Ростислав Бондаренко, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету та соціально­економічного розвитку Львівської обласної ради, про наповнення бюджету області та поглиблення кризи

На тлі фінансово­економічної кризи у державі ситуація на місцях залишається невідомою - чиновники у столиці здебільшого оперують загальноукраїнськими показниками. Про таємниці бюджетної політики у Львівській області "Пошті" розповів депутат Львівської обласної ради Ростислав Бондаренко. 

- Як виконується бюджет області за підсумками шести місяців цього року?

- За результатами шести місяців податкова виконала план надходжень до бюджету, митниця не виконала. За сім місяців цього року план із доходів виконано на 92,8%, з них 91,4% виконала митниця, 101,1% - податкова.

До державного бюджету на 1 серпня мобілізовано доходів у сумі 3153,3 млн грн, або 92,8% до плану платежів, від яких відраховано дотацію вирівнювання в сумі 1255,5 млн грн, або 98,5% плану на січеньлипень. Зокрема, на 300,6 млн грн, або на 17,5% не забезпечено виконання планових завдань митними органами. Порівняно з відповідним періодом минулого року, надходження до Державного бюджету зменшились на 617,4 млн грн, або на 16,4%.

- Є загальний спад в економіці, зменшення маси імпорту, спад промислового виробництва. Хоча Львівщина непогано виглядає на фоні інших областей. Зараз ввели новий термін - сповільнення падіння ВВП. Тобто якщо на початку року у нас було зменшення ВВП на 30%, то зараз - на 25%.

Перші шість місяців в основному завжди фінансуються лише захищені статті. Фактично до серпня капітальні видатки і все, що не стосується захищених статей, не фінансується. Це пов'язано з тим, що у липні виплачуються дуже великі відпускні працівникам медицини і освіти. На 1 серпня ситуація більш­менш вирівнялася, бо було відставання в освіті. І лише з серпня почнеться фінансування капітальних видатків.

- Програма стабілізації - це фактично друга назва цьогорічного бюджету. У програмі стабілізації, крім напрямків розвитку економіки та елементів впливу адміністрації, держави на розвиток економіки, є також додатки, де розписані об'єкти капітального будівництва, що фінансуються з обласного бюджету, та екологічний фонд, який теж з обласного бюджету фінансує різні проблемні ситуації, пов'язані з екологією.

Основна проблема у нас та сама, що й в Україні загалом, - економічний спад та фінансова криза. Формально середня заробітна плата не падає, але падає купівельна спроможність громадян. Кількість реально зайнятих на виробництві теж падає. За даними соціальних служб, кількість безробітних навіть зменшується, але фактично це відбувається за рахунок того, що люди працюють в режимі неповної зайнятості.

Які є проблеми? Це загальні проблеми як для Львівщини, так і для України - на кожній конкретній території влада має зай­матися своїми проблемами, шукати шляхів їх роз­в'язання, підтримувати людей, які живуть на цій території.

- Влада дає раду настільки успішно, наскільки це можливо в цій ситуації. Влада своїми діями не поглиблює проблеми в області. Новий губернатор і заступники краще розуміють і правильно реагують на економічні процеси, ніж їхні попередники. Неправильно буде вирвати з контексту одну область, коли загалом в Україні немає інвестиційної привабливості у зв'язку з кризою та корупцією на всіх рівнях.

Основна проблема, яка може нас чекати цього року, - це невиконання бюджету. І якщо на захищені статті ще більш­менш гроші знайдуться, бо за цим будуть слідкувати з Києва, то все, що пов'язано з розвитком області, буде фінансуватися за залишковим принципом. На здачу шкіл, об'єктів обласного значення грошей може не бути. Але детальніше це буде видно за підсумком дев'яти місяців - тоді завжди корегується бюджет. Останні десять років його завжди корегували у бік збільшення, жодного разу на зменшення. Побачимо, що буде через дев'ять місяців - можливо, щось додасть Київ. Бачимо, що сьогодні законом України для "Львівводоканалу" виділено вже 190 мільйонів гривень посеред бюджетного року. З цієї суми 100 мільйонів вже на підході, і на підприємстві їх освоюватимуть уже з серпня. Можливо, прийдуть субвенції на вирівнювання тарифів і за рахунок цього буде виконано загальний фонд бюджету.

- Ця угода лише недавно була підписана, у ній закладені майже всі проблеми Львова та області. Угода дозволяє зафіксувати розмір бюджету і розмір витрат, які фінансує уряд. Сьогодні лише дві області мають підписану таку угоду - Донецька і Львівська. І, думаю, до виборів навряд чи ще з якоюсь областю підпишуть подібну угоду.

- Криза до нас прийшла ззовні у зв'язку з глобалізованістю світу. Україна одна з тих держав, які найгірше підготувалися до кризи. Ми пам'ятаємо кілька останніх років, коли все дорожчало: нерухомість, земля - відбувалася шалена капіталізація. І люди звикли, нічого не роблячи, заробляти гроші. Зараз ситуація змінилася кардинально, і, на мою думку, вона буде гіршою, ніж у середині 90х років. Тому що необхідні доходи на сім'ю тоді й зараз кардинально змінилися, і знайти сьогодні додаткові заробітки при тому, що є цілі галузі, у яких прогнозують не спад, а повну зупинку, неможливо. Це всі галузі, які скеровані на споживання фізичних осіб, це будівництво, банківська сфера, яка повністю сьогодні зупинилася і не працює в економіці, більша частина промислових підприємств принаймні на Львівщині зупинилася. І це сталося не тому, що ними погано керують, а тому, що ринки або зникли, або зупинилися, або просто не має грошей і клієнти не мають за що купити продукцію.

До прикладу, у бюджеті Львова заплановано умовно 100 мільйонів у бюджеті розвитку, а виконано сьогодні лише 15%. І буде добре, якщо до бюджету за весь рік надійде хоча б половина із запланованого. А фактично під цей бюджет розвитку заплановані об'єкти - ремонт вулиці Наукової. Це при тому, що бюджет Львова дуже захищений - він збирає оренду з орендарів чи за викуп майна збирає гроші. І є великі ризики. Відповідно, будуть скорочуватися видатки на капітальне будівництво у Львові.

Окрім того, сьогодні підвищуються вимоги до соціальних допомог. Для людей, які стоять на біржі праці, немає роботи. Їх "пхають" за формальними ознаками чи на двірника, чи на вантажника. Медика хочуть перевчити на комп'ютерника, що принципово неможливо. Якщо людина відмовляється, її знімають з біржі. Тобто формально біржа праці виконує свою роботу, але це не дає жодного результату. Люди, які працюють за кордоном, забирають з України туди своїх знайомих. У Євросоюзі теж криза, але не у таких масштабах, як у нас. У середньому падіння ВВП там є менше 1% за перше півріччя цього року. Відтак проблеми будуть нарощуватися, бо люди далі будуть виїжджати за кордон, держава свою функцію ефективно виконувати не може.

У нас ще не найгірший регіон, бо велику частину доходів у нас приносять туристи. Львів - історичне місто, до якого поляки мають інтерес і завжди будуть їздити сюди, незалежно від того, який тут буде стан справ.

Восени прогнозується повна зупинка будівельної галузі. Об'єкти, які сьогодні доробляються, є фактично останніми. Навіть найбільші будівельні компанії у Львівській області не мають роботи. А ресурс буде розподіляти Київ. Умовно, візьмімо аеропорт чи стадіон - тендер проводять зверху чи на місці, приїжджає компанія, залучає субпідрядників, і все. При цьому залучає з погляду коштів, вартості цих робіт, а не соціального навантаження. Будується об'єкт для нас, а ми не можемо його будувати. Тому криза тільки поглиблюється. І бюджет не може всіх нагодувати, його має підживлювати економіка, і з цим велика проблема.

- На рівні уряду запропонований зовсім інший проект бюджетного кодексу, який є незрозумілим з погляду впровадження у життя. У ньому наголос робиться на сільські ради, відтак бюджету обласної ради як такого не буде. Цей кодекс наразі заветований. Він є радше політичним. Якщо ми хочемо, аби самоврядування брало участь у бюджетному процесі, треба передати йому низку повноважень, як це є у всьому світі. А сьогодні з одного боку є обласна рада, а з іншого - виконавча вертикаль, яка майже не рахується з облрадою. У бюджетному процесі депутати мають роль спостерігача. Принаймні так було всі ці роки. Нам дають бюджет за місяць до сесії, кажуть, що його треба затвердити, бо все зупиниться. Сьогодні ми намагаємося змінити цю ситуацію і готувати бюджет разом з адміністрацією. Хоча важко прогнозувати, чим усе це закінчиться, якщо у Верховній Раді приймуть новий бюджетний кодекс, який уже наступного року набуде чинності. Це буде складно виконати. Якщо сьогодні близько 700 бюджетів в Україні, то з наступного року їх може бути вже 12 тисяч. А села є різні - одне село може наповнити свій бюджет - у Львівській області це Пустомитівський район і, може, ще кілька наближених до Трускавця, всі інші села не зможуть цього зробити. То держава має їх дотувати чи як? А яким чином це робити. Коли грошей немає і графіки фінансування не виконуються ніде і ніким, зокрема й Міністерством фінансів.