На думку провідних українських експертів, в останньому політичному сезоні виявилося більше невдах, аніж тих, хто може записати собі попередній рік в актив

Із початком парламентських канікул закінчився черговий політичний сезон у державі. Можливо, за стрімким ростом цін, повінню та іншими негараздами громадяни й не помітили затишшя, але заполітизованість усіх ланок державного життя дається взнаки - українці "незлим тихим словом" згадують політиків і саме їх звинувачують у всіх своїх бідах. Щоб підсумувати результати півріччя, "Пошта" вирішила знайти серед українських політиків тих, кому поталанило не втратити рейтингу виборців і втриматися на хвилі, та невдах сезону. У цьому "Пошті" допомагали знані політексперти - Юрій Чигирин, голова Фонду по­літичних стратегій, Олександр Черненко, речник Комітету виборців України, Кость Бондаренко, директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, та Дмитро Видрін, політолог.

Юрій Чигирин:

- Від великого до смішного - один крок. Очевидного лідера серед українських по­літиків я не бачу, оскільки програли всі. Знаєте, коли наприкінці існування Радянського Союзу ніхто не довіряв комуністам - шукали нові міфи - націоналістів обирали чи "червоних директорів", яскравими представниками яких були Кравчук та Кучма. Зараз, на мою думку, повторюється та сама ситуація - переможців немає, всі програли. Але більш привабливими виглядають ті політики, які не потрапили у парламент. Маю на увазі Олександра Мороза, який не втратив свого рейтингу. Також хотілося б нагадати іншого поля ягоду - Миколу Катеринчука, людину, яка проявила себе з найгіршого боку, бо були всі стартові можливості, аби зробити по­літчиний гешефт, і коли його фракція у Київраді розкололася, стало зрозуміло, за рахунок кого він ішов, хто його спонсорував. Бо його нечисленна фракція перебігла в інший табір. Стосовно появи нових політичних сил, лідерів, то тут симптоматичним виглядає те, що пан Балога так і не вийшов з тіні, тобто він не легалізувався як лідер по­літичної сили. У будь-якому разі нові сили мають з'явитися, бо люди прагнуть нових лідерів. Хоча, з іншого боку, ми можемо мати справу із ситуацією, коли на виборах переможуть сили, симпатики яких прийдуть на ці вибори. Тобто прийдуть члени тієї чи іншої партії і зроблять погоду, бо більшість людей і, на жаль, мислячих людей, не хоче ходити на вибори.  

Кость Бондаренко:

- Я б не сказав, що політичних невдах є так багато. Напевне, політичним невдахою можна вважати Віктора Януковича, який зійшов з екреанів, перестав бути ньюсмейкером. Йому варто задуматися над тим, як розвивається для нього ситуація. Тому що шкода буде, коли Україна втратить такого по­літика як Янукович. Стосовно політичних щасливчиків, то такою є Юлія Тимошенко, якій вдалося втриматися, стати одним з найвпливовіших по­літиків України. Всі решта - це менші за значимістю фігури. Найближчих кілька років нових  політичних лідерів чи сил в державі не варто очікувати, бо український народ надто консервативний і ще не відійшов від розчарування, яке він отримав після Майдану.

Олександр Черненко:

- Щасливчиками я б назвав Леоніда Черновецького, бо він виграв найбільшу битву і показав, що влада над Києвом залишилася у нього навіть тоді, коли, здавалося б, все проти нього. Лідером я б назвав Яценюка, який на тлі загальної кризи робить собі політичний піар. Також до них можна зарахувати Віктора Балогу, який, незважаючи на критику, закритість, поки що добивається свого. Як політик він поки що виграє. Щодо трьох лузерів, то тут ще легше - Ющенко і Тимошенко, які у двобої ховають свої рейтинги. Ющенко вже поховав свій другий президентський термін, а Тимошенко, через свій програш у Києві і низку невдач в інших сферах, теж мала невдале півріччя, незважаючи на те, що вона є главою уряду. І третім невдахою я вважаю Литвина, який уже два роки перебуває в ситуації "ні нашим, ні вашим". Він думає, що це конвертується у підтримку населення, але поки що ми бачимо, що знизився рейтинг.        

Дмитро Видрін:

- Невдахи, як були, так і є. Я думаю, що це Партія регіонів на чолі зі своїм лідером. Регіонали мали багато ілюзій, пов'язаних з поверненням до влади, з переформуванням еліт, але все це луснуло, бо вони ще не вміють працювати в режимі політики. Вони навчилися працювати в режимі бізнесу і постійно плутають бізнес та політику. Тому й отримують невдачі. Другим невдахою є Секретаріат Президента, бо він теж мав багато ілюзій. І невдахою я б назвав уряд на чолі з Юлією Тимошенко, бо отримали такий непростий рік без бюджету. Це успіхом назвати не можна. Щасливчиків у нас немає, а більш-менш вдалі люди - це Литвин, який зміг дистанціюватися від усіх політичних сил. Він це робить досить незграбно, але його рейтинг, як не дивно, росте. Як не дивно, до успішних людей можна зарахувати комуністів, бо вони непогано заробили на неголосуванні за відставку уряду і, я гадаю, пішли у відпустку з чистою совістю і непоганими фінансовими можливостями для відпочинку в екзотичних країнах, де немає червоних стягів.

Від редакції: Торік схожий рейтинг, в укладанні якого взяли участь 30 провідних українських політичних та ме­дійних експертів, однозначним переможцем визнав Юлію Тимошенко, а невдахою - Олександра Мороза.