Цієї неділі в Україні мали б відбутися вибори депутатів місцевих рад, а також міських, сільських та селищних голів. Однак, скасувавши 16 лютого місцеві вибори, Верховна Рада досі не призначила дати їх проведення. Допоки політики визначаються, коли ж народ робитиме свій вибір, юристи стверджують, що будь-яке рішення рад та розпорядження міських чи сільських голів може бути оскаржене як нелегітимне.

За словами політичних аналітиків, з часу фактичного припинення повноважень будь-які дії місцевого самоврядування можна вважати незаконними. Щоправда, думки про те, коли саме припинились ті самі повноваження, суттєво розходяться – юристи називають дати від 26 березня, дня, коли чотири роки тому відбулися вибори, і до 30 травня, коли фактично мали б відбутися цьогорічні. Щобільше, правники і досі не визначились, чи стосується це лише очільників рад, чи і депутатів також.

За словами Олександра Черненка, голови правління Комітету виборців України, у Конституції чітко прописано, що повноваження міських голів тривають чотири роки. Якщо зважати на рішення Конституційного Суду, то чотири роки рахують від дня набуття повноважень, тобто від дня інавгурації. До прикладу, Андрій Садовий приступив до виконання обов’язків 25 квітня 2006 року. Тож фактично можна вважати, що міський голова Львова вже понад місяць не має відповідних повноважень. А це може спричинити масові позови до суду, адже люди, незадоволені його розпорядженнями, зможуть вимагати через суд їх скасування, посилаючись на норми Конституції.

– Повноваження міських, сільських і селищних голів завершились, а нових виборів не призначили, – розповів “Пошті» Руслан Тополевський, доцент кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ. – Є багато людей, які готові оскаржувати їх рішення. Якщо з мером Києва  Леонідом Черновецьким питання  вирішене, оскільки він вибраний пізніше, то з рештою воно відкрите. Є два варіанти  вирішення ситуації: провести вибори вчасно або принаймні максимально наблизити їх до цього терміну – це за два-три місяці; або переводити їх у статус виконувачів обов’язків чи передати ці функції секретарям міських рад. Щоправда, у статусі в.о. їхні повноваження будуть значно обмежені. Сьогодні складно спрогнозувати, як суди реагуватимуть на позови щодо скасування рішень де-юре нелегітимних голів місцевих рад. У жорсткому правовому полі, керуючись  Конституцією, вони дійсно мають скасувати всі рішення, які будуть прийняті після завершення повноважень. Однак однозначно  говорити, як воно виглядатиме,  можна  лише після перших рішень судів з цього приводу.

Урятувати міста від своєрідного юридично колапсу, коли кожне розпорядження міського голови може бути скасоване, може поняття безперервності влади, згідно з яким навіть якщо термін повноважень органу влади закінчується, а іншого ще не обрано, то за ним залишаються всі повноваження.

Дещо безпечніше    сьогодні почуваються депутати місцевих рад. Адже юристи досі не сказали остаточно, скільки часу вони мають сидіти у своїх кріслах – чотири роки, як це було раніше, чи п’ять, як це визначають чинні поправки до Конституції.

– За чинними змінами до Конституції, місцеві ради обираються на п’ять років. Але, зважаючи на те, що ці ради обиралися у березні 2006 року, а зміни набули чинності у травні 2006 року, маємо певну колізію, – пояснив Олександр Черненко. – Дехто каже, що вони обрані на чотири роки, а дехто переконаний, що на п’ять. Чіткого юридичного виходу з цієї ситуації немає. Думаю, багато хто скористається тим, що місцеві ради зараз, можливо, нелегітимні. Особливо, якщо вони ухвалять рішення щодо земельних питань чи питань, які стосуватимуться бізнес-інтересів певних політичних сил. Незадоволені обов’язково оскаржуватимуть такі рішення. Тому що швидше будуть проведені вибори, то краще.

За прогнозами експертів, найбільш вірогідно, що вибори відбудуться таки 31 жовтня, як цього хоче Партія регіонів. Ймовірно, таке рішення Верховна Рада ухвалить уже наступного сесійного тижня. Щоправда, попри критику юристів, проводити їх, мабуть, доведеться за чинними змінами до Конституції, які передбачають, що голів рад обиратимуть на чотири роки, а депутатів – на п’ять.

Мирослава Іваник, Ірина Залецька

Володимир Квурт,
секретар Львівської міської ради:

– Ситуація, що склалась, очевидно, комусь вигідна, бо у будь-який час можна поставити питання про легітимність місцевої влади. Сьогодні є спроба централізації всієї влади. Легітимність органів місцевого самоврядування має право трактувати лише Конституційний Суд. Відповідні звернення  вже були, поки що нема відповіді. Львівська міська рада чітко сформулювала свою позицію. До проведення наступних виборів треба забезпечити кілька речей: вибори до рад і вибори міських голів мають відбуватися в один час, термін каденції має бути однаковим. Переконаний, що це має бути чотири роки. Також сьогодні існує проблема відірваності депутатів від мешканців. Львів’яни не дуже розуміють, хто саме їх представляє в раді. Вважаю оптимальним для Львова обрання депутатів за відкритими списками. Місто треба розбити на 90 округів, на яких кожна політична сила виставить своїх кандидатів. Таким чином мала б сформуватися рада. Це забезпечить політичну відповідальність і зв’язок з громадськістю. Окрім цього, важливо розробити та впровадити процедуру відкликання депутатів. Головне – вибори треба проводити якнайшвидше.

Мирослав Сеник,
голова Львівської обласної ради:

– Коли вносили зміни до Конституції у кризовий період у кінці 2004-го – на початку 2005 року, то робили це поспіхом. Як наслідок, депутатів обирали на 5 років, а сільських, селищних і міських голів – на 4 роки. Тож повноваження депутатів  більшості рад закінчуються у березні 2011 року. Тому, що стосується  повноважень Львівської обласної ради, то все добре. Але я погоджуюсь з тим, що необхідно дійти до спільного знаменника і проводити вибори депутатів сільських, селищних і міських голів одночасно, щоб не було такого дисонансу. Я підніматиму це питання на засідання Ради регіонів, яке відбудеться  сьогодні  у Львові. На засіданні будуть присутні керівництво держави і голови обласних рад, тож, думаю, це питання буде більш ніж актуальним.

Андрій Садовий,
міський голова Львова:

– Я думаю, що це можна порівняти зі спортсменом, який добіг до фінішу, а йому говорять: “А фініш відсувається», “А на скільки?», “А не знаю». І треба дальше бігти. Я думаю, що вибори будуть у березні 2011 року і буде виправлена та помилка, яку допустили депутати Верховної Ради, коли вони проголосували, що депутати обираються на 5 років, а слово “мери» забули вписати. У нас вийшла правова колізія. І не проводити ж вибори кожного року – окремо для депутатів, окремо для мерів. Тому зараз готується доповнення до законодавства, щоб проголосувати.  І добре було би, щоб власне в тих доповненнях було вписано, що вибори депутатів будуть відбуватися по округах – мажоритарна система, коли є округ і є депутат в міську раду, який близький до виборців, який розуміє проблеми. А не так, як це було на попередніх виборах, коли партії, списки, і прийшли деколи люди, які взагалі не мали розуміння, що таке громада, місцеве самоврядування, їх цікавила тільки партійна складова, а не життя людей. Тому я думаю, ці всі закони будуть виправлені і вибори відбудуться в березні наступного року.