Український Президент Петро Порошенко поговорив із американським лідером Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. І це перша їхня особиста зустріч, яка хоч і анонсувалась вже не один місяць, але інтрига щодо того коли вона таки відбудеться зберігалась фактично до останнього моменту.

“Порядок денний був дуже широкий. Я повністю задоволений результатами переговорів і дуже вдячний і Президенту Трампу і віце-президенту Пенсу і тим міністрам, з якими відбулися зустрічі, за дуже тверду позицію підтримки нашої держави. На сьогоднішній день Сполучені Штати приймають додаткові санкції практично кожен день, і я бачу позицію США як твердого надійного стратегічного партнера України. Окремо було відзначено нашу співпрацю у військово-технічному напрямку. Ми більш детально будемо обговорювати це з міністром оборони Сполучених Штатів Меттісом, однак Президент Трамп дав чіткі доручення для того, щоб ми розширили нашу співпрацю”, – заявив Порошенко на брифінгу після зустрічі із Трампом 20 червня.

Із пресою український Президент спілкувався сам, спільної прес-конференції президентів не було, формат зустрічі цього не передбачав. Тому західні й українські ЗМІ та експерти і до, і після зустрічі продовжували “мудрувати” над тим, а чи цей формат був такий як треба, чи не була це лише коротка розмова Трампа з Порошенком заради фотозйомки. Американське інформагентство Associated Press, а разом із ним й низка інших тамтешніх ЗМІ навіть змінювали заголовки та тексти своїх статей, описуючи цю зустріч. Зрештою зійшлися на тому, що зустріч мала більше значення, аніж фотографування двох президентів разом.

“Це велика честь зустрітися сьогодні з президентом Порошенком, президентом України – місця, в справи якого ми всі дуже сильно залучені, ви це бачите, і про це всі читають. Ми мали дуже-дуже хорошу дискусію і досягнуто значного прогресу”, – про це говорив вже сам Трамп, вітаючи Порошенка в Овальному кабінеті, передає Європейська правда.

Загалом говорити зараз про те, що зустріч Порошенка з Трампом, та ще й до того, як глава Білого дому особисто зустрінеться з господарем Кремля Путіним, є нашою величезною перемогою – поки зарано. Так само не можна й зовсім знецінювати цей американський вояж українського гаранта. Так, Трамп не говорив про російську агресію. Речник Білого дому зрештою, відповідаючи на запитання журналістів на щоденному брифінгу у Вашингтоні заявив про те, що адміністрація президента США вважає Росію агресором і очікує виведення російських військ зі сходу України.

Порошенко познайомився особисто з Трампом. Ще краще він встиг познайомитись із іншими представниками нинішньої американської адміністрації, зокрема із віце-президентом Майком Пенсом та главою Пентагону Джимом Меттісом. Відомо, що вони підтримують Україну і зараз, принаймні своїми заявами, це підтвердили.

Що ж зрештою вийде із всього цього американського вояжу Порошенка? Насправді, попри усі офіційні заяви без конкретики ми нічого не побачимо поки не дійде до якихось реальних кроків у перезавантаженні україно-американських відносин. Саме на тому, що американці вбачають необхідність у такому перезавантаженні акцентує увагу український політтехнолог, співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець. На момент візиту Порошенка до США Березовець разом із низкою інших експертів вже перебував у Вашингтоні і на своїй сторінці у Facebook писав про те, що формат коротких перемовин є типовим для Трампа, який взагалі не переймається дипломатичним етикетом. Але важливо, що зустріч в Овальному кабінеті означала найвищий статус перемовин.

“Зовнішня політика – основна сфера діяльності віце-президента Майка Пенса, який тримається в тіні, мало говорить, але працює чимало. Він доклав зусиль для організації візиту. Саме зусиллями Пенса зустріч в форматі drop-in (коротка зустріч до 10 хвилин) пройшла в повноцінному форматі переговорів в Овальному кабінеті… За підсумками переговорів. Чого хочуть американці, який їхній порядок денний? Американці хочуть перезавантаження відносин між Києвом і Вашингтоном. Спадщина Обами має бути забутою, перегорнута сторінка з втручанням українських політиків в американські вибори… Крім того, американці хочуть бачити нове політичне лідерство. Йдеться про те, що американці не задоволені якістю української держслужби, тими людьми, які сьогодні знаходяться в уряді. Повинні з’явитися нові, професійні, не корумповані люди, в першу чергу – в урядових структурах. При цьому американці не називають якісь конкретні прізвища. Боротьба з корупцією мало цікавить адміністрацію Трампа. Це порядок денний Держдепу, де, як і раніше, зберігається команда Обами… Про позитивні моменти зустрічі: вдалося домовитися про розширення співпраці у військово-технічній сфері… Конкретики не було, але оскільки тут є Муженко, начальник Генштабу, можна припустити, що Україна може отримати так звану легку летальну зброю. Таке рішення лобіюють і міністр оборони Меттіс і радник МакМастер. В адміністрації сьогодні є досить велика група чиновників вищого рівня, яка відстоює інтереси України. Меттіс, МакМастер, Пенс – це наші головні союзники. Хто нас не підтримує? Стів Беннон – радник президента. Також є проблема з Джаредом Кушнером – зятем президента. Кушнер не те що не підтримує нас, він далекий від цього питання і не помічає Україну. Вона його не цікавить. Якщо вдасться заручитися підтримкою Кушнера – це може змінити баланс у Вашингтоні”, – зазначив Березовець у блозі на сайті “Новое время”.

фото: reuters

Загалом же зараз багато експертів продовжують наполягати на тому, що на відміну від своїх радників Трамп особисту позицію щодо України ще не виробив. Так, нинішня американська адміністрація публічно продемонструвала, що без врахування позиції України якихось домовленостей із Путіним не буде. При цьому, цілком можливо, що на тлі скандалів про зв’язки деяких представників команди Трампа із Кремлем, для глави Білого дому зустріч із Порошенком була не менш важливою ніж для українського гаранта. Так, наша влада отримала змогу свою позицію презентувати і мала б вкластись у той формат перемовин, який зрештою був.

“Як на мене, головне питання, на яке важливо було отримати відповідь Україні у Білому Домі під час візиту Порошенка, полягало в наступному: американський президент вважає себе лише вимушеним арбітром у конфлікті Росії з Україною, чи може бути й нашим послідовним адвокатом? Йдеться саме про американського президента… З американським президентом це питання, на жаль, поки що залишається відкритим. І хоча сам Трамп ще під час першої телефонної розмови з українським президентом попросив останнього розповісти йому про агресію (“tell me about agression”), ризикну припустити, що визнавати дії Росії агресією – ще не означає підтримувати Україну у цьому конфлікті. Насправді, як би парадоксально це не звучало, результати візиту Порошенка у площині врегулювання конфлікту з Росією, будуть зрозумілішими не після повернення Порошенка з Вашингтона, а після завершення зустрічі Трампа з Путіним у Гамбурзі за кілька тижнів. Саме тоді стане більш ясно, на якого Трампа ми можемо розраховувати надалі – незалежного арбітра між агресором і жертвою, чи адвоката жертви”, – пише у блозі на Українській правді директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

Тим часом Президент Порошенко в інтерв’ю американському каналу Fox News заявив, що Трамп може допомогти принести мир в Україну.

Звичайно, молитись на американського президента не треба. Але усім зрозуміло, що без США (незалежно від того чи офіційно вони долучаться до  перемовин) вирішити щось на перемовинах з Путіним неможливо.

І представники американської влади, і Президент Порошенко у Вашингтоні заявляли про те, що не можна відмовлятись від мінських домовленостей. І поки Росія їх не виконуватиме, санкції проти неї ніхто не послаблюватиме. США зараз навіть розширюють санкції, але все там насправді не так просто. Що цікаво, ще минулого тижня Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявляв про те, що Україна та Росія можуть домовлятись і поза рамками мінських домовленостей. Він говорив, про якусь можливу нову  угоду, “яка б дозволила досягти цілей Мінська”. Речниця Держдепу Хізер Ноєрт вже спробувала пояснити заяву Тіллерсона. Загалом вона зазначила, що США залишаються відданими мінським домовленостям, навіть за умов, що вони не є частиною цього процесу, але хочуть бачити прогрес у їх виконанні. І також повторила: якщо буде якась нова угода, інший формат, що приведе до результатів, то США можуть це підтримати.

Але тут треба розуміти, що насправді в України, Росії, Заходу різні бачення мети “Мінська”. Нам важливо відновити свою територіальну цілісність, а в мінському процесі взагалі не представлено питання Криму. Росія вимагає насамперед виконання політичної частини “Мінська”, що приведе до, навіть якщо і офіційно не визнаної, але прихованої федералізації України. Якщо, можливо, Кремль і погодився б повернути окуповану частину Донбасу, то тільки на своїх умовах, про Крим окупанти взагалі не хочуть говорити. Для США і ЄС важливо насамперед “врегулювати конфлікт” і показати свою дипломатичну перемогу. Тому питання залишається відкритим: чи може реалізуватись сценарій розміну Донбасу на Крим?..

І ще не можна забувати про те, що візит Порошенка до США відбувся на тлі підготовки в Україні законопроекту, який мав би передбачити шляхи повернення Донбасу. При цьому Президент Порошенко говорив про “реінтеграцію”, а секретар РНБО Турчинов – фактично про відвоювання. Про причини різної риторики “Пошта” вже писала. Тим часом в інформпросторі продовжують з’являтись повідомлення про можливі нюанси майбутнього законопроекту. Загалом інформації начебто багато, але без конкретики. “Громадське ТБ” оприлюднило загальну концепцію документу, який тільки розробляється. З того що відомо, це можливе визнання частини Донбасу тимчасово окупованою територією, але без офіційного визнання того, що ці території окупувала Росія. Відмова від формату АТО і  можливість у Президента “ухвалювати у встановленому порядку рішення про запровадження правового режиму воєнного стану, а також рішення про застосування Збройних сил України, інших, передбачених законами України, військових формувань у Донецькій та Луганській областях для відновлення територіальної цілісності України”. Також створення єдиного оперативного центру керування окупованими територіями. В концепції згадується і те, що Україна не виходитиме за рамки мінських домовленостей, тобто це може бути фактично перша згадка про “Мінськ” на рівні українського законодавства.

“У цьому законопроекті фактично описується компромісний варіант, навколо якого зможуть об’єднатися прихильники і опоненти воєнного стану, коли немає обмежень демократичних процедур і одночасно законодавчо дозволено і регламентовано використання всіх військових підрозділів”, – заявив спікер Андрій Парубій в ефірі каналу ICTV.

Чи буде якась військова операція зі звільнення Донбасу? Чи будуть нові перемовини з Росією і якими будуть торги? Якою буде підтримка Заходу? Зараз питань багато, але відповіді ми навряд чи отримаємо швидко. Розгляд законопроекту (а його ще треба до кінця написати, до того влада обіцяє оприлюднити проект громадськості для обговорення) в українському парламенті навряд чи можна очікувати до осені, хіба що будуть якісь позачергові сесії. Та й загалом, до кінця незрозуміло чи зможе українська влада все пояснити і заручитись підтримкою західних партнерів. А без цього кардинальні зміни будуть малоймовірними. Тож чекаємо. Після візиту до США, вже сьогодні, 22 червня, Петро Порошенко полетить до Брюсселя і проведе зустрічі з європейськими лідерами.