Cкандал в "Артеку" перетворюється на лейтмотив майбутньої виборчої кампанії

Сім місяців минуло із часу звернення до міліції матері двох дітей, яких буцімто зґвалтували поблизу "Артеку", але без очевидних на те причин саме цей тиждень став найплодовитішим на заяви щодо тих подій - так, наче до цього часу жодного розслідування й не проводили... Однак добре вже те, що цей інцидент таки став відомим громадськості, проте, поперше, дивно, чому це інформування більше нагадує "чорнуху", а подруге, існує небезпека перетворити справу на чергову заручницю політичних баталій напередодні виборів.

Почалося все із опублікованої пресслужбою Партії регіонів заяви Вадима Колесніченка. Він повідомив, що отримав листа від матері постраждалих і одразу ж після цього "забив тривогу": звернувся до омбудсмена, Генеральної прокуратури та правоохоронних органів; а вже наступного дня у коментарі "Українській правді", Колесніченко сказав, що до інциденту в "Артеку" причетні "56 дорослих людей різного соціального та матеріального рівня" і серед них є чиновники, притягнення до кримінальної відповідальності яких можливе лише за згодою Верховної Ради. "Однак це точно не Президент", - додав він. Зважаючи на ці слова, у списку підозрюваних мали б фігурувати або судді, або нардепи, однак Юрій Луценко висловив здивування щодо причетності депутатів до зґвалтування, оскільки раніше така інформація йому не потрапляла до рук: "У мене особисто викликає певні сумніви вся ця історія, з огляду ось на що: ми сім місяців розслідували справу і маємо одного заарештованого і ще трьох людей, які, ймовірно, причетні до цього... Але за сім місяців ми ні разу не чули ні від кого заяв про причетність депутатів". Що ж до одного підозрюваного, то, за словами головного міліціонера України, це названий батько постраждалих хлопчика та дівчинки, який зараз затриманий ще на чотири місяці. Однак, попри офіційну зваженість, дивує й деяка заплутаність заяв міністра внутрішніх справ: в одному коментарі він говорить про трьох свідків із керівництва "Артеку", які проходять у справі, а в іншому - про трьох людей, які, ймовірно, причетні до неприємного інциденту. Однак це радше наслідок гарячковості коментарів Юрія Віталійовича, за які, до речі, його й хочуть відсторонити від розслідування, позаяк той розголосив подробиці процесу, що отримав "друге дихання" з подачі кількох політиків.

Найімовірніше, заяви самого Колесніченка не набули б такого резонансу, якби водночас з ним не порушив цю тему Григорій Омельченко - саме його "уточнення" найбільше підвищили градус політизації інциденту. Омельченко "згадав" про звернення матері постраждалих, після яких він неодноразово писав до правоохоронних органів, у тому числі й до Президента, та, що важливо, у своїх зверненнях він називав імена тих "п'ятьохшістьох" осіб, які нібито протягом трьох років ґвалтували дітей поблизу табору та знімали порнографічні фільми та фото. Ці імена стали відомими, коли в Інтернеті дивним чином опинилась копія звернення Омельченка до Президента України, щоправда, сам бютівець офіційно так і не "продублював" імена, які вказав у зверненні. Та незважаючи на відсутність офіційної інформації щодо підозрюваних та презумпцію невинності (хоч і про це нема ще чого говорити, адже обвинувачень не було), шквал інвектив уже посипався на кількох бютівців. Як наслідок, Омельченко - покинув лави "Батьківщини", бо не може миритися "з тими ганебними речами, які відбуваються у партії"; Віктор Уколов, один із трьох "передчасно обвинувачених" бютівців (і, до речі, один із головних піарщиків у БЮТ), припинив свою роботу в штабі прем'єрки на період виборів, бо не хоче, щоб "заплямована їхньою (вочевидь, регіоналів - "Пошта") брехнею репутація, псувала реноме мого кандидата у Президенти"; інші ж два згадані Омельченком бютівці говорять, про політтехнологію та меркантильні розрахунки матері постраждалих. І чи не найгірший наслідок, всесвітньо відомий табір для дітей став фігурантом жахливого процесу, а це вже впливатиме на репутацію "всесоюзної здравниці".

Зважаючи на те, що справу розслідують уже сім місяців, а такий резонанс виник лише зараз, за кілька днів до початку виборчої агітації, то версія про брудні технологічні ходи є найбільш очікуваною. Та й встановити правдивість у цій справі як для слідчих, так і для суспільства буде дуже складно. Для слідчих складно, оскільки до коментування розтління неповнолітніх взялися усі кому не лінь; а суспільству, щоб з'ясувати все це, потрібно визначитись, кому вірити, а довіра до більшості владних інституцій уже давно підірвана. Тож у цій ситуації, ймовірно, програє кожен.