Як і очікувалося, Конституційний Суд України прийняв “єдино правильне рішення” і скасував конституційну реформу 2004 року. Сталася ця знаменна подія учора, хоча неофіційні повідомлення про неї були ще у четвер.

Отже, КСУ визнав неконституційною політреформу 2004 року, яка встановила в Україні парламентсько-президентську форму правління, урізавши повноваження Президента. Тепер усе повернулося на круги своя.

Рішення суду передбачає суттєве розширення повноважень чинного Президента Віктора Януковича в межах, які мав свого часу глава держави Леонід Кучма.

Вердикт складається з таких пунктів:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року № 2222-4”,  у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

2. Закон України “Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV” втрачає чинність з дня ухвалення КС цього рішення.

3. Згідно з частиною 2 ст. 70 Закону України “Про КС”, покласти на органи державної влади обов'язок щодо невідкладного виконання цього рішення стосовно приведення нормативно-правових актів  відповідно до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України  “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222-4”.  

4. Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.

Як відомо, Конституційний Суд розпочав провадження у цій справі 17 вересня за поданням депутатів Верховної Ради.

Рішення КСУ одразу ж зумовило хвилю заяв як у політичному, так і владному сере­довищі. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що хоче дострокових президентських та парламентських виборів.

“Зараз є очевидним, що Президент, парламент, уряд, КС і всі інші представники влади обиралися за іншою Конституцією, яку сьогодні поправили. Вони не наділялися від народу тією владою, яку собі присвоїли цим рішенням КС. Тому висновок може бути лише один: Президент, парламент – усі вони мусять бути тепер переобрані на невідкладних президентських та парламентських виборах, які потрібно провести під дієвим моніторингом демократичної світової спільноти”, – вважає лідер БЮТ.

Однак влада відмовилася задовольнити вимоги опозиціонерки. Міністр юстиції Олександр Лавринович стверджує, що набуття юридичної сили Конституцією в редакції 1996 року не призведе до скорочення терміну повноважень Верховної Ради.

“Повноваження чинного парламенту визначені Конституцією, яка діяла на момент її обрання. Відповідно, чергові парламентські вибори повин­ні відбутися в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Верховної Ради”, – сказав він.

“А от на виборах 31 жовтня депутати місцевих рад будуть вже обиратися на чотирирічний термін”, – пояснив Лавринович.

Міністр також заперечує наявність юридичних підстав для проведення дострокових президентських виборів у зв’язку зі зміною функцій глави держави.

“Громадяни обирають не повноваження, голосують не за набір прав і обов’язків, а за посадову особу, за конкретну фізичну особу, яку обирають на чітко визначений термін”, – сказав головний юрист країни.

Тепер своє слово з приводу скасування політреформи має сказати Верховна Рада. У тому, що депутати допоможуть скасувати реформу, переконаний і Президент Віктор Янукович.

Утім у частини народних обранців мотивація голосувати за реформу суттєво знизилася. Так, голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що рішення КСУ зменшує мотивацію для роботи коаліції: “У Верховної Ради з’являться всі підстави задуматися, як буде працювати вищий законодавчий орган. Чесно кажучи, до певної міри губиться мотивація в коаліції й опозиції”.

Володимир Литвин припускає, що такі соціально вразливі питання, як мораторій на підвищення пенсійного віку для жінок, тарифів на житлово-комунальні послуги, будуть знаходити більше прихильників, ніж до рішення КС. Разом з тим спікер прогнозує певні ускладнення в роботі парламенту: “Думаю, виникнуть ускладнення в розгляді таких чутливих питань, як Податковий кодекс, держбюджет 2011 року”.

Володимир Литвин також скептично оцінив ймовірність виборів до Верховної Ради у 2011 році.

“Закон зворотної сили не має і не може мати, тому що люди вибирали на 5 років. Виникає інше питання, наскільки ця Верховна Рада буде відповідати суспільним настроям”, – резюмував спікер.