Андрій Парубій, народний депутат України, про коаліцію, сучасні українсько-російські відносини та про те, якими вони мають бути

Марічка Ільїна

Коаліція та зовнішня політика - теми, які цього тижня були найбільш актуальними в інформаційному просторі України. І, якщо з коаліцією все більш-менш зрозуміло - вона буде жити, незважаючи на вихід окремих депутатів, то російсько-українські відносини, особливо після заяви Держдуми Росії, у якій йдеться про те, що приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) або пришвидшення процесу вступу в Альянс, вважатиметься одностороннім виходом України з Великого договору з Росією, занепокоюють. Про це "Пошта" спілкувалася з головою підкомітету з питань контролю за здійсненням зовнішніх відносин Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Андрієм Парубієм.  

- Як сьогодні почувається коаліція і чи вдалося їй пережити вихід двох депутатів?

 - У вівторок Верховна Рада почала працювати з того, що спікер Арсеній Яценюк оголосив, що жодних підстав говорити про розпуск коаліції нема. Це підтвердило юридичне уп­рав­лін­ня ВРУ. Голова Ради послався на 83 статтю Конституції, в якій сказано, що коаліцію створюють фракції у парламенті, а не окремі депутати. Поки не буде рішення фракцій про вихід з коаліції, більшість існуватиме. Опозиція прийняла цю інформацію без особливої істерики - блокування трибуни не було. На цьому дискусію про розвал коа­ліції закінчено.

- А чи будуть застосовані якісь дисциплінарні заходи щодо двох вихідців з коаліції?

- Згідно з чинним законодавством, імперативний мандат діє лише тоді, коли депутат вийшов з фракції. Тому сьогодні не можна автоматично позбавити їх мандатів. Чи голосуватимуть вони так, як вимагатиме вся фракція, - побачимо з перших голосувань.

- На ваш погляд, призначення Костянтина Грищенка послом України у Росії вплине на відносини двох держав?

- Передусім варто зазначити, що взаємини між Україною та Росією є фактично питанням утвердження української незалежності, бо у всіх останніх кроках російської влади ми бачимо бажання Росії дестабілізувати ситуацію в Україні, беручи до уваги заклики щодо територіальної цілісності України. Ми бачимо процес, коли Росія на всіх фронтах розв'язує проти України війну - і в економічному аспекті, і в інформаційному, і в політичному. У цьому питанні позиція України має відображати не просто позицію держави, яка веде дискусію, а позицію тієї держави, яка сьогодні має робити всі кроки для збереження своєї територіальної цілісності і незалежності. Я переконаний, що найбільш послідовну позицію у цьому аспекті займає Вік­тор Ющенко - і щодо зближення з НАТО, і щодо кадрових призначень. Кандидатура Грищенка - це вибір Президента. Він фахівець у своїй галузі і прихильник вступу України в НАТО. Це - для держави найголовніше. У цьому призначенні не потрібно шукати полі­тичних підтекстів.

- Російсько-україн­ські вза­ємини набули останнім часом надмірної політизації. Заява Держдуми про розірвання Великого договору з Україною - це  реальність чи "страшилка"? Якою має бути відповідь ВРУ на цю заяву?

- Заява Держдуми Росії свід­чить про "букет" комплексів, якими сьогодні живе і російський політикум, і, на жаль, біль­шість російського суспільства. Це свідчить про те, що російська елі­та переживає комплекс меншовартості перед Україною. Бо якщо ми бачимо, що Україна здатна і хоче жити, як незалежна і суверенна держава, яка самостійно будує своє майбутнє, то Росія не може уявити себе без України. Це не дивно, бо за час існування Московського князів­ства і аж до того, коли воно було перейменоване в Росію, фактично Росія живилася українською історією, інтелектом, військовими кадрами, і сьогодні їй видається неможливим втрачати статус колоніальної країни, який був в України у складі Російської ім­перії. Заява Держдуми, яка не­ має жодних підстав, є свід­ченням істерики, що нині вирує в російському політикумі. Натомість українська сторона займає чітку і тверду позицію. Ми підготували відповідь, яка не містить елементів істерики. У цій відповіді ми намагалися не загострити кути, а навпаки - максимально твердо і логічно пояснити Росії, що наше майбутнє ми бачимо лише як самостійної держави і закликаємо Росію припинити будь-які істерики з цього приводу. Сьогодні я вважаю найголовнішим нашим гаслом слова українського класика Миколи Хвильового - "Геть від Москви". Україна більше ніколи не буде у форматі колоніа­льної залежності від Росії.

- Після заяв російської сторони про приєднання України до ПДЧ, запровадження візового режиму між двома країнами, про приналежність Криму до Росії, чи можливі реальні територіальні претензії Росії до України?

- Наскільки мені відомо з інформованих джерел, сьогодні у Росії розроблений поетапний план агресивної політики щодо України. І його перші кроки спрямовані на те, щоб розбалансувати політичну ситуацію у Криму, загалом в Україні, а потім намагатися повторити у Криму той сценарій, який свого часу Росія задіяла в Абхазії та Придніст­ров'ї. Але я переконаний, що поки Президентом України є Віктор Ющенко, всі ці плани Росії розіб'ються об стіну української державності. У цей скрутний момент нам дуже необхідно об'єднатися навколо Президента і допомогти йому у справі захисту україн­ської державності та національної ідентичності. Його величезна робота зі вступу України до НАТО є одним з головних аргументів, які мали б забезпечити твердість кордонів України і недопущення будь-яких територіальних претензій до України. Щодо Кри­му, то я вважаю, що йому треба повернути статус однієї з областей України, бо, на жаль, сьогодні ті тенденції, які відбуваються, свідчать про те, що статус автономії деякі політики трактують надто вільно, і це може призвести до розбалансування у системі державного управління України, яка, згідно з Конституцією, є уні­тарною державою.