Принцип Фігаро: нині – тут, завтра – там. Чиновники, призначені новою владою, ніяк не всидять на місці. Не застраховані від ротацій навіть голови облдержадміністрацій

Цей тиждень за­па­м’я­тався квапливим перетасуванням карт у кадровій колоді влади. Передусім це стосується Західної України. Старт ротацій розпочався зі сусідньої Тернопільщини. У середу Президент звільнив Ярослава Сухого з посади губернатора Тернопільщини (регіонал повернувся до парламентської діяльності – “Пошта”) і призначив на його місце Михайла Цимбалюка, який керував міліцією Львівщини. У п’ятницю глава держави поміняв ще одного губернатора – призначив Миколу Костяка головою Херсонської ОДА, звільнивши з цієї посади Анатолія Гриценка. Як сказано в документі, “у зв’язку з його заявою про відставку”. Експерти кажуть, що це лише перші ластівки й аналогічні кадрові пасьянси побачимо ще. Хтозна, чи в цьому списку не опиниться і львівський губернатор Василь Горбаль, який досі не склав депутатських повноважень. А, згідно зі законом, поєднувати депутатський мандат та посаду держслужбовця заборонено...

Тим часом відучора Львів­щина має нового головного міліціонера – на цю посаду наказом міністра МВС призначено 45-річного генерал-майора Богдана Щура. Особовому складу міліції області нового шефа представив перший заступник міністра МВС Сергій Черних. Досі (від 15 квітня 2010 р.) Богдан Щур був ректором Львівського держ­університету внутрішніх справ МВС України, а за час керівництва міліцією Львівщини Василем Пісним – його першим заступником. Новим же ректором цього вишу став 34-річний проректор з наукової роботи, полковник, кандидат юридичних наук Олександр Марін.

Київський високопосадовець охарактеризував Богдана Щура як успішного науковця та справжнього професійного практика, який добре знає усі тонкощі оперативної роботи. Новопризначений головний міліціонер регіону пообіцяв зробити все, “щоб мешканці міста та області почувалися безпечно та комфортно”, і запевнив, що примножуватиме добрі традиції, які започаткував на Львівщині його попередник генерал-лейтенант Михайло Цимбалюк. Останній за три місяці роботи на цій посаді (це найменший період керівництва міліцією Львівщини, 5 місяців у 2003 р. на цій посаді пропрацював полковник Ігор Адамчук – “Пошта”) розпочав серйозну кадрову революцію в лавах міліції області та посилив дисципліну серед підлеглих. Власне традиційно вимогливий керівник, нині вже губернатор Тернопільщини Михайло Цимбалюк, який удруге був головним правоохоронцем Львівщини, сказав, що на львівській землі йому було цікаво працювати, і… попросив вибачення у тих, “кого несправедливо образив за час роботи на посаді керівника міліції області”.

Звісно, таку кадрову шарпанину в обласних адміністраціях та, відповідно, в міліції, позитивною не назвеш. Щойно почалося все по-новому, і ось вам знову, кадрова карусель закрутилася спочатку… Чомусь там, нагорі, та й, зрештою, так і було завше, найменше думають про людські долі, про моральну атмосферу у колективах при частих змінах шефів. І, найголовніше, – така нестабільність якісний результат навряд чи швидко дасть! Ба більше, ще один цікавий нюанс про фактично кадровий голод професіоналів у лавах регіоналів: саме правоохоронці є губернаторами у трьох регіонах. Окрім Михайла Цимбалюка на Тернопільщині, це стосується ще Вінниччини (там головою ОДА є Микола Джига) та  Київщини (губернатором є Анатолій Присяжнюк).

І ще. Вчора нового шефа отримала й Львівська митниця – її очолив Роман Микитюк, який раніше обіймав посаду начальника Волинської митниці. Попередній начальник Львівської митниці Віктор Тимошенко написав заяву на звільнення. Цього тижня звільнено з посади й заступника голови Держмитслужби Тараса Козака, львів’янина, який свого першим заступником голови ДПА Львівщини та начальником Західної регіональної митниці.

ДО ТЕМИ:

Михайло Цимбалюк, губернатор Тернопільщини, про честь мундира та ширше поле для діяльності:

– Прошу сказати, що Вам найбільше вдалося зробити на посаді керівника міліції Львівщини?

– Часу було дуже мало, а хотілося зробити багато. Людина планує – Бог керує. Передусім ми почали наводити лад у системі. Навіть ті працівники, яких не було звільнено, зрозуміли, що в міліції треба працювати, не порушуючи закон. Це невелика, але перша така наша перемога. Новому керівникові Богдану Щуру буде легше в цьому питанні, і він однозначно це продовжить. У протилежному разі, це буде шлях міліції у нікуди. Треба звільнитися від тих, хто ганьбить честь мундира…

– А таких ще багато залишилося у міліції Львівщини?

– На жаль, ще є.

– Про які служби йдеться?

– Про різні, починаючи від служби ДАІ, яку я критикував, та інші. Мова також про дільничних інспекторів. Потрібно піднімати їх престиж… Зробив лише певні посили. Часу було обмаль, а планів багато. 

– На Вашу думку, чи можливо, що новий керівник міліції Львівщини поверне назад на посади окремих людей, які були звільнені за Вашого керівництва?

– Не можу цього коментувати. Він має сам прийняти це рішення.

– Як розцінюєте такі ось швидкі ротації? Як на мене, це погано для особового складу міліції? Скажімо, колись посаду головного правоохоронця області обіймали до 2 років.

– Погоджуюся з вами, що це зле. Стабільність – запорука успіху! Щоб добре знати оперативну інформацію про криміногенну ситуацію в районі, місті та області, потрібно працювати хоча б не менше як півроку. Лише за цей час керівник цілком входить у курс справи. Мені було простіше, бо Львівщину знав до цього (Михайло Цимбалюк уперше керівником міліції області був у 2007 р. – “Пошта”). Аналогічно, легше буде і Богданові Щуру, бо добре знає регіон. Але йому буде і складніше, бо він з усіма виріс та працював.

– На посаді губернатора Тернопільщини Ви себе комфортно почуваєте? Чим вона для Вас є важливою? 

– Я вдячний Президентові за високу довіру і за оцінку моєї роботи. Глава держави достовірно знає повністю мій шлях. Був вражений, наскільки він володіє всіма тонкощами… Хотів би весь напрацьований роками досвід, застосувати на новій посаді. Певен: посада голови ОДА дозволяє ширше діяти.

 КОМЕНТАР:

Ігор Балинський, політичний експерт:

– Низка швидких змін, які торкнулися областей Західної України, може трактуватися з різних площин. Передусім складається враження, що для команди Януковича, особи, які отримали перші посади в регіонах, на відміну від команд Віктора Ющенка і навіть Леоніда Кучми, не є настільки важливими та цінними, аби за умов їх часткової непрофесійності не вдатися до швидких кадрових ротацій. Якщо говорити метафорично, для Віктора Януковича регіональний високопосадовець не становить жодної цінності, він лише функція, яку оцінюють суто прагматично – ефективна чи неефективна. Вважаю, що звільнення Ярослава Сухого з посади голови Тернопільської ОДА та, скажімо, Віктора Ти­мошенка з посади начальника Львівської митниці, є тільки з точки зору неефективності. З іншого боку, призначення Михайла Цимбалюка губернатором Тернопільщини розцінюю як спробу підсилення регіону. На мою думку, це призначення є цілком логічним. По-перше, керувати Тернопільщиною буде поміркований, але жорсткий керівник. По-друге, Цимбалюк є зі старої команди губернаторів, і він особисто вважає себе більше політиком, аніж силовиком. В особі нового голови Тернопільської ОДА є дві важливі складові – його бажання повернутися в політику і прийнятність фігури Цимбалюка. На думку тернопільських експертів, Цимбалюк є ідеальною фігурою на початку президентства Януковича. Зокрема, якщо його персону накласти на трикутник Чижмар – “Свобода” – Сухий, то компромісність Цимбалюка виглядає очевидною.

Стосовно ж призначення Богдана Щура начальником міліції Львівщини, то воно є вмотивованим з двох причин. Він кадровий міліціонер, який пройшов усі кар’єрні сходинки на Львівщині, до того ж був людиною, яка є політично незаангажованою. Отож, це рішення є майже оптимальним та найбільш прийнятним, яке не викличе спротиву в середовищі львівських правоохоронців.

Чи можливе повернення Василя Горбаля до парламенту – складне питання. Перших 100 днів на посаді я б означив як цілком задовільні. Горбаль намагається зрозуміти регіон і шукає людей, які б могли тут керувати. Себто, діє за принципом: зрозуміти і знайти людей. Це позитивна риса. З іншого боку, мене не полишає відчуття, що Львів для Горбаля став чужим містом і він відчуває тут певний дискомфорт. Мова про те, що переважить: туга за Києвом чи амбіції стати повноцінним господарем свої малої батьківщини. Шанси – 50 на 50.