джерело: facebook.com/TransparencyInternationalUkraine

Набули чинності зміни до закону «Про запобігання корупції», які би мали посилити захист викривачів корупції. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зобов’язані створити захищені анонімні канали зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки тощо), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність. Передбачається, що викривач може повідомити про корупційний злочин уповноваженим безпосередньо на роботі (внутрішні канали), у ЗМІ (зовнішні канали) або анонімно НАЗК чи іншим органам (регулярні канали).

Анонімні повідомлення про можливі корупційні правопорушення підлягають перевірці строком не більше 15-ти днів із дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію неможливо, відповідний орган має продовжити строк розгляду повідомлення до 30 днів.

У разі потреби держава повинна забезпечити охорону викривачів корупції та їхнім рідним. Для захисту прав і представництва своїх інтересів викривач може користуватися усіма видами правової допомоги, передбаченої законом «Про безоплатну правову допомогу» або залучити адвоката самостійно.

«Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Викривач, його близькі особи, переведені на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (посаду) у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу», – зазначено у законі.

Вводиться і грошова винагорода для викривачів корупції. На неї можуть претендувати особи, які повідомили про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч разів і більше перевищують розмір прожиткового мінімуму. Розмір винагороди викривачам корупції має становити 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину. Розмір винагороди встановлюється після ухвалення обвинувального вироку суду та не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину. Закон передбачає, що у випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, зокрема інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється рівними частинами між такими викривачами. Право на винагороду не має людина, яка повідомила про порушення у межах угоди у кримінальному провадженні або є співучасником порушення.

Також громадські організації заявлять про необхідність подальших змін законодавства, щоб захистити викривачів не лише корупційних злочинів.

«Важливо ще розширити дефініції «викривач», аби українці, які викривають некорупційні злочини, теж були під захистом держави. Так само, як і ті, хто повідомив суспільно необхідну інформацію з обмеженим доступом, наприклад, державну таємницю», – зазначають у Transparency International Ukraine.

Насправді норми про викривачів корупції були в українському законодавстві і раніше, однак завжди викликали питання щодо захисту осіб, готових повідомляти про відповідні порушення. Чи буде тепер ефективним цей механізм – покаже час. Як і те, чи спрацює світовий досвід щодо винагород викривачам корупції. Але потрібно вчергове зазначити, що всі спроби якось доопрацювати антикорупційне законодавство матимуть мало сенсу до того часу, поки вже створені та вже не такі «нові» антикорупційні правоохоронні органи не можна буде назвати справді незалежними.