Експерти раніше зазначали, що мовиться про закріплення пропорційної системи, але без уточнення – чи із відкритими списками. Зараз вже ухвалений, трохи поправлений президентом, Виборчий кодекс, у якому прописана пропорційна виборча система із регіональними списками. Це, звичайно, крок уперед, але система складна. До того ж Виборчий кодекс запрацює із 1 грудня 2023 року.

фото: rada.gov.ua

Про ймовірність ще одного розпуску ВРУ публічно заявляв президент Зеленський. І в певний момент, якщо дійде до падіння його рейтингів, а “слуги народу” в парламенті в цьому допомагатимуть, розпуск парламенту президентом може позитивно сприйнятися значною частиною суспільства. Або якщо влада захоче ще раз змінити Виборчий кодекс – що тоді дасть закріплення пропорційної виборчої системи в Конституції без згадки про відкриті списки? В нашому Основному Законі залишиться норма про те, що “порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом”. А закон не так вже й важко змінити.

Що ще цікаво: у попередньо схваленому законопроєкті конституційних змін пропонується доповнити перехідні положення Основного Закону пунктом про те, що після набуття чинності законом про зменшення кількості нардепів парламент продовжить виконувати свої повноваження “до наступних виборів народних депутатів України”. Як це розуміти?

“Таке формулювання не відповідає положенням статті 81 Конституції, яка встановлює, що повноваження народного депутата припиняються в день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Запропоноване формулювання встановлює ризики існування держави без парламенту, що порушує права громадян та не відповідає принципу безперервності діяльності законодавчого органу”, – зазначали експерти ЦППР.

“Згідно зі змінами до Конституції, що нам пропонують, повноваження Верховної Ради тривають до нових виборів. Скажіть, будь ласка, що мається на увазі? До дня голосування чи до дати оголошення результатів? Таке формулювання є загрозою щодо безперервності влади в Україні. У ситуації, в якій перебуває Україна, ми не можемо ризикувати цим положенням. Ми не можемо допускати перервність влади. Ми повинні виконувати статтю 90 Конституції. Конституційний суд наголосив, що проєкт, поданий командою президента, не узгоджується зі статтею 90 Конституції України. Так само ще є інші застереження, які вказав Конституційний суд”, – заявив у вівторок, 4 лютого, нардеп із фракції “Голос” Олег Макаров.

Загалом у цій фракції назвали президентський законопроєкт “неякісним” і відмовилися його підтримати. Як і не підтримали документ фракції “Європейської Солідарності”, “Батьківщини”, депгрупи “За майбутнє” та “Довіра”. Голоси “за” були лише від фракцій “Слуга народу” та “Опозиційної платформи – за життя”, а також низки позафракційних парламентарів. При цьому без сторонньої допомоги президентська монобільшість не впоралася: “слуги народу” дали 197 голосів. Це і загальний результат 236 голосів “за” демонструє, що в цього проєкту конституційних змін небагато шансів на остаточне ухвалення. Як уже зазначалося, потрібна ще одна сесія ВРУ, нинішня триватиме аж до 17 липня. Загалом від того, чи з’являтиметься в інформпросторі повідомлення про те, що Офіс президента намагатиметься якось педалювати остаточне голосування, чи будуть якісь заяви про можливість позачергової сесії, розумітимемо, наскільки “принциповим” є зменшення кількості депутатів для Володимира Зеленського. Чи це просто була гра на публіку, порожня спроба продемонструвати виконання популістських обіцянок? У будь-якому випадку президент зможе зробити “крайнім” парламент і знову виглядати “добрим царем” із “поганими боярами”.

джерело: slovoidilo.ua

При всій необґрунтованості зменшення кількості нардепів, якщо йти цим шляхом, потрібно буде ще виправляти “сирість” президентського законопроєкту. “Конституційний суд України як застереження наголошує, що інші положення Конституції України, зокрема її статей 150, 151, визначають певну кількість народних депутатів України та передбачають право народних депутатів України, щонайменше сорока п’яти, тобто однієї десятої від конституційного складу Верховної Ради України, на звернення до Конституційного суду України з конституційним поданням та конституційним зверненням. Тобто в такому випадку зі зменшенням конституційного складу Верховної Ради України не відбувається домірного зменшення кількості народних депутатів України, унаслідок чого ускладнюється можливість їхнього звернення до Конституційного суду України, що може призвести до обмеження прав і свобод людини та громадянина. Пропоноване законопроєктом положення щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України до трьохсот народних депутатів України повинне розглядатись у взаємозв’язку з тими положеннями Основного Закону України, які визначають певну (конкретну) кількість народних депутатів України. При внесенні таких змін має бути дотримана відповідна домірність та збережена системність усіх положень Конституції України”, – мовиться у висновку КС.

Ще перед оприлюдненням цього висновку на ускладнення доступу нардепів до конституційного судочинства звертали увагу й експерти Центру політико-правових реформ. Тобто президенту і парламентським “слугам народу” ще доведеться попрацювати над цим питанням. Якщо в них справді благі наміри, як вони переконують українців.

Ще одне важливе питання: законопроєкт передбачає вилучення з тексту статті 76 Конституції принципу загального, рівного і прямого виборчого права, що здійснюється шляхом таємного голосування. “Слуги народу” пояснюють це тим, що у статті 71 Основного Закону зазначено: “Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування”. Мовляв, ці дві статті Конституції дублюють одна одну, тому нічого страшного не відбудеться.

Водночас у висновку КС мовиться про те, що в Основному Законі прописаний принцип загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування окремо для виборів президента, парламенту та органів місцевого самоврядування. “Конституційний суд України як застереження констатує, що вилучення з частини першої статті 76 Конституції України положення “на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування” зі збереженням у інших нормах Основного Закону України такого ж положення створить неузгодженість між цими положеннями та може надати можливість відійти від вимог, передбачених у частині першій статті 71 Конституції України, і на законодавчому рівні закріпити будь-які засади виборів народних депутатів України”, – зазначили у КС.

Тобто питань до президентського законопроєкту багато. І одне з них: недопрацювання цього документа – ознака рівня нинішньої президентської команди, демонстрація недосвідченості чи якась стратегія із цілком продуманими кроками? Знову ж таки, подальші дії влади щодо конституційних змін зможуть дати певні відповіді.

Але від самого початку президентської каденції Володимира Зеленського стало зрозумілим, що нинішня влада потайки від суспільства готує законодавчі ініціативи, навіть такі важливі, як конституційні зміни. І мало що збирається пояснювати. Все зводиться до того, що Зеленський отримав на виборах не бачений досі результат, тому йому “просто потрібно довіряти”. Але це шлях до авторитаризму. Вкотре доводиться про це говорити при нинішній владі.

Експерти тим часом закликають владу стати відкритою до суспільства, відкритою до обговорення важливих питань. Зрештою, це те, що Зеленський обіцяв ще до виборів. “Ми не прагнемо говорити про зміни до Конституції лише в опозиції “добре-погано”. Натомість закликаємо владу до діалогу з громадянами. Процес внесення змін до Конституції має бути публічним, і, перш ніж щось змінювати, до нього потрібно долучити громадян. Конституція стосується кожного з нас, цей документ – договір між громадянами та інститутами влади. Як філософ за фахом, скажу: теорія суспільного договору (в нашому випадку – Конституція) – це спільна угода, тому  будь-які зміни необхідно ухвалювати спільно, обговорюючи. Інакше громадяни не будуть дотримуватися установчого документа цієї країни”, – зазначила аналіткиня Інституту “Республіка” Вікторія Орисюк під час публічного форуму “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”, що відбувся 3 лютого в Одесі, інформує сайт ЦППР.