Від сьогоднішнього дня, 24 червня, і на період збирання врожаю на Донбасі мало б встановитися тимчасове так зване хлібне перемир’я. Принаймні прес-секретар представника України в Тристоронній контактній групі, другого президента України Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомляла, що 21 червня у Мінську про це домовились.

Окрім того, штаб АТО звернувся до Спільного центу з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін із пропозицією, щоб режим тиші працював із восьмої ранку 24 червня і до півночі 26 червня. Для того, щоб у школах на прифронтових територіях спокійно пройшли випускні вечори. Це назвали “освітнім днем тиші”. Пропозиції є, начебто домовленості також є, але “перемир’я” оголошувалась вже не раз, а російсько-терористичні сили якщо й зменшували на деякий час інтенсивність обстрілів, то повної тиші ще ніколи не дотримувались при усіх попередніх домовленостях. Тому і зараз дуже мало надій на те, що ворог повністю заспокоїться і не стрілятиме, до того ж, аж до кінця літа.

Тим часом, як уже писала “Пошта”, в Україні готується якийсь законопроект про повернення Донбасу, що передбачатиме визнання частини Донбасу тимчасово окупованою територією, а також офіційне завершення АТО з одночасним розширенням повноважень Президента щодо використання армії й можливістю оголосити воєнний стан на окремих територіях без обмежень громадських прав і свобод на всій території країни. Принаймні, приблизно така загальна попередня концепція документа спливає впродовж останнього тижня в інформпросторі й про це говорять політики та експерти. Нагадаємо, спікер ВРУ Андрій Парубій заявляв, що законопроект буде компромісом між прихильниками та противниками воєнного стану, “коли немає обмежень демократичних процедур і одночасно законодавчо дозволено і регламентовано використання всіх військових підрозділів”.

Також нагадаємо, що за тією ж інформацією, що “зливалась” у ЗМІ від представників влади, частину Донбасу, хоч і буде визнана тимчасово окупованою, але Росію окупантом наша влада офіційно не назве. “Ви розумієте, що якщо ми в законі напишемо, що окупант Росія, і потім оголосимо там воєнний стан, то фактично оголосимо війну РФ. А це нам ні до чого. Там же регулярної російської армії офіційно “немає”, а будуть просто “окупанти”, від яких ми зможемо звільнити свою територію”, – так Українська правда передавала пояснення неназваного нардепа від коаліційної фракції “Народний фронт”, причетного до розробки відповідного законопроекту.

Така собі гібридна відповідь на гібридну війну, яку проти нас розв’язав Путін. Що означатиме ухвалення такого закону (а ще достеменно невідомо, коли взагалі наш парламент зможе взятись за розгляд законопроекту, який за словами одних політиків уже майже готовий, за словами інших – поки обговорюється лише загальна концепція)?

“Хочу заспокоїти всіх: ухвалення цього закону не означає, що наступного дня Україна почне повномасштабну війну із застосуванням авіації і ракетних видів озброєння. В преамбулі цього законопроекту чітко прописана прихильність до мирного вирішення цієї проблеми і послідовність мінським угодам”, – заявив цього тижня в ефірі каналу “1+1” заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Своєю чергою нардеп від “Народного фронту” Сергій Висоцький в ефірі різних ЗМІ розповідав про те, що закон про повернення Донбасу із визнанням окупації (хоч офіційно і без окупанта) потрібен для уникання конфліктів усередині українського суспільства. А ще говорив про те, що не обов’язково на Донбасі буде введено воєнний стан, бо насправді може бути особливий правовий режим, який прирівняють до воєнного стану.

Переформатування АТО означатиме, що замість операції під керівництвом СБУ буде військова операція під керівництвом військових, Єдиного оперативного центру, що напряму підпорядковуватиметься Президенту. “Жодних слів про вибори на окупованих територіях, ніяких слів про амністію там немає. Статус окупованих територій нам потрібен саме для того, щоб ніхто, зокрема й Росія, російські маріонетки в Україні, їхня “п’ята колона” у Верховній Раді, щоб вони не змогли маніпулювати цими поняттями, як амністія, як вибори, не могли запропонувати”, – говорив Висоцький цього тижня в ефірі “5 каналу”.

Звичайно, зміна “вивіски” АТО може призвести і до якоїсь військової операції щодо звільнення Донбасу. Та тут мали б враховуватись безліч чинників і такий, що навіть незважаючи на те, що офіційно Кремль не визнає присутність своїх військ на нашій території, все таки російські кадрові “іхтамнєти” разом із російськими бойовиками на Донбасі є від 2014-го.

Президент Петро Порошенко продовжує говорити про дипломатичні шляхи вирішення конфлікту і вже зазначав, що новий законопроект потрібен для реінтеграції Донбасу. Тут треба зазначити, що у цьому документі має бути відсилання на мінські домовленості (фактично перша згадка на рівні українського законодавства про “Мінськ”, якщо зрештою законопроект ухвалять у нашому парламенті). Мінський процес, попри усі зустрічі і домовленості про нові “перемир’я”, вже давно у “глухому куті”. Як і “нормандський формат”. Треба нагадати, що востаннє лідери України, Росії, Німеччини та Франції збирались на перемовини не по телефону у жовтні минулого року. І тоді, до речі, начебто домовились про те, що до кінця 2016-го потрібно розробити “дорожню карту” імплементації усіх мінських угод (протокол від 5 вересня 2014-го, меморандум від 19 вересня 2014-го і комплекс заходів від 12 лютого 2015-го). Ніякої “дорожньої карти” немає досі. Росія загальмувала цей процес і продовжує відстоювати те, що Україна спершу має піти на політичні поступки, як то вибори на Донбасі, особливий статус, амністія для бойовиків.

В принципі, новий законопроект про повернення Донбасу міг би стати офіційно затвердженою парламентом українською “дорожньою картою”. Офіційно в нашому МЗС заявляють про те, що такий законопроект не вплине на мінський процес.

Не мав би вплинути, бо ми з нього не виходимо. Принаймні першими. І Президент Порошенко також заявив, що немає потреби змінювати мінський та нормандський формат, водночас зауваживши, що активніше залучення США до нормандського формату обговорювалось. Та наша влада повинна продемонструвати  чітку позицію, щодо того, як планує діяти далі і законопроект про повернення Донбасу мав би стати основою цієї стратегії. Дивує лише, чому аж на четвертому році війни…

Зараз триває таке собі світове турне нашого гаранта. Він вже здійснив робочий візит до США, де зустрівся із представниками тамтешньої нової Адміністрації, поговорив з главою Білого дому Дональдом Трампом. Після цього було багато різних заяв про те, що США й надалі будуть нашим стратегічним партнером, і що буде розширена військово-технічна співпраця двох країн. Конкретики одразу після перемовин було небагато.

Та от голова комітету у справах збройних сил Палати представників Конгресу США, республіканець Мек Торнберрі, як повідомляє УНІАН із посиланням на The Hill, заявив, що у них є намір передбачити надання  військової допомоги Україні у законопроекті про виділення коштів на 2018 фінансовий рік американському міністерству оборони. І в цьому законопроекті мав би бути і “заклик до адміністрації Трампа надати летальне озброєння, щоб українці могли захищати себе від агресії зі сходу”. Що з цього зрештою вийде – побачимо. США наш партнер, питання в тому чи особисто президент Трамп таким стане.

Мало сумнівів у тому, що у Вашингтоні українська делегація обговорювала з американцями принаймні концепцію майбутнього законопроекту про повернення Донбасу. Хоч віце-спікер Ірина Геращенко, яка була в українській делегації, і заявляла, що цього не відбувалось, в адміністрації Порошенка зробили іншу заяву. “Деякі елементи цього законопроекту були в центрі уваги переговорного процесу з американською стороною оскільки основою майбутнього законопроекту є, звичайно, мінські домовленості і ключове – це виконання Росією умов з безпеки”, – заявив заступник голови АП Костянтин Єлісєєв в ефірі каналу 1+1.

Після Вашингтона Порошенко полетів до Брюсселя. До речі, й це важливо: ЄС ще на півроку (до 31 січня 2018-го) продовжив дію економічних санкцій проти Росії. “Погоджено. ЕС продовжить економічні санкції проти Росії через відсутність виконання мінських домовленостей”, – написав у Twitter президент Європейської Ради Дональд Туск. Це було зроблено після звітів німецького канцлера Ангели Меркель та нового французького президента Еммануеля Макрона щодо стану виконання мінських домовленостей.

Порошенко у Брюсселі зустрічався з низкою європейських лідерів, зокрема, і з Меркель. А 26 червня у Парижі також ще проведе  перемовини з Макроном. І це відбудеться перед телефонними перемовинами у форматі “нормандської четвірки” (Порошенко, Путін, Меркель, Макрон), що мають пройти наступного тижня.

“Це надзвичайно важливі тижні для України та Європи. Ми схрещуємо пальці за мир на сході моєї країни”, – завив Петро Порошенко у Брюсселі, повідомляє Європейська правда.

Звичайно, сподіватись якогось прориву від телефонної розмови навряд чи варто. Але це будуть перші перемовини “нормандської четвірки” у новому складі, адже Францію замість Олланда вперше представлятиме Макрон. І він, до речі, вже дав зрозуміти, що прагне активізувати нормандський формат і провести повноцінні перемовини чотирьох лідерів цього літа.

“Наступна зустріч уже в рамках “нормандської четвірки” була б черговим важливим елементом формування українсько-західної коаліції. Для всіх адекватних політиків на Заході, а Макрон, безумовно, до них належить, є очевидним, що причиною так званої української кризи є агресія Росії проти України. Отже, почути від Путіна його традиційне “а мы тут не стояли” буде для Макрона стимулом вживати певних заходів. Бо якщо Олланд ще якось терпів цю брехню на найвищому рівні, чим Путін займається останні роки, то Макрон цього терпіти не буде. Отже, Путіну доведеться в черговий раз засвітитися в ролі брехуна. Але йому також доведеться потім відчути, що не всі погоджуються з роллю тих, кому цю брехню нав’язують”, – зазначає в блозі на сайті “Новое время” український дипломат, екс-глава МЗС Володимир Огризко.