Ганна Герман, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, про скандал довкола "недобросовісної реклами", аналогії з Чаушеску і журналістську солідарність

Щонайменше дивним після 2004 року видається рішення Печерського районного суду Києва про заборону "недобросовісної" реклами проти чинного прем'єра. Здавалося б, пережили часи, коли журналісти виходили на вулиці, захищаючи свободу слова та свої права, а від людей ховали злочини влади. Своєрідне дежавю таки сталося. Симптоматично, що напередодні президентських виборів.

- Абсолютно рація за ними. У тій рекламі навіть немає прізвища, а просто написано "Вона", тим не менш, її вже намагаються заборонити. Більше того - що таке недобросовісна реклама і хто даватиме експертний висновок - добросовісна ця реклама чи ні? Я вважаю, що це перший крок до згортання свободи слова в Україні. Якщо журналісти не об'єднаються і не скажуть свого слова і якщо громадськість не контролює таких кроків, це нас далеко заведе. До ще гіршої ситуації, ніж та, яку ми мали при Кучмі. Оскільки навіть Леонід Кучма не міг здогадатися заборонити судом критикувати уряд.

Згадаймо 2004 рік - дуже багато засобів масової інформації критикували уряд Віктора Януковича і писали, що хотіли. Тоді Віктор Янукович жодного разу не подав ні на кого до суду. Хоча друкувалися дуже брудні і нечесні матеріали. А Тимошенко лише за два слова - за те, що було сказано про ріст цін на бензин і цукор, а також про те, що так, як вона працює, то краще б вже відпочивала, - вжила весь адмінресурс у своєму підконт­рольному Печерському суді, заборонила себе критикувати у тому числі і в Інтернеті. Це безпрецедентно в незалежній Україні, такого собі ще ніхто не дозволяв!

Журналісти зараз виступили проти цього. Спілка незалежних журналістів імені В'ячеслава Чорновола сказала, що це дуже схоже до того, що свого часу робив Чаушеску.

- У вашому запитанні вже є відповідь. Ви знаєте, я впізнаю у цих діях Тимошенко невпевненість влади. Якщо влада боїться критики, значить влада боїться народу, значить, влада має чого боятися. Саме так боялася влада при Кучмі, й ми знаємо, чим це закінчилося. Тому той досвід, який всі ми набули тоді, за ці кілька років, досвід життя в умовах свободи преси (хоч вона й обмежується зараз різними способами) і намагання повернути все назад, зробити для одного кандидата комфортні умови, коли одних кандидатів можна критикувати, а інших ні, є безцінним. Чи хоч раз Тимошенко відповіла за свої слова, коли вона безпідставно критикувала будького і обливала брудом? Ніколи! Що відбувається сьогодні? Скільки бруду вона щодня ллє на свого основного конкурента, а його рейтинги ростуть! Про що це свідчить? Про те, що люди вже навчилися жити у відкритому демократичному суспільстві, що люди чекають від влади конструктиву, що влада скаже, як треба зробити, щоб було краще, що влада визнає, що ситуація зараз є поганою, що влада буде говорити з людьми правдивими словами і що влада поважатиме свій народ. Бо не можна вважати людей дурнями і казати, що ми кризу вже перебороли. При цьому Тимошенко забороняє її критикувати, навіть у дуже лагідній і дуже коректній формі, коли не називається її прізвище.

Цей підхід свідчить, що в людини ніколи не було демократії в душі і навіть тоді, коли вона виходила на Майдан з демократичними гаслами, це була форма і спосіб дорватися до влади, не більше.

- Як голова комітету, я зробила відповідні заяви і звернулася до міжнародних організацій - до моніторингового комітету, до організації „Репортери без кордонів". Більше того - ми розглянемо це питання на парламентських слуханнях, які відбудуться 14 жовтня. Я думаю, зробимо все, щоб ніхто з претендентів на президентське крісло, перемігши ці вибори, не мав можливості згорнути демократичні процеси. І це потрібно робити вже зараз, поки ті люди, які мають тоталітарні замашки, зрозуміли, що це в Україні не пройде.

- Бруду буде багато з боку Блоку Юлії Тимошенко і від неї особисто. Про це свідчить і нова практика, коли міністр внутрішніх справ, замість того, щоб ловити злочинців, щодня йде в пресу і називає без суду та слідства людей злочинцями. Але за час перебування при владі він жодного разу не зумів довести своїх слів. Він безкарно очорнює людей. І ще одне зло цієї влади - це адмінресурс, і це теж дуже тривожна ситуація. Людину без суду і слідства втоптують в землю, знищують її репутацію і ніхто за це не відповідає. Вони не шанують закон, вони прийшли до влади на гаслах "закон один для всіх", але насправді діють за законом Франко - "для друзів все, для ворогів - закон".

Але я вірю у високий рівень свідомості українців і вірю, що кожен такий зухвалий, антизаконний випадок відповідно оцінять люди. І вони остаточно з'ясують для себе, хто є хто, і зроблять висновок для виборчих скриньок.