Олександр Скіпальський, генерал-лейтенант, екс-начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони, про загрозу національній безпеці та безпорадність політиків

Олександр Скіпальський людина з багаторічним досвідом роботи у сфері оборони та без­пеки. Дивлячись на те, що сьогодні відбувається в Україні, Скіпальський вважає, що до вла­ди мають прийти люди військові, аби навести лад у державі. Про свої міркування щодо кризи, її впливу на нацбезпеку він поділився з "Поштою".

- Зважаючи на кризу і її наслідки, які відбиваються і на війську, і на спецслужбах, і на правоохоронній системі, які загрози є національній безпеці України?

- Я дуже стурбований, бо криза такого глобального масштабу завжди призводить до великих геополітичних зрушень. Ніхто не знає, як світ впорається з цією кризою.

Дуже багато людей, довірившись недосконалій системі, сьогодні стали заручниками як кредитної заборгованості, так і порятунку накопичених своїх грошей, депозитних. Країна може багато втратити, крім того, що на фоні економічної кризи є ще й політична криза, яка може перетворитися у державну, кризу існування України.

- Сьогодні є передумови для сепаратизму у державі?

- На жаль, зараз лунають голоси і знаходяться фахівці, які створюють проекти десуверенізації України. Я про це сьогодні свідомо говорю, аби привернути увагу громадськості до надзвичайно низького рівня національної безпеки України, оборонної безпеки. Нас підводять до такої думки, щоб ми на все це дивилися очима незацікавленої людини - мовляв, мені це все набридло. І так хочуть принизити роль патріотизму.

- Останнім часом політики звикли стверджувати, що за тими чи іншими подіями в Україні видно "руку Кремля" або "руку Вашингтона". Наскіль­ки сильні сьогодні в Україні зов­нішні впливи, бо навколо нашої держави відбуваються конф­лікти, зокрема у Грузії та Молдавії.

- Безумовно, ми живемо у глобальному світі і ті принципи, які сповідуємо (йдеться про європейську інтеграцію), зобов'язують нас усе більше і більше відкриватися. І це правильно. Але разом з тим, що ми більше зусиль прикладаємо для європейської інтеграції, ми не повинні бездумно роздягатися догола і бути доступними й уразливими з погляду власної безпеки. Навколо нас на тлі кризових подій загострюються події, відбуваються соці­альні потрясіння. Сьогодні в Угорщині мирна демонстрація перетворилася у бійню з правоохоронцями, недавно спалахнув вогонь у сусідній Молдавії, поряд Придністров'я. Проблеми економічного характеру є у всіх державах. І безумовно, провадиться певна по­літика і проти українського єв­роінтеграційного прагнення з боку Росії. Наприклад, Дмітрій Мєдвєдєв, президент Російської Федерації, на нараді у ФСБ подякував її співробітникам за активну роботу з протидії вступу України і Грузії у НАТО. Це нонсенс з погляду навіть міжнародного права - відкрита оцінка того, що спецслужби іншої держави перешкоджають нам здійснювати свою політику. Виникає запитання: чи бачили ви реакцію українських владних інститутів на це? Ні! А для чого тоді ми платимо гроші нашій розвідці, навіщо витрачаємо кошти на СБУ. Наприклад, у Латвії скоротили службу аналізу (це проміжна структура між спецслужбою і Радою безпеки) з ціллю економії кош­тів. Я думаю, нашому уряду треба не підвищувати тарифи на газ, електроенергію, прикриваючись різницею між бідними і багатими, бо все одно платити будуть бідні і бідні будуть біднішати, а багаті збагачуватимуться. То, можливо, нам краще подивитися, чи є потреба у такій кількості мілі­ціо­нерів, служби охорони, які неефективно працюють. Там треба реформу робити, а не кричати, що ми скоротили 20 генеральських посад і це вже тріумф. Ви поясніть суспільству, як російська ФСБ здобула перемогу у протистоянні, бо я не бачив ніяких протидій українських спецслужб.

- Що потрібно зробити полі­тикам, аби виправити ситуацію у країні?

- Політики нічого не зроблять, вони себе вже дискредитували. Вони забули, що їм владу дав народ, і сьогодні народ повинен у всеукраїнському масштабі замінити політиків і верхівку влади. А влада має усвідомити, що вона працює для народу, а не проти нього. Я не вірю у спроможність політиків щось зробити і вірю у мудрість народу, який на наступних виборах обере собі достойного президента із військових. Це моє кредо, і ми маємо таких кандидатів. Серед них розглядається і моє прізвище. Також треба обрати депутатів, які будуть не водіями, не охоронцями, а дійсними представниками людей і будуть піклуватися про людей.