Унаслідок політичних непорозумінь, а також судових воєн президентські вибори-2010, можливо, загострять ситуацію в Україні

Верховна Рада минулого тижня скасувала проект змін до законодавства про вибори Президента. Чинним досі вважається закон, розкритикований не тільки Віктором Ющенком та Венеціанською комісією, а й визнаний таким, що не відповідає нормам Основного Закону в Конституційному Суді. Його влітку спільно ухвалили фракції Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів у парламенті.

Народний депутат Іван Заєць вважає, що чинний закон "не гарантуватиме прозорих виборів, призведе до зловживань і напруги на виборах". "Якщо одна сила думає, що в неї потенціал рейдерів більший, ніж в інших, ви глибоко помиляєтеся. Ви битиметеся між собою, а страждатимуть виборці. Мені дивно, що ламали цю комедію", - заявив Іван Заєць "Українській правді".

Пристрасті нагнітаються і в Секретаріаті Президента. Наприкінці минулого тижня, коментуючи парламентське фіаско нового закону, глава Секретаріату Президента Віра Ульянченко заявила газеті "Україна молода", що Партія регіонів і БЮТ спробують сфальсифікувати результати майбутньої електоральної кампанії.

"У мене складається враження, що дві найбільші політичні сили зроблять усе, аби сфальсифікувати результати волевиявлення, - сказала Віра Ульянченко. - Президент заявив, що його позиція - вибори проходитимуть чесно... А Верховна Рада має зробити свою справу - до виборів ми маємо прийти із законом, який відповідає Конституції і міжнародним нормам".

Натомість міністр юстиції Микола Оніщук налаштований більш оптимістично. Він каже, що положення, визнані Конституційним Судом неконституційними, втратили чинність і не застосовуватимуться. Урядовець не заперечує потреби вдосконалення правил виборчої президентської гри, однак, на його думку, "якщо Верховна Рада не спроможеться повернутися до розгляду цього проекту закону, то вибори мають відбутися. Звісно, що ризики певних зловживань чи спотворень будуть за таких умов більшими... Але за своїми основними показниками і, власне, тими нормами, які містив цей закон, я переконаний, що вибори відбудуться".

Поза тим, не на користь прозорості волевиявлення політики взялися розігрувати карту із пенсійним віком голови Вищого адміністративного суду Олександра Пасенюка. 24 грудня, фактично за два тижні до голосування, спливає термін його повноважень. Отож голова Верховного Суду Василь Онопенко (близький до БЮТ) вимагає достроково звільнити колегу і зовсім не через потребу його виходу на пенсію.

Голова ВС вважає неналежним виконання Олександром Пасенюком своїх посадових повноважень, систематичне порушення ним Конституції та законів України. Також він звертає увагу на схильність Пасенюка до ігнорування вимог законодавства та діяльності у не передбачений законом спосіб. На переконання Онопенка, ситуація в адміністративному судочинстві загрожує негативними наслідками для виборчого процесу з виборів Президента.

Реакція ВАС на закиди Василя Онопенка була миттєвою. Його пресслужба заявила, що "Онопенко зробив спробу перетворити з'ясування стосунків із Вищим адмінсудом і його керівництвом на відкритий політичний конфлікт...

Саме на ВАС покладено обов'язок встановлення результатів народного волевиявлення. А отже, підриваючи авторитет ВАС, пан Онопенко навмисне ставить під сумнів і легітимність виборчого процесу, і його результати".

Нагадаємо, що прізвище Олександра Пасенюка фігурує у кримінальній справі проти екс­голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича. ЗМІ повідомляли, що нинішній в'язень підтвердив чотири епізоди дачі хабарів голові ВАС на загальну суму150 тис. дол. Підозрюючи Пасенюка у зловживаннях, СБУ зверталася до суду з проханням дати дозвіл на перевірку його банківських рахунків.

Однак виглядає, що ситуацію із керівником ВАС загнано у глухий кут. Чіткої законодавчої норми, яка б регламентувала порядок призначення голови ВАС на новий термін, немає. Згідно із законодавством, подання на призначення цієї посадової особи готує голова Верховного Суду України. Водночас норму, яка діяла раніше (згідно із нею, подану кандидатуру затверджує Президент), скасував Конституційний Суд. Отже, за логікою, кандидатуру має затверджувати Рада суддів України, а це не передбачено жодним законом.

Більш конкретним є директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Ця виборча кампанія це ще і боротьба за судову владу. Думаю, що ближче до кінця кампанії вона буде виявлятися більше", - сказав відомий експерт. На його думку, контроль за судами потрібен, щоб "було поле для маневру, щоб можна було щось переграти, мати підстави, щоб сказати, що це не відповідає таким нормам, а це не відповідає таким законам".