частині формування Львівської облради як суто політичного органу. Так не може бути. На думку Народного руху України, Львівщина може повернути собі авторитет 1990-х років, коли В’ячеслав Чорновіл та інші дисиденти об’єдналися, щоб виконувати чіткі завдання і долати конкретні перепони. Тоді це була перепона у творенні державності.

У подібній ситуації ми опинилися сьогодні, коли відбувається наруга над державою, Конституцією, коли руйнуються всі надбання України за 20 років незалежності. Окрім цієї політичної складової з відстоювання цінностей та ідеалів, ми ще є і в поганій економічній ситуації. Маємо нині соціально-економічну кризу, яка доповнена кризою у гуманітарній сфері.

Професійно опонувати владі 

– Прошу сказати, чим це небезпечно для держави?

– Сьогодні ми напередодні революційних подій. Експерти прогнозують соціальні бунти і заворушення вже навесні 2011 року. Звичайно, що нині влада дуже дешево і непрофесійно вдається до вирішення проблем в Україні. У 1990-х роках також була економічна криза. Було багато людей, які мали відмінну від влади думку. Це можна порівняти зі стисненою пружиною. Так є й зараз. І ця пружина вистрелить. Важливо, щоб цей вибух був не хаотичним, адже тоді люди візь­муть вила в руки і все погано закінчиться! У 90-х роках ми взяли владу в Галичині і зуміли професійно опонувати центральній владі, пропонуючи системні програми дій. Зокрема, спрямували енергетику населення для досягнення конкретних цілей. І це вдалося. Нині ж Львівська облрада мала б виконати роль інституту системної опозиції.

– Чи не перетвориться все те, що Ви кажете, на протистояння між облрадою і облдержадміністрацією?

– Було б дуже добре, якби ми справді почали опонувати. Скажімо, нині  нам багато чого нав’язують у гуманітарній сфері. Галичина не сприймає пошанування Великої Вітчизняної війни, але сприймає пошанування Другої світової війни і не 9 травня, а 4 вересня. Тобто, не треба перекручувати історію. У нас, в Галичині, є бажання вшановувати людей, які були в УПА. Фактично в кожній галицькій родині, зокрема і в моїй, були такі люди.

– Тобто, опозиція буде радше в гуманітарній сфері, а не в економічній?

– Ні. Саме через те, що нині економічна криза, обл­рада має запропонувати опозицію не лише в гуманітарній сфері, але й в економічній. У цьому й полягає суть системної опозиції. Бо інакше ця опозиція буде виглядати як ОУН, програма і проекти гуманітарної політики якої були добре виписані, а економічна складова слабка. Маємо формувати програми набагато якісніші, ніж були колись. Треба показувати людям, що влада у Києві є неефективна, вона не може впоратися з поточними проблемами, а ми, галичани, пропонуємо ефективні програми та можемо їх виконувати. Чи то йде мова про енергоощадні технології, доступне житло чи залучення інвестицій у регіон.

Про політичний перегин

– Звісно, у Львівській облраді є професіонали. Але питання в тому, чи їх почують? Схоже, що “Свобода” не надто налаштована дослухатися до своїх начебто партнерів, маючи свою програму.

– Я би дуже хотів сподіватися, що у “Свободи” вистачить мудрості. Поза тим, насторожує те, що ни­ні з 14 постійних депутатських комісій у раді, у семи головують представники “Свободи”, а у десяти – ця політсила має свого секретаря. А посада сек­ретаря – це основна фігура, коли мова про документообіг і формування позицій, рішень. На думку НРУ, створення ефективної команди у раді мало б здійснюватися за фаховою ознакою. Насторожує те, що за бортом опинилися такі люди, як Василь Куйбіда, Юрій Войтів, Олександр Ганущин. Вони у комісіях, але не в керівному ядрі.

– То чому ж тоді депутати від НРУ підтримали обрання голови облради, заступників, голосували за формування комісій, якщо ваших представників не залучили до формування керівних органів ради?

– НРУ не був у переговорному процесі. Ситуація дуже банальна. Разом у раді є 116 депутатів: 41 – від ВО “Свобода”, 18 – від “Фронту змін” і 7 – від “Нашої України”. Ось і маєте більшість. Логіка переговорного процесу не передбачає спілкування з дрібними політсилами. А переговори передбачають торги, як це не грішно говорити. НРУ висловив свою позицію: нас цікавлять системна опозиція до чинної влади та команда фахівців, які будуть опонувати цій владі. Ми заявили, що маємо вісім фахівців, які готові працювати у такій команді, але  випрошувати посади наміру не мали…

Голова комісії ради не є штатним працівником ЛОР і не отримує платні за свою роботу. В раді є лише чотири посади, де передбачена зарплата – голова ради, два його заступники та голова бюджетної комісії. Окрім того, кожен голова комісії є членом президії – керівного органу облради, який формує порядок денний, призначає дату сесії. Тому зрозуміло, чому “Свобода” так призначає своїх представників, бо отримує повністю контрольовану раду. Тому й уся політична та господарська відповідальність сьогодні лежить на “Свободі”.

Певен: це політичний перегин, від якого постраждає фаховість. Бо за бортом процесу залишилися фахівці, які б могли бути дуже корисними у президії.

– А чим буде корисне для Львівщини призначення Валерія П’ятака заступником голови облради?

– Валерій П’ятак – фаховий менеджер, фінансист, економіст, який має досвід залучення інвестицій на Львівщину. Він може пропонувати те, про що я говорив, – фахову і системну опозицію в економічній сфері,  професійні рішення і проекти. Він чи не єдина людина в раді, яка має досвід роботи у Львівській міській раді та обласній адміністрації.

Пріоритети Львівщини

– Скажіть, будь ласка, які нагальні проблеми регіону доведеться насамперед вирішувати обласній раді?

– Передусім мова про житлово-комунальну сферу, питання  енергоефективності. Звісно, актуальною для Львівщини є проблема, де брати кошти на ремонт доріг. Адже в обласному бюджеті потрібних сум немає. Безперечно, що завдяки Євро-2012 цю проблему буде  зрушено з місця, але аж ніяк не вирішено в комплексі. Колапс нині є і в гуманітарній сфері. Саме тут регіон буде відрізаний від фінансування з центру. Мова про культуру та освіту. Це буде як покарання центру для Львівщини… 

Василь Куйбіда, депутат облради від НРУ, запропонував цікаву програму творення кластеру “Галичина”. Як приклад він наводив створення подіб­ного кластеру на Донбасі. Йдеться про залучення інвестицій, комплексне вирішення усіх проблем – відкриття нових підприємств, створення робочих місць. Так, сусідня Волинь від  європейських структур на ремонт доріг отримає майже 800 млн грн.

На мою думку, на Львівщині консолідуючою фігурою може виступити голова облради, бо він зі своєю позицією і облрада є ближчими до Європи, ніж облдержадміністрація. Так, Василь Куйбіда, який ще вчора був головою асоціа­ції мерів європейських міст, є також ближчим до Європи, як і Валерій П’ятак та Степан Кубів.

Іван Вишневий