Заяви чинного уряду слід “ділити принаймні надвоє”. Оптимізм чиновників заперечує навіть офіційна статистика

Ми, звісно, не збираємося ставити під сумнів слова заступника міністра економіки про “поліпшення кон’юнктури на зовнішніх ринках збуту українських товарів” та відсутність підстав для погіршення сальдо зовнішньоторговельного балансу. Та це зробить за нас Держкомстат, який недавно проговорився, що загальний імпорт товарів в Україну, за підсумками січня – липня цього року, перевищив експорт на 3 млрд 453,9 млн дол. Протягом цього періоду торговельне сальдо “збільшилося” у мінус на 298,6 млн дол., порівняно із минулим роком. Зокрема, експорт товарів становив 27 млрд 335,5 млн дол. Імпорт, відповідно, – 30,789,4 млрд.

Щодо кон’юнктури для продукції вітчизняного виробництва, то визначає її, звісно, насамперед конкурентоспроможність то1го, що експортують. А ось тут нам якраз хвалитися нічим (хіба продажем за демпінговими цінами). За даними Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) – саме ця організація займається відповідними дослідженнями у світі – у 2010 році Україна в рейтингу конкурентоспроможності посіла вже 89-те місце серед 139 країн світу, що досліджувалися (минулого року ми були на 82-му).

За розвитком економіки та її здатністю випускати конкурентну на світових ринках продукцію ми, вочевидь, не Швейцарія, Швеція чи Сполучені Штати, які посідають у цьому переліку перші позиції. Але ж і наш сусід на півночі, з яким зазвичай схильні порівнювати стан власних прав, у цьому рейтингу займає все ж таки 63-тє місце. Хоча також опустився із минулорічного 51-го.  

Отже, стан справ у вітчизняній економіці, далебі, не такий позитивний, як нам намагаються його подати. Зрештою, на тлі осіннього зростання цін, у першу чергу на продукти харчування, важко віриться у “покращення життя” пересічного українця.

Чимало експертів наголошують, що зростаючий імпорт боляче б’є промисловість та економіку взагалі. Якщо уряд не вдасться до запобіжних заходів, а зовнішня кон’юнктура, насамперед для металургів, буде несприятливою й надалі, то у 2011 році в Україні, найімовірніше, впаде промислове виробництво, а за ним – і ВВП.

Оприлюднені Держкомстатом показники зростання промислового виробництва за липень (воно становило ледь не 6%) мають, радше, заспокійливий характер. Тим паче, приріст наклався на постійне здорожчання продукції промислових підприємств, які з початку року стрибнули на 15,1%.

А взагалі, ґрунтовніше проаналізувавши ситуацію останніх місяців, можна з’ясувати, що насправді нічого оптимістичного за цими цифрами нема. Навпаки, стає ще очевиднішим, що справи у промисловості, як і у всій економіці країни, катастрофічно кепські. Зокрема, у червні промислове виробництво упало, порівняно із травнем, на 0,5%, у травні до квітня скорочення становило 2,4%, у квітні до березня – мінус 1,8%.

У липні, щоправда, статистичне відомство зафіксувало приріст промислового виробництва щодо червня на 2,9%: видобувна промисловість дала надбавку 2,4%, а переробна – 2,8%. Але питання: за рахунок чого відбулося таке загальне збільшення?

Відомо, що у липні значно зросло виробництво нафтопродуктів – на 62,7%. Зокрема, і завдяки тому, що вперше з початку 2010 року запрацював Надвірнянський НПЗ, який належить групі “Приват”. Проте, як довго завод працюватиме, невідомо.

Крім того, у липні на 1,1% зросло металургійне виробництво, що було банальним наслідком деякого зростання попиту і, відповідно, цін на сталь в азійських країнах, де захотіли запастися металом напередодні тривалого свята Рамадан.

Також істотний внесок у загальний показник промислового виробництва у липні забезпечило зростання виробництва електроенергії, газу та води – на 7,3%. Але пов’язане воно було з природним збільшенням їх споживання у літню спеку. Проте в інших галузях економіки зауважено кардинально іншу картину.

Наприклад, видобуток паливних корисних копалин у липні, порівняно із червнем, скоротився на 1,7%, обвал у текстильному виробництві сягнув 12,7%, виробництво шкіри впало на 7,5%, коксу виробили менше на 0,4%, хімічне виробництво знизилося на 6,1%, а випуск електричного, електронного та оптичного устаткування – на 3,5%.

Загальний індекс промислового виробництва за квітень – липень зменшився в цілому на 11 процентних пунктів. І взагалі, є чимало підстав очікувати, що у жовтні – листопаді цей показник може опинитися навіть у мінусі. Особливо враховуючи співвідношення експорту-імпорту, про яке ми говорили вище, та його структуру.

Як нам видається, варто навести з цього приводу кілька цифр. Наприклад, експорт товарів з України в Росію зріс у червні на 54,5%. У той же час імпорт з Росії до України зріс на 138,6%. Негативне сальдо для Києва у товарній торгівлі з Москвою, відповідно, становило 620,5 мільйона доларів, попри амбітні плани уряду довести цьогорічний товарообіг між двома країнами до 40 млрд дол. Цікаво тільки, на чию користь. Попри дружні стосунки, зокрема,  російського та українського президентів, які нині дуже широко рекламують, радикального поліпшення ситуації  не відбулося. Навпаки, Росія вже відмовилася від деяких видів промислової продукції, зокрема – авіадвигунів, які завозили з України. Натомість російський капітал бере активну участь у приватизації української промисловості. Зокрема, намагається підібрати під себе і вітчизняний “Нафтогаз”.

Попри весь оптимізм щодо збільшення показника ВВП та відповідного зростання промислового виробництва, сам прем’єр зазначає, що у найближчі 2 – 3 роки ми із кризи не виліземо. Точніше – не сягнемо докризового рівня виробництва. У Сімферополі, на нараді з актуальних питань розвитку Криму, він наголосив, що ситуація в країні буде важкою. Нині економіка України виробляє менше, ніж у 2007 році. Натомість її витрати зросли в 1,5 раза.

Про далеко не веселкову ситуацію в економіці країни свідчить стан справ із наповненням держбюджету. Як спрогнозували у Рахунковій палаті, всупереч оптимістичним заявам уряду, доходи загального фонду бюджету в 2010 році не будуть виконані приблизно на 10 млрд грн.

Згідно зі звітом Рахункової палати про виконання Держбюджету в I півріччі, в січні – червні до загального фонду бюджету надійшло 89,9 млрд грн – 92,3% від плану, або всього 41% від річного обсягу. І відставання могло бути ще значнішим, якби не адміністративне втручання Кабміну.

У РП стверджують, що 7,6% всіх доходів бюджету отримано за рахунок невідшкодування ПДВ. Це відбулося через зменшення суми відшкодування ПДВ удвічі, порівняно із першою половиною 2009 року – на 7,7 млрд грн. Відтак Кабмін повернув наразі лише 31,3% його річного обсягу. Контролери Палати переконані, що оформлення заборгованості з відшкодування ПДВ на 16,4 млрд грн облігаціями є “тимчасовим заходом, що не буде сприяти усуненню причин їх накопичення”.

Чинником ризику для виконання бюджетних показників є й податкові переплати, які в січні – червні зросли на 305 млн грн – до 14,61 млрд грн.

Отже, констатують експерти, адміністративний тиск, до якого вдавалися попередники Миколи Азарова, з успіхом продовжує чинний прем’єр. Не зрозуміло, щоправда, як при цьому має розвиватися економіка.