Рік, що завершується, змінив політичне життя України. Маємо нових президента, парламент та уряд. Та всі ці «нові обличчя» використовують «старі» для української політики методи роботи.

Впродовж не одного місяця ми чули від цієї влади обіцянки «світлого майбутнього», розвитку економіки та встановлення «народовладдя» в країні. А паралельно з цим спостерігали за тим, як результатами виборів Зеленський і Ко виправдовують усі свої рішення та послідовно впроваджують президентську форму правління в країні, яка де-юре є парламентсько-президентською республікою. Парламент став додатком до Офісу президента, недосвідчені «слуги народу» в «турборежимі» штампують законодавчі рішення, глава держави ставить на ключові посади друзів і розбудовує сильну президентську вертикаль влади.

Чого можна чекати від цієї влади наступного року? «У Зеленського» заявляли про те, що в лютому 2020-го зможуть ухвалити масштабні зміни до Конституції. Це вже традиція для наших президентів – змінювати Основний закон. І Зеленський не став винятком. Ще у вересні Верховна Рада IX скликання направила для висновків у Конституційний суд (КС) сім президентських законопроєктів: №1013 (скасування адвокатської монополії), №1014 (право президента утворювати незалежні регуляторні органи, призначати і звільняти голів ДБР і НАБУ), №1015 (надання народу права законодавчої ініціативи), №1016 (уповноважені Верховної Ради), №1017 (зменшення кількості нардепів до 300), №1027 (позбавлення нардепів мандата за прогули і «кнопкодавство»), №1028 (консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи ВР). Нагадаємо, що процедура ухвалення конституційних змін передбачає три голосування: спочатку потрібні 226 голосів, щоби направити законопроєкт до КС для отримання висновку. Далі, якщо КС визнає законопроєкт таким, що не суперечить Конституції, у першому читанні його мають підтримати також 226 нардепів. Але для остаточного ухвалення потрібна ще одна сесія парламенту та вже 300 голосів.

Змінювати Основний закон нинішня влада збирається, однак уже виникли дуже серйозні проблеми для реалізації всіх намірів президентської команди. КС уже дослідив усі згадані сім законопроєктів і деякі «забракував». Зокрема, КС вирішив, що положення законопроєкту про розширення повноважень президента щодо утворення ним незалежних регуляторних органів і призначення та звільнення керівників НАБУ і ДБР є частково неконституційними. «Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у висновку КС.

І це цікаво навіть з огляду на те, що попередній президент Петро Порошенко призначав голів НАБУ та ДБР (фактично затверджував вибір конкурсних комісій), але в Конституції такі повноваження глави держави не були передбачені, і Зеленський зараз захотів їх отримати.

КС вирішив, що це суперечить Основному закону. Цікаве й те, що у цьому випадку президентська команда вирішила не закони приводити у відповідність до Конституції, а навпаки. Понад те, 3 грудня нардепи ухвалили зміни до закону про ДБР (Володимир Зеленський уже підписав цей документ), відповідно до яких, серед іншого передбачалося, що директора ДБР призначатиме президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра (згідно з попередньою редакцією, президент призначає директора ДБР за поданням голови уряду відповідно до рішення конкурсної комісії). Тож виходить, що тепер і цей закон, який також передбачає звільнення нинішнього керівництва ДБР, потрібно ще раз переписувати…

Також 26 грудня стало відомо, що КС визнав неконституційним президентський законопроєкт, який передбачав позбавлення нардепів мандата за прогули і «кнопкодавство». Ідея, закладена в законопроєкті, начебто популярна в суспільстві, але потрібно розуміти, що може бути багато маніпуляцій з боку нинішньої влади.

Ми розглянули лише кілька нюансів, які гальмують наміри Зеленського щодо переписування Основного закону, але навіть у питаннях, які підтримав КС, також не все гладко. До прикладу, КС визнав конституційним законопроєкт про «законодавчу ініціативу народу», але водночас висловив зауваження про необхідність конкретики. «Відповідно до частини другої статті 5 Конституції України, народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, тому його не може бути визначено суб’єктом законодавчої ініціативи без встановлення в Конституції України відповідної кількості громадян України, які мають право голосу», – мовиться в рішенні КС.

Тому або «у Зеленського» підготують «нормальний» законопроєкт, або всі відповідні обіцянки просто залишаться в минулому. Існує, звичайно, ще й варіант, коли відповідні конституційні зміни таки будуть ухвалені та використовуватимуться лише для того, щоби не просто усунути парламентську опозицію від ухвалення законів, а «перекрити їй кисень» уже на етапі підготовки законодавчих ініціатив.

Також не можна забувати про те, що вже після «нормандського саміту» в Парижі президент Зеленський вніс до парламенту проєкт конституційних змін щодо децентралізації. В цьому документі немає згадок про особливий статус Донбасу, але прописана можливість для того, щоби проста парламентська більшість (226 голосів) могла ухвалювати рішення про надання спеціального правового статусу будь-якій адміністративно-територіальній одиниці. До того ж згаданий проєкт конституційних змін фактично суперечить ідеї децентралізації та передбачає посилення впливу префектів (вони мали б прийти на зміну головам держадміністрацій) на органи місцевого самоврядування. Парламент не встиг цього року направити цей законопроєкт до КС.

фото: president.gov.ua

У квітні 2020-го може відбутися ще один «нормандський саміт». Принаймні так собі запланували Макрон, Меркель, Зеленський та Путін 9 грудня цього року. Французький президент також заявляв про те, що до моменту наступних їхніх перемовин мають бути створені передумови для місцевих виборів на Донбасі. Це звучить фантастично…

Низка експертів узагалі сумніваються в тому, що наступна зустріч «нормандської четвірки» зможе швидко відбутися. «Не виключаю, що де-факто команда Зеленського повернеться до лінії, яку проводив Порошенко, і позиція команди щодо виборів та особливого статусу ставатиме щораз жорсткішою. Я пам’ятаю, як на Київ тиснули в 2015-ому, на початку 2016-го і як Порошенко разом із депутатами пояснювали, що не можуть піти на запропоноване, оскільки немає більшості в парламенті і проти виступає громадська думка. Так усе й зависло. Не виключаю, що зараз буде те ж саме», – зазначив професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучерева Олексій Гарань в блозі на сайті Новое время після паризького «нормандського саміту».

Про «підводні камені» проєкту конституційних змін щодо децентралізації ми вже згадали. Також потрібно зазначити, що парламент до кінця 2020 року продовжив дію «мертвого» закону про особливий статус Донбасу, але водночас «слуги народу» заявляють, що у 2020-ому ще змінюватимуть цей закон чи ухвалять новий йому на заміну. Яким він буде? Оце вже дуже важливе питання.

«Для того, щоб ми не просто зустрілися, а пропустили деякі непотрібні для нас моменти і вийшли на такі реальні рішення, нам необхідно виконати певне домашнє завдання, яке ми й так збиралися зробити: узгодити легальні рамки всіх наших домовленостей. І це чотири закони, про які говорив президент України. Це і питання амністії, і питання проведення виборів, і питання особливого статусу – всі ці питання повинні бути вирішені... Сподіваюся, що в квітні, не обов’язково 9 квітня – рівно чотири місяці, але ми готуємося на квітень», – заявив 13 грудня в ефірі телеканалу «Інтер» міністр закордонних справ Вадим Пристайко щодо підготовки до наступного «нормандського саміту».

У 2020-ому виборів не уникнути. На осінь в Україні заплановані місцеві вибори. Нинішня влада вже заявляла про їх можливе прискорення, однак поки говоримо саме про осінь.

Також не можна виключати ймовірності проведення дочасних парламентських виборів. У «слуг народу», які мають монобільшість у Верховній Раді, дедалі очевиднішими стають протистояння між різними групами впливу всередині президентської фракції. Уже були провали в голосуваннях, уже були виключення з фракції. Політичні експерти ще перед цьогорічними достроковими парламентськими виборами попереджали: в зібраній нашвидкуруч політсилі з людей, далеких від політики, і людей, які представляють інтереси різних впливових політичних гравців, монолітності не може бути. Вже й Зеленський заявляв про те, що якщо парламентські «слуги народу» почнуть «їсти один одного», то він розпустить і цю Раду. Зрештою, усім зрозуміло, що президент може зробити з парламенту «жертву», щоби зберегти свій рейтинг підтримки серед українців.

«Хочу зазначити, що імунітет парламенту закінчується 29 серпня 2020 року. Тобто після будь-яких позачергових виборів президент не має права розпускати Верховну Раду впродовж року. Але цей рік закінчується 29 серпня, що не виключає високої ймовірності організації позачергової парламентської кампанії в світлі того, що коаліції у нас як такої не існує, і це все дуже добре розуміють», – заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час пресконференції 26 грудня.

Також потрібно зазначити, що імунітет уряду від відставки завершиться 4 жовтня 2020-го. Хоча серед експертів можна почути думки про те, що зміна складу Кабміну може відбутися набагато швидше.

Зрештою, у 2020-ому на нас чекає продовження експериментів від нової влади. І цьогорічні резонансні питання турбуватимуть суспільство й у наступному році. Зокрема, триває дуже дивна історія з фігурантами «справи Шеремета», яких влада вже ледь не призначила винними у вбивстві журналіста.

В січні профільний парламентський комітет має завершити підготовку до другого читання законопроєкту, що може відкрити в Україні ринок земель сільськогосподарського призначення. І ще не відомо, коли дійде до голосування у сесійній залі.

«Переважна більшість українців проти продажу землі. Крім того, є політичні сили, які максимально мобілізовуватимуть людей на мітинги. Найімовірніше, під тиском протестів влада піде на компроміси. Земельну реформу зроблять щонайм’якшою», – такий прогноз у ефірі «24 каналу» зробила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерева Ірина Бекешкіна.