– Я багато в чому згоден з усіма експертами, які характеризують Зурабова, як людину, яка буде достойно, грамотно представляти інтереси Російської Федерації в Україні. Без сумніву, що це призначення, якщо воно, звісно, відбудеться, відповідає єдиному принципу – корпоративному. Цей корпоративний принцип не що інше, як команда санкт­петербурзьких політиків, які сьогодні у Росії правлять балом. І сам президент Мєдвєдєв, і прем’єр Путін – вихідці з Петербурга – і призначають на всі головні пости у Москві і в інших регіонах Росії своїх, петербурзьких. У Росії сьогодні править така корпоративна команда, у якій превалюють силовики, вихідці з КДБ, МВС, трохи менше з армії. Щодо особистості самого Зурабова, то він теж зі санкт­петербурзьких. Свого часу був на одній із найважчих посад в уряді тоді, коли Путін був президентом країни. Він був одним із віцепрем’єрів, який курирував усю соціальну сферу країни. Сьогодні він радник президента Мєдвєдєва. Без сумніву, Зурабов дуже сильний і досвідчений менеджер, дуже багата людина. Це два плюси, а мінус у тому, що він погано знає Україну, більше того, я думаю, він її зовсім не знає. Але на моє глибоке переконання, на посаді посла Росії в Україні має бути людина, яка займатиметься не стільки політичними справами типу Константіна Затуліна, а проблемами економічної експансії Росії в Україні. Тому це дуже вдала кандидатура у плані, що Зурабов зможе знайти якісь слабкі місця в українській економіці, фінансах, соціальній сфері, де Росія зможе запропонувати свої послуги, допомогу. Ймовірно, саме економічними засобами Росія впливатиме на політичні процеси в Україні. На відміну від своїх колег, які більше наголошують на ідеологічній складовій призначення Зурабова, я думаю, що тут це дуже сильний хід. Гадаю, що у російському МЗС є багато людей, які увіллються у команду Зурабова. Це посол, який буде набагато сильнішим, ніж Чєрномирдін, тільки тому, що це молода, сильна, вольова людина, яка пройшла велику школу в урядах, і він складе достойну конкуренцію послу США в Україні.