Поява в офіційному списку претендентів на президентське крісло кандидата з прізвищем Василь Противсіх таки внесла новизну в змагання за електоральну підтримку "вісімнадцятки" тих, хто не пожалкував 2,5 мільйона гривень застави за участь у боротьбі за перше крісло держави.

Відтак українці нині й справді мають, як здається на перший погляд, з кого обирати. Щобільше, кандидати у Президенти обирають собі псевдо. І вже настає повне сум'яття: хто ж насправді "ВОНА", яка обов'язково "переможе" і "працює" не покладаючи рук, як про це сповіщають численні білборди на кожному повороті. Чи то свинарка Лідія, чи то гламурна Юлія Володимирівна, чи то багатостраждальна Україна. "ВІН", щоправда, наразі один - з ним і "Україна запрацює", і "внуки наші гордими будуть". Саме так каже реклама спікера Володимира Литвина. На довершення театру абсурду (щоб не образились займенники, мабуть) студенти розіграли перед ЦВК сценку, прагнучи зареєструвати кандидата "ВОНО". Виготовлене опудало, щоправда, документів не змогло подати: паспорт, декларація про доходи навіть у нашій країні абсурду наразі бувають лише у живих людей.

Однак перший крок офіційного марафону - реєстрація у ЦВК - здолав лише один Василь Гуменюк, який на цих виборах обрав собі псевдо Противсіх. Цим своїм кроком домігся іще однієї важливої для серйозного кандидата речі - після реєстрації він прокинувся відомим на всю країну. Адже в час високих інформаційних технологій про таку "родзинку" виборчих перегонів повідомили всі інформагентства, радіостанції, телеканали та газети.

У країні, де майже 40 відсотків тих, хто має право голосу, не готові довірити майбутнє цієї держави, жодному з провідних політичних гравців, а кожен шостий наразі не визначився, виборче псевдо Противсіх є справді вдалою технологією.

І байдуже, що у бюлетені є графа "Проти всіх". Принцип появи у списку кандидатів "клонів" не новий. Його ефективно використовують і в Україні багато років поспіль. Боротися з політичними фантомами­однофамільцями доводилося багатьом. Мали з ними справу і Юлія Тимошенко у мажоритарці на Кіровоградщині, і колишній київський мер Олександр Омельченко, на виборах у Черкасах було дві Шульги - Ольга та Юлія.

У Львові "клони" гастролювали у 2002 році. Наприклад, в одному окрузі було одразу три Стецьківих, щоправда, з різними іменами. Тоді Олекса Гудима, Тарас Стецьків та Тарас Чорновіл пропонували навіть за власний кошт організувати теле та радіодебати зі своїми двійниками у прямому ефірі, аби виборці зрозуміли, хто є хто. На тодішніх парламентських виборах в Україні було зареєстровано 123 двійники. "Клонували" і прізвища, і назви політичних об'єднань. Станом на той час "клон"- фізична особа від конкурентів за участь у виборах отримував "гонорар" від тисячі до трьох "зелених".

Головна установка політтехнологів на висуненні однофамільців та Гуменюків­Противсіх робиться на мішень під назвою неуважність, а приманкою у цій ситуації виступає небажання прискіпливо читати довгі документи, якими є бюлетені.

Однак Василь Гуменюк­Противсіх є поєднанням як мінімум двох політтехнологій. Уже згаданої та ролі політикаблазня. Найяскравіші приклади таких: Владімір Жиріновскій та Аляксандр Лукашенка. Вони свідомо обрали цю роль, шокуючи та епатуючи публіку. Психологи цей феномен популярності блазнів пояснюють доволі просто: людина, яка всіляко демонструє свої достоїнства, підноситься над публікою і підсвідомо принижує її. А от блазень, навпаки, такий, як всі, і навіть при цьому кумедний. Цирк же люблять за клоунів. Відтак мішенню впливу політиків­блазнів є потреба виборця у позитивних емоціях, а приманкою - можливість побачити і себе з кращого боку порівняно з ним.

Василь Противсіх всіляко подає себе як кандидат з народу: пережив і головування у колгоспі, і з представниками ЦК КПРС Різдво на рідній Франківщині святкував, і навіть має необхідні правові та економічні знання. Адже встиг і на митниці попрацювати, і біржею покерувати. Щобільше - не боїться порівнювати себе саме з Аляксандром Лукашенкою.

Таким чином, Василь Противсіх ще на етапі старту у виборчій кампанії вирішив три найважливіші для політика завдання: стати відомим, сформувати свій образ та зробити його привабливішим, аніж у конкурентів.

Ірина Вороняк - керівник PRагентства "Колібрі"